50. Економічний цикл та його фази. Види економічних циклів.

Екон. зрост. не буває безперервним, оск. періоди екон. чергуються з періодами екон.о спаду. Отже, особливістю суч. економіки є її зрост. на основі періодичного чергування збільш. та зменш. обсягів в-ва. Період від одного спаду/піднесення до іншого спаду/піднесення на умовах збереження заг. тенденції до зрост., наз. екон. циклом (діловим, циклом ділової активності, бізнес-циклом).

Окремі екон. цикли істотно відрізняються між собою. Проте всі вони мають одинакову структуру і склад. із 4 фаз: 1) пік (вершина), 2) спад (рецесія), 3) дно, 4) піднесення.

Екон. цикли проявляють через коливання ділової активності навколо зростаючого тренду. В процесі цикл. коливань відносно лінії тренду економіка послідовно проходить чотири фази. При цьому відлік циклічного коливання починають з т., яку наз. піком циклу і в якій обсяг в-ва сягає максимального рівня. У цій фазі циклу в економіці досягається повне викор. наявних ресурсів і тому в-во працює на повну потужність, а ціни зрост..

За піком настає фаза спаду, протягом якого обсяг в-ва зменш.:

— попит на спожив. т і п, особливо товари трив. корист. різко зменш..

— звужується попит на р/с.

— внасл. зменш. попиту на спожив. та інвест. товари зрост. товаро-матер. запаси, падають з/п і ціни на кінцеву продукцію.;

— зменш. прибутковість під-в і, як наслідок, падають курси акцій..

Дно — наст. фаза екон. циклу. Відображ. найнижчу точку спаду (або депресії). Вона може бути короткостр., або тривати досить довго. Все залежить від характера причин, які викликали спад в-ва.

Піднесення — фаза екон. циклу, протягом якої обсяг в-ва спочатку відновлюється до рівня, що передував фазі спаду, а потім продовжує збільш. поки не досягне нового максимального значення, тобто поки не перевищить фазу пік поперед. циклу.

Головні ознаки, які відрізняються екон. цикли: їх тривалість та рушійні сили.

— короткостр. (цикли Кітчена). Тривалість складає 3—5 р, а причини їх виникнення пов’язують із збуреннями на фін. ринках;

— середньостр. (цикли Джаглера і Кузнеця). Тривалість коливається в межах 10—20 р. Їх пов’язують із структурними зрушеннями в економіці та суттєвими міжгалузевими переливами капіталу;

— довгостр. або довгохвильові (цикли Кондратьєва). Їх тривалість складає близько 50 р, а головною рушійною силою є радикальні зміни в технологічній базі.

Всі теорії екон. циклів можна об’єднати за 2 напрямами: - одні теорії пояснюють цикл. коливання в економіці зовн. факторами (вбачають причини цикл. коливань в імпульсах, які породжуються за межами екон. с-ми) - війни, революції, пол. збурення, демограф. вибухи, відкриття нових родовищ корисних копалин, крупні науково-технічні нововведення; - інші – внутр. факторами (причини екон. циклів випливають із середини самої екон. с-ми. До осн. внутр. факторів вони відносять нераціональну монетарну п-ку, нестабільність інвест., негнучкість цін і з/п).