- •1. Методика формування природознавчих понять.Характеристика природничих понять.
- •3..Вибір методів у процесі навчання природознавства.
- •4. Характеристика групи засобів наочності природознавства.
- •8.Методика проведення самостыйної роботи з підручником.
- •9.Спостереження як основний метод вивчення природознавства в початковій школі
- •10. Методика проведення екскурсій в природу, на підприємство, об’єкти сільського господарства.
- •11. Характеристика типів уроків природознавства.
- •12. Особливості роботи з природознавства в малокомплектній школі.
- •13. Характеристика методичних прийомів навчання природознавства.
- •14. Досліди та практична робота з природознавства. Методичні вимоги до постановки дослідів та практичних робіт.
- •15. Характеристика наочних методів навчання природознавства.
- •16. Використання на уроках природознавства загадок, приказок та ігрових прийомів.
- •17. Матеріальне забезпечення викладання природознавства, кабінет природознавства, куточок живої природи.
- •18.Специфіка організації роботи з підручником на уроках природознавства.
- •19. Форми організації навчальної роботи з природознавства.
- •20. Методика проведення екскурсії в природу , на підприємство, об’єкти сільського господарства.
- •21. Основні організаційні форми навчання природознавства. Урок – основна форма навчального процесу.
- •22. Характеристика словесних методів навчання природознавства.
- •При застосуванні словесних методів навчання учні набувають знань у словесній формі (через слово) з повідомлень учителя або з книг.
- •23. Характеристика дореволюційного періоду розвитку методики природознавства.
- •24.Принципи навчання природознавства.
- •25. Методика розвитку мислення,мови, спостережливості учнів на уроках природознавства.
- •26. Методика введення зошита з природознавства. Методика виконання та використання малюнка вчителя на дошці.
- •27. Характеристика гурткової позакласної роботи.
- •28. Методика використання гри та цікавого матеріалу на уроках природознавства.
- •29. Бесіда на уроках природознавства. Види бесід та методи їх проведення.
- •30. Методика роботи з планом, картою, глобусом.
- •31. Методика проведення предметних уроків з природознавства.
- •33. Матеріальна база навчання природознавству.
- •35. Метод як сукупність методичних прийомів.
- •38 На уроках природознавства вчитель в поєднанні з іншими методичними
- •42 Практичні методи навчання
- •43. Предмет і завдання методики навчання природознавства
- •45. Особливості предметного уроку природознавства. Наведіть приклади.
- •46.Наочні методи навчання природознавства.
- •47.Розповідь та її роль у вивченні природознавства.
- •48.Особливості викладання природознавства в малокомплектній школі.
- •49. Методичні вимоги до словесного методу викладання.
- •50. Значення та методика використання дитячої художньої та науково-популярної літератури при підготовці до уроку природознавства.
- •51. Повторення, перевірка і оцінка знань, умінь і навичок з природознавства.
- •53. Методика формування уявлень про предмети і явища природи Методика формування природознавчих уявлень
- •Методика формування природознавчих понять
- •54. Характеристика позакласної виховної роботи з природознавства
- •Основні вимоги до розповіді
- •Особливості розповіді
- •57. Методика проведення уроку-екскурсії.
- •Поточний урок-екскурсія
- •58. Методика формування умінь і навичок на уроках природознавства.
- •59. Предмет і завдання курсу методики викладання природознавства.
- •60. Навчально-дослідна ділянка.
30. Методика роботи з планом, картою, глобусом.
Карта – важливе джерело географічних знань, щоб вміти читати карту учні
повинні спочатку опанувати географічну грамоту. Читати карту – це
означає навчитися за поєднанням символів бачити місцевість такою, якою
вона є насправді, навчитися оживляти карту.
Щоб навчити карту, спочатку ознайомлюють дітей з топографічним планом
місцевості, треба навчити учнів читати план місцевості.
Підготовча робота починається при ознайомленні з планом і картою в ІV
класі з теми “Орієнтування на місцевості”. Учні дістають знання про
горизонт, основні і проміжні сторони горизонту, їх позначення, правила
визначення їх за гномоном і компасом.
Під час вивчення теми “План” діти визначають що таке план,
ознайомлюються з умовними знаками плану, з’ясовують значення плану,
вчаться креслити план сірникової коробки, стола, класу, майданчика школи
користуючись власними вимірами і заданим масштабом. Це підводить учнів
до розуміння умовних знаків географічної карти, до вміння читати їх.
При вивченні теми “Карта” діти з’ясовують різницю між планом і картою,
яка полягає у масштабі і площі зображуваної території: на карті
зображено більші території, але масштаб їх зображення менший.
При ознайомленні з об’єктами карти, вчителеві потрібно спочатку назвати
об’єкт, показати н карті, пояснити значення, звернути увагу на
характерні особливості, написати назви на дошці, знайти на своїх картах.
Щоб створити відповідне образне уявлення про виучуваний географічний
об’єкт роботу з картою потрібно поєднувати з використанням інших наочних
посібників, які конкретизують зображення на карті, розкривають зміст
умовних знаків. Карта є джерелом знань. Карта вміщує стільки відомостей,
скільки може діти найдокладніший текстовий опис, тому необхідно вміти її
читати.
Для кращого орієнтування по карті доцільно проводити різноманітні
практичні роботи, використовуючи масштаб і визначення напряму.
Ефективним методом є умовні подорожі, коли вчитель вказує маршрут, а
учні розповідають усе що їм відомо про місцевість, через яку проходить
подорож.
Програмка визначає слідуючі етапи роботи: орієнтація на місці по
компасу, креслення плану, поняття про масштаб, зображення напрямків креслення плану, поняття про масштаб, зображення напрямків
предметів на плані. Умовні знаки відмінність плану від мал.., читання
плану, карта, її відмінність від плану, фіз. карта України, її читання,
знаходження свого мста, району, області на карті .
При перевірці засвоєння матеріалу про план і карту не слід вимагати від
дітей переказування відповідних статей підручника. Щоб карти частіше
“працювали” потрібно частіше пропонувати дітям знаходити ті або інші
об’єкти на карті, які подаються в підручнику.
Умовні знаки оживають в дитячій уяві, показують учням і бурні потоки ці
спокійні ріки рівнин, розповідають про могутні лісові простори і широкі
простори степу.
Географічна карта включає в себе стільки повідомлень про місцевість,
скільки може дати тільки докладний опис. В початкових класах карта
служить не тільки наочним посібником, але й джерелом знань. Заняття
вчителя – допомогти зрозуміти мову карти.
