
- •1. Практична функція макроекономіки. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •2. Об’єкт та предмет макроекономіки. Економічна система як об’єкт макроекономіки.
- •3. Суб’єкти змішаної економіки.
- •4. Макроекономіка та економічна політика.
- •5. Методологія макроекономіки.
- •6.Моделюванняя як основний метод макроекономічногоаналізу.
- •7.Становлення та розвиток макроекономіки.
- •8. Система національних рахунків як міжнародний стандарт
- •9.Показники результатів макроекономічної діяльності.
- •10. Валовий випуск та валовий внутрішній продукт (ввп).
- •11. Методи обчислення ввп: виробничий, кінцевого використання,
- •12. Валовий національний дохід та валовий національний дохід наявний. Особистий та післяподатковий дохід. Макроекономічні показники на чистій основі.
- •13. Номінальний та реальний ввп. Поточні та постійні ціни.
- •14. Зайнятість та безробіття. Види безробіття: фрикційне, структурне,
- •15. Механізм функціонування ринку праці. Теорії зайнятості.
- •16. Чинники, що впливають на безробіття. Закон Оукена та втрати
- •17. Економічний кругообіг в умовах чистого ринку. Структура моделі економічного кругообігу. Роль фінансових посередників в економічному кругообігу.
- •18. Сукупний попит. Крива сукупного попиту. Цінові фактори сукупного
- •19. Нецінові фактори сукупного попиту та їх вплив на його криву.
- •На іноземний попит - ввп ін. Країн, валютний курс, торговельна п-ка.
- •20. Сукупна пропозиція. Класична модель сукупної пропозиції.
- •21. Нецінові фактори сукупної пропозиції та їх вплив на її криву.
- •22. Сукупна пропозиція. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції.
- •23. Сукупний попит-сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги. Довгострокова та короткострокова рівновага.
- •24. Механізм відновлення рівноваги, яка порушується сукупним попитом.
- •25. Механізм відновлення рівноваги, яка порушується сукупною пропозицією.
- •26. Грошова пропозиція та грошові агрегати. Графік грошової пропозиції. Грошовий мультиплікатор.
- •27. Попит на гроші для угод, попит на гроші як активи та їх графічна
- •28. Модель грошового ринку. Процентна ставка.
- •29. Сутність і види інфляції. Темп інфляції та способи його обчислення.
- •За незмінної as, яку відображує крива as, збільш. Ad від ad1 до ad3 викликає зрост. Цін від p1 до p3. В умовах різного рівня зайнят. Реакція цін на однаковий приріст ad є різною.
- •30. Причини та наслідки інфляції.
- •31. Інфляція та безробіття.
- •32. Доходи домогосподарств. Нерівність в розподілі доходів та її вимірювання.
- •33. Кейнсіанська функція споживання. Споживання як функція
- •34. Середня схильність до споживання та заощадження. Гранична схильність до споживання та заощадження.
- •35. Автономне споживання та чинники, які на нього впливають.
- •36. Функції споживання з урахуванням фактора часу.
- •37. Роль інвестицій в економіці. Інвестиційні функції. Відсоткова ставка як чинник інвестиційного попиту.
- •38. Крива сукупного попиту на інвестиції.
- •39. Чинники автономних інвестицій та їх вплив на криву інвестиційного попиту.
- •40. Мультиплікатор інвестицій. Сутність мультиплікатора. Модель простого мультиплікатора. Мультиплікативна зміна реального ввп.
- •41. Сукупні витрати і рівноважний ввп. Визначення рівноважного ввп на основі методу «видатки-випуск». Фактичні та заплановані видатки. Модель «кейнсіанський хрест»
- •42. Визначення рівноважного ввп за методом «вилучення-ін’єкції». Система вилучень та ін’єкцій в економічному кругообігу.
- •4 3. «Заощадження — інвестиції» як спрощена модель економічної рівноваги. Заплановані та незаплановані інвестиції.
- •44. Сукупні видатки і потенційний ввп. Рецесійний розрив як наслідок дефіциту сукупних видатків. Графічна та математична інтерпретація рецесійного розриву.
- •45. Інфляційний розрив як наслідок надмірних сукупних видатків. Графічна та математична інтерпретація інфляційного розриву.
- •46. Основні засади теорії економічного зростання. Сутність і форми економічного зростання.
- •4 7. Теорії економічного зростання.
- •48. Модель Солоу. Передумови моделі Солоу.
- •Передумови моделі Солоу:
- •4. Капіталоозброєність ставиться в залежність від трьох факторів: нагромадження капіталу, приріст нас., техн. Прогрес. Чинники екон. Зрост. В моделі Солоу:
- •49. Джерела економічного зростання.
- •50. Економічний цикл та його фази. Види економічних циклів.
- •51. Роль держави в економічному кругообігу. Відносини держави з іншими суб’єктами економічного кругообігу
- •52. Вплив держави на економічну рівновагу.
- •53. Модель економічної рівноваги за методом «видатки-випуск». Державні та національні заощадження.
- •54. Модель економічної рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції”
- •55. Стабілізаційна політика. Полеміка навколо стабілізаційної політики.
- •56. Платіжний баланс. Модель платіжного балансу
- •57. Валютний курс. Форми котирування валютного курсу. Види валютного курсу залежно від режиму його формування. Зв’язок валютного курсу з платіжним балансом.
- •58. Валютні системи в розвитку.
- •59. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп
- •60. Економічна рівновага в умовах відкритої економіки. Вплив чистого експорту на ввп
- •1. Практична функція макроекономіки. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •42. Визначення рівноважного ввп за методом «вилучення-ін’єкції». Система вилучень та ін’єкцій в економічному кругообігу.
60. Економічна рівновага в умовах відкритої економіки. Вплив чистого експорту на ввп
У форматі моделі «витрати — випуск» під впливом решти світу сукупні витрати поділ. на 2 частини: 1) внутр. витрати (внутр. попит), які охоплюють прив. спожив., прив. інвест. та держ. закупівлі; 2) чистий експорт, який відображує чисті іноземні витрати (чистий іноземний попит). Якщо обсяг в-ва в країні перевищує внутр. попит, то це означає, що країна виробляє більше, ніж закуповує, і тому є чистим експортером. Якщо, навпаки, то країна є чистим імпортером. У відкр. економіці ф-ія спожив. враховує граничну схильність до внутр. спожив., яка зменш. порівняно з граничною схильністю до сукупного спожив. на величину граничної схильності до імпорту.
У форматі моделі «вилучення — ін’єкції» під впливом решти світу вилучення доповнюються імпортом, а ін’єкції — експортом. Тому екон. рівновага у відкр. економіці визначається як тотожність між сумою всіх вилучень та сумою всіх ін’єкцій. Після певної трансформації екон. рівновага у відкр. економіці набуває вигляду тотожності між сальдо балансу нац. заощадж. — нац. інвест. і чистим експортом. Якщо виникає дефіцит нац. заощадж., то перевищ. імпорту над експортом фін. іноземцями і тому країна є чистим дебітором. Якщо виникає надлишок нац. заощадж., то він викор. для фін. іноземців і тому країна є чистим кредитором.
Серед усіх видів ЗЕД безпосередній вплив на ВВП справляє зовн. торгівля. Вона вносить зміни в сукупні видатки й умови екон.рівноваги.
Згідно з методом “видатки-випуск” модель екон.рівноваги набирає такого вигляду: Y= C+I+G+NX. Зовн. торгівля також вносить зміни у вилучення та ін’єкції. Вилучення доповнюються імпортом (М), а ін’єкції – експортом (Х). Звідси модель екон.рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції” набирає вигляду: (Y-T-C)+(T-G)-I=M+X , або S-I=NX.
Важливим чиником, який впливає на ВВП, є чистий експорт. Тут представлена граф.залежність ВВП від чистого експорту за доп. моделі “витрати-випуск”. Сукупні витрати спочатку розглядаються в умовах закр. економіки (Е1). Перетин ліній цих витрат з бісектрисою в т. Т1 визначає рівнов.ВВП, який дорів.У1. Якщо чистий експорт є позитивним. За цих умов експорт перевищ. імпорт. Це означає, що ін. країни доповнюють внутр. сукупні витрати на в-во нашого ВВП на величину чистого експорту. Внаслідок цього сукупні витрати збільш. і будуть дор. Е2. Перетин ліній цих витрат з бісектрисою в т. Т2 означає, що рівнов.ВВП збільш. до У2. Отже, позитивний чистий експорт збільш. сукуп.витрати порівняно з їх величиною в закр. економіці і таким чином викликає зрост. ВВП.
Між
чистим експортом і ВВП існує пряма
мультиплікативна залежність. Але в
умовах відкр. економіки мультиплікатор
видатків враховує ще один канал вилучень
– імпорт. Щоб врахувати вплив імпорту
на мультиплікатор, слід спиратися на
гран.схильність до імпорту (q):
.
Збільш. чистого експорту викликає зрост. сукупних витрат на закупівлю вітчизн. продукції, збільш. обсягів в-ва і зменш. безроб.. Зменш. чистого експорту викликає протилежні наслідки. Саме тому кожна країна зацікавлена в поведені п-ки експортної експансії (спрямованої на збільш. експорту і зменш. імпорту). Збільш. чистого в певній країні може відбув. лише за рахунок його зменш. в ін. країнах, які є торгов. партнерами даної країни. Це проявляється через погіршення стану їх ПБ, скороч. сукупних витрат і обсягів їх ВВП та збільш. безроб.. Наслідками п-ки експортної експансії є експорт безроб. в ін. країни або імпорт робочих місць в країну за рахунок решти світу.
Чистий експорт впливає на обсяг нац. в-ва мультиплікативно, тобто коли величина чистого експорту змін. на од., ВВП змін. більше, ніж на од..
Автономні
витрати в економіці збільш. на рахунок
зрост. чистого експорту
.
Це викликає зрост. ВВП від
до
.
При цьому відрізок, що відображ. приріст
ВВП, більше відрізка, що ілюструє приріст
чистого експорту, тобто
.
Звідси
,
а
.
Але мультиплікативний зв’язок між
приростом чистого експорту і приростом
ВВП не відображає всіх наслідків впливу
зовн. торгівлі на обсяг нац. в-ва. Зовн.
торгівля змінює к-сну визначеність
мультиплікатора витрат. Мультиплікатором
витрат у відкр. економіці:
За
аналогічних умов у закр. економіці
мультиплікатор витрат буде більшим.
Зовн. торгівля суттєво зменш. мультиплікатор
витрат. По цій причині однаковий приріст
автономних витрат в умовах відкр.
економіки забезпечує менший приріст
ВВП порівняно з умовами закр. економіки.