30. Методика роботи з планом, картою, глобусом.

Карта – важливе джерело географічних знань, щоб вміти читати карту учні

повинні спочатку опанувати географічну грамоту. Читати карту – це

означає навчитися за поєднанням символів бачити місцевість такою, якою

вона є насправді, навчитися оживляти карту.

Щоб навчити карту, спочатку ознайомлюють дітей з топографічним планом

місцевості, треба навчити учнів читати план місцевості.

Підготовча робота починається при ознайомленні з планом і картою в ІV

класі з теми “Орієнтування на місцевості”. Учні дістають знання про

горизонт, основні і проміжні сторони горизонту, їх позначення, правила

визначення їх за гномоном і компасом.

Під час вивчення теми “План” діти визначають що таке план,

ознайомлюються з умовними знаками плану, з’ясовують значення плану,

вчаться креслити план сірникової коробки, стола, класу, майданчика школи

користуючись власними вимірами і заданим масштабом. Це підводить учнів

до розуміння умовних знаків географічної карти, до вміння читати їх.

При вивченні теми “Карта” діти з’ясовують різницю між планом і картою,

яка полягає у масштабі і площі зображуваної території: на карті

зображено більші території, але масштаб їх зображення менший.

При ознайомленні з об’єктами карти, вчителеві потрібно спочатку назвати

об’єкт, показати н карті, пояснити значення, звернути увагу на

характерні особливості, написати назви на дошці, знайти на своїх картах.

Щоб створити відповідне образне уявлення про виучуваний географічний

об’єкт роботу з картою потрібно поєднувати з використанням інших наочних

посібників, які конкретизують зображення на карті, розкривають зміст

умовних знаків. Карта є джерелом знань. Карта вміщує стільки відомостей,

скільки може діти найдокладніший текстовий опис, тому необхідно вміти її

читати.

Для кращого орієнтування по карті доцільно проводити різноманітні

практичні роботи, використовуючи масштаб і визначення напряму.

Ефективним методом є умовні подорожі, коли вчитель вказує маршрут, а

учні розповідають усе що їм відомо про місцевість, через яку проходить

подорож.

Програмка визначає слідуючі етапи роботи: орієнтація на місці по

компасу, креслення плану, поняття про масштаб, зображення напрямків креслення плану, поняття про масштаб, зображення напрямків

предметів на плані. Умовні знаки відмінність плану від мал.., читання

плану, карта, її відмінність від плану, фіз. карта України, її читання,

знаходження свого мста, району, області на карті .

При перевірці засвоєння матеріалу про план і карту не слід вимагати від

дітей переказування відповідних статей підручника. Щоб карти частіше

“працювали” потрібно частіше пропонувати дітям знаходити ті або інші

об’єкти на карті, які подаються в підручнику.

Умовні знаки оживають в дитячій уяві, показують учням і бурні потоки ці

спокійні ріки рівнин, розповідають про могутні лісові простори і широкі

простори степу.

Географічна карта включає в себе стільки повідомлень про місцевість,

скільки може дати тільки докладний опис. В початкових класах карта

служить не тільки наочним посібником, але й джерелом знань. Заняття

вчителя – допомогти зрозуміти мову карти.