42 Практичні методи навчання

Ці методи передбачають різні види діяльності учнів і вчителя, але потребують великої самостійності учнів у навчанні. До них належать вправи, а також лабораторні, практичні, графічні, дослідні роботи.

Лабораторні роботи - вивчення у шкільних умовах явищ природи за допомогою спеціального обладнання.

Цінність лабораторних робіт у тому, що вони сприяють зв'язку теорії з практикою, озброюють учнів одним із методів дослідження в природних умовах, формують навички використання приладів, вчать обробляти результати вимірювань і робити правильні наукові висновки і пропозиції. Організаційно такі роботи проводять у формі фронтальних занять або індивідуально.

Графічні роботи - роботи, в яких зорове сприймання поєднане з моторною діяльністю школярів. Дослідні роботи -пошукові завдання і проекти, що передбачають індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань. Серед практичних методів навчання особливе місце займає метод проектів.

Метод проекту - метод пошуку, така організація навчання, за якого учні набувають знань у процесі планування та виконання практичних завдань - проектів, що дає змогу тісно поєднувати теорію з практикою.

43. Предмет і завдання методики навчання природознавства

Основні завдання вивчення природознавства такі:

1. розширити елементарні знання учнів про предмети і явища природи;

2. розкрити у доступній формі зв'язки між неживою і живою природою, а також природою і трудовою діяльністю людей, озброїти дітей матеріалістичним підходом до вивчення природи і первинними атеїстичними знаннями, виховувати любов до рідної країни.

Мета курсу – комплексне пізнання природи і суспільства.

Специфіка природознавства – його узагальненість, комплексність і разом з тим конкретність.

Озброїти учнів знаннями — значить створити в їхній свідомості чіткі уявлення, навчити узагальнювати свої знання в поняттях, допомогти дітям осмислити закономірні зв'язки між явищами, виробити практичні уміння і навички.

Отже, уже в початкових класах повинно мати місце нагромадження в молодших школярів певних знань про предмети і явища природи, причому знань не розрізнених, а об'єднаних провідною ідеєю – ідеєю взаємозв'язку всіх явищ природи.

Мета методики навчання природознавства досягається через розв’язання конкретних завдань:

вивчення історичного досвіду розвитку методики навчання природознавства у школі І ступеня;

визначення освітніх, розвивальних та виховних цілей природознавства та його місця в системі початкової школи;

розробку змісту природознавства як навчального предмета, що реалізується в науково обґрунтованих програмах і підручниках;

розробку методів, прийомів, засобів наочності та форм організації процесу навчання природознавства, критеріїв їх вибору стосовно кожної конкретної педагогічної ситуації;

розробку системи підготовки майбутнього вчителя до організації та керування процесом навчання природознавства молодших школярів.

45. Особливості предметного уроку природознавства. Наведіть приклади.

Особливість предметного уроку полягає в тому, що власне предметний зміст, яким оволодівають учні в процесі уроку, передбачає різнобічне вивчення конкретного предмета або явища природи, а саме: виявлення суттєвих ознак, властивостей структури, встановлення зв’язків і залежностей між іншими об’єктами, умов існування або протікання, походження, способом добування або вирощування, важливості для людини.

Наприклад, під час екскурсій, прогулянок діти збирають різні природні матеріали, корисні копалини, плоди і насіння, жуків-шкідників, окремі рослини або їх частини. На уроках трудового навчання, в позаурочний час - на гуртку, вдома разом із батьками - вони за завданням учителя виготовляють гербарії та колекції.

Предметні уроки забезпечують сприймання учнями тіл і явищ природи різними органами чуття. Вони мобілізують діяльність тих органів сприймання, які на уроках іншого типу перебувають у пасивному стані. На таких уроках школярі мають можливість розглянути той або інший предмет, випробувати його твердість, відчути запах, іноді покуштувати на смак, порівняти різні предмети між собою, встановити в них спільні та відмінні ознаки.

Таким чином, предметний урок характеризується конкретним знайомством учнів з явищами і тілами навколишньої дійсності та встановленням зв’язків між ними.

Значення предметних уроків полягає також і в тому, що вчитель не лише пропонує учням для розглядання конкретний матеріал, а й навчає їх уважно спостерігати за даним предметом чи явищем, виділяти його суттєві та несуттєві ознаки, підмічати схожість і відмінність з іншими предметами і на цій основі робити висновки та узагальнення.

Основним методом проведення предметного уроку є спостереження за натуральним об’єктом. Досліди і практичні роботи з роздавальним матеріалом, використання наочних посібників, а також словесні методи навчання, на предметних уроках носять допоміжний характер.

Вивчення предметів може бути організовано фронтально, групами чи в парі. Частіше використовується фронтальна організація роботи на уроці, коли школярі отримують однакове для всіх завдання і виконують його під безпосереднім керівництвом учителя. Застосовування групових та парних форм роботи виробляє у молодших школярів навички колективної праці, дисциплінує їх. Традиційно робота здійснюється учнями за інструкцією чи алгоритмом.

Типовою особливістю предметних уроків є поєднання самостійної роботи класу з поясненням учителя. Джерелом знань є практична діяльність самих учнів і проведення його спрямоване на формування певних практичних умінь і творчих дослідницьких навичок.

Структура предметного уроку містить такі макроетапи:

І етап. Організація класу до уроку (0,5-1 хв).

II етап. Підсумки спостережень за змінами в природі (2-3 хв).

ІІІ етап. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів. Повідомлення теми, мети і завдань уроку (2-3 хв).

V етап. Вивчення нового навчального матеріалу (15-20 хв).

VІ етап. Закріплення знань, умінь і навичок учнів (15-20 хв).

VІІ етап. Завдання додому (1-2 хв).

VІІІ етап. Підсумок уроку (1-2 хв).