- •1. Методика формування природознавчих понять.Характеристика природничих понять.
- •3..Вибір методів у процесі навчання природознавства.
- •4. Характеристика групи засобів наочності природознавства.
- •8.Методика проведення самостыйної роботи з підручником.
- •9.Спостереження як основний метод вивчення природознавства в початковій школі
- •10. Методика проведення екскурсій в природу, на підприємство, об’єкти сільського господарства.
- •11. Характеристика типів уроків природознавства.
- •12. Особливості роботи з природознавства в малокомплектній школі.
- •13. Характеристика методичних прийомів навчання природознавства.
- •14. Досліди та практична робота з природознавства. Методичні вимоги до постановки дослідів та практичних робіт.
- •15. Характеристика наочних методів навчання природознавства.
- •16. Використання на уроках природознавства загадок, приказок та ігрових прийомів.
- •17. Матеріальне забезпечення викладання природознавства, кабінет природознавства, куточок живої природи.
- •18.Специфіка організації роботи з підручником на уроках природознавства.
- •19. Форми організації навчальної роботи з природознавства.
- •20. Методика проведення екскурсії в природу , на підприємство, об’єкти сільського господарства.
- •21. Основні організаційні форми навчання природознавства. Урок – основна форма навчального процесу.
- •22. Характеристика словесних методів навчання природознавства.
- •При застосуванні словесних методів навчання учні набувають знань у словесній формі (через слово) з повідомлень учителя або з книг.
- •23. Характеристика дореволюційного періоду розвитку методики природознавства.
- •24.Принципи навчання природознавства.
- •25. Методика розвитку мислення,мови, спостережливості учнів на уроках природознавства.
- •26. Методика введення зошита з природознавства. Методика виконання та використання малюнка вчителя на дошці.
- •27. Характеристика гурткової позакласної роботи.
- •28. Методика використання гри та цікавого матеріалу на уроках природознавства.
- •29. Бесіда на уроках природознавства. Види бесід та методи їх проведення.
- •30. Методика роботи з планом, картою, глобусом.
- •31. Методика проведення предметних уроків з природознавства.
- •33. Матеріальна база навчання природознавству.
- •35. Метод як сукупність методичних прийомів.
- •38 На уроках природознавства вчитель в поєднанні з іншими методичними
- •42 Практичні методи навчання
- •43. Предмет і завдання методики навчання природознавства
- •45. Особливості предметного уроку природознавства. Наведіть приклади.
- •46.Наочні методи навчання природознавства.
- •47.Розповідь та її роль у вивченні природознавства.
- •48.Особливості викладання природознавства в малокомплектній школі.
- •49. Методичні вимоги до словесного методу викладання.
- •50. Значення та методика використання дитячої художньої та науково-популярної літератури при підготовці до уроку природознавства.
- •51. Повторення, перевірка і оцінка знань, умінь і навичок з природознавства.
- •53. Методика формування уявлень про предмети і явища природи Методика формування природознавчих уявлень
- •Методика формування природознавчих понять
- •54. Характеристика позакласної виховної роботи з природознавства
- •Основні вимоги до розповіді
- •Особливості розповіді
- •57. Методика проведення уроку-екскурсії.
- •Поточний урок-екскурсія
- •58. Методика формування умінь і навичок на уроках природознавства.
- •59. Предмет і завдання курсу методики викладання природознавства.
- •60. Навчально-дослідна ділянка.
3..Вибір методів у процесі навчання природознавства.
На сучасному етапі розвитку шкільної практики при вивченні природознавства розроблені і широко використовуються різноманітні методи навчання, які за найбільш суттєвими ознаками класифікують на певні групи. Слід відмітити, що в сучасній дидактиці виділяють кілька класифікацій методів. Найбільш важливими серед них вважаються: 1) класифікація за джерелами знань і взаємозв'язаної діяльності вчителя і учня (М. М. Верзилін, Д. О. Лордкипанідзе); 2) за характером дидактичних завдань (Б. П. Єсипов, М. О. Данилов); 3) за рівнем пізнавальної самодіяльності учнів (М. М. Скаткін, І. Я. Лернер).
За джерелом знань всі методи навчання розділяють на три групи: словесні, наочні і практичні. В першій групі методів джерелом знань є слово, в другій — показ, а в третій — практична робота.
Класифікація на словесні, наочні і практичні методи деякою мірою є штучною, тому що всі названі групи тісно пов'язані між собою і не завжди можна між ними установити чіткі межі. Так, при вивченні природознавства на одному уроці може бути використано кілька різних методів залежно від змісту його частин. Демонстрація змінюється бесідою і практичною роботою. Різні методи можуть поєднуватись так, що переважатиме якийсь один або кілька методів. Наприклад, бесіда чергується з невеликою розповіддю або поясненням, пояснення — з демонстрацією або з практичною роботою та ін. Але при поєднанні методів можливо виділити на уроці головний (провідний), а інші — допоміжні.
При класифікації методів навчання за рівнем пізнавальної діяльності учнів виділяють п'ять груп методів: 1) пояснювально-ілюстративний; 2) репродуктивний; 3) проблемне викладання навчального матеріалу; 4) частково-пошуковий, або евристичний; 5) дослідницький. Ця класифікація в основному враховує лише рівень пізнавальної діяльності учнів, без зосередження уваги на джерелах знань, що підтверджує її недостатню обґрунтованість.
За характером дидактичних завдань можна виділити: 1) актуалізація опорних знань і навиків; 2) засвоєння знань; 3) первинне використання знань; 4) оволодіння навиками у стандартних та нестандартних умовах; 5) контроль та корекція.
До методів самостійної роботи учнів входять спостереження, досліди, практичні роботи, роботи учнів з підручником, художньою і науково-популярною літературою.
Застосовуючи відповідні методи в процесі навчання, учитель одночасно привчає дітей до певних логічних операцій, формує в них науковий світогляд, розвиває здібності, волю, інтерес, допомагає виробленню свідомої мотивації навчання. Методи крім освітнього значення мають і виховне — ось чому під час вивчення предмета необхідно застосовувати різні методи, не надаючи переваги лише одному з них.метод навчання — це спосіб цілеспрямованої взаємопов'язаної діяльності учителя й учнів, яка включає управлінські дії учителя (планування, організація, стимулювання, контроль, коригування, аналіз і оцінювання результатів) та навчально-пізнавальні дії учнів (засвоєння і застосування компонентів змісту навчального предмета, самоуправління), що забезпечує освіту, розвиток і виховання особистості кожного школяра.
