52. Вплив держави на економічну рівновагу.

Включення держави в екон. с-му не порушує рівноваги в економіці, але суттєво впливає на її параметри. Після врахування держави вилучення із екон. кругообігу доповнюються чистими податками, а ін’єкції – держ. закуп.. Тому у заг. вигляді модель екон. рівноваги можна представити як тотожність між сумою вилучень і сумою ін’єкцій: S+T=I+G.

Для досягнення соц.-екон. рівноваги, стабільності в с-ві держава застосовує ряд методів. Три основних: суть 1-ого — держ. регулювання через оподаткув., 2-ого — регулювання екон. і соц. розвитку с-ва в процесі здійснення видаткової п-ки, 3-ого – у в розробці державою «правил гри», закон-ва з різних питань (правове регулювання екон. і соц. процесів).

Кінцевою метою оподаткування є формування доходів держ. бюджету для здійсн. в подальшому держ. видатків. Податки викор. як важливий інструмент впливу держави на екон. діяльн.. Розрізняються податки, що заохочують деякі види екон. діяльн., обмежують інші та забороняють треті. Оптимальний за розмірами подоходний податок, обмежуючи прив. спожив. та інвест., стимулює підвищ. ефект. в-ва.

Об'єктом оподаткування може бути майно, з якого нараховується податок (нерухоме майно). Всі вони віднос. до прямих податків.

2-ий вид податків сплачується нас. пропорційно до благ, які воно отримує від діял. держави, тобто тут застосовується підхід до оподаткування з позицій вигоди громадян. Є також види податків, які сплачують покупці певних т і п. На відміну від податків на доход або майно, які є прямими, податки пропорційно до благ покупців і акцизні збори являють собою податки на продаж і є непрямими.

Через с-му оподаткування держава певною мірою регулює виробн. діяльн., розміри чистого доходу виробників, а також власні доходи на різних рівнях держ. структури упр..

Усі бюджетні витрати можна поділ. на три групи: 1-ша пов'язана з витратами на оборону та іноземні справи, 2-га — з регулюванням економіки, 3-тя — з соц. регулюванням.

Держава як екон. суб'єкт розробляє свою екон. п-ку, яка включає ряд напрямів зі своїми завданнями й механізмом їх вирішення.

У механізмі фін. важливе місце посідає така форма безплатного виділення коштів, як субсидії. Кредитна п-ка має за мету регулювання кредиту і грошового обігу. Це завдання звичайно вирішується через ЦБ.

Держава впливає на темпи науково-технічного прогресу. Вона перешкоджає приховуванню частини прибутків від оподаткування віднесенням їх до амортизаційних відрахувань. Для того щоб прискорити розвиток науки і техніки, технічно оновити вво, держава підвищ. ставки амортизаційних відрахувань і цим прискор. повернення вартості осн. капіталу як джерела модернізації в-ва.

Грошова п-ка провадиться насамперед через регулювання к-сті паперових грошей в обігу.

Держава, регулюючи міжгалузеві пропорції, надає перевагу прогресивнішим на цей час галузям, які забезпечують швидкий розвиток всього народного г-ва

Сутність правового регулювання полягає в тому, що держава створює правові засади екон. діяльн., тобто встановлює «правила екон. гри». Значне місце в правовому регулюванні держави посідає антимонопольне регулювання.

Різнобічна діяльн. держави щодо регулювання економіки органічно взаємопов'язана з її діяльн. з соц. регулювання.