- •1. Практична функція макроекономіки. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •2. Об’єкт та предмет макроекономіки. Економічна система як об’єкт макроекономіки.
- •3. Суб’єкти змішаної економіки.
- •4. Макроекономіка та економічна політика.
- •5. Методологія макроекономіки.
- •6.Моделюванняя як основний метод макроекономічногоаналізу.
- •7.Становлення та розвиток макроекономіки.
- •8. Система національних рахунків як міжнародний стандарт
- •9.Показники результатів макроекономічної діяльності.
- •10. Валовий випуск та валовий внутрішній продукт (ввп).
- •11. Методи обчислення ввп: виробничий, кінцевого використання,
- •12. Валовий національний дохід та валовий національний дохід наявний. Особистий та післяподатковий дохід. Макроекономічні показники на чистій основі.
- •13. Номінальний та реальний ввп. Поточні та постійні ціни.
- •14. Зайнятість та безробіття. Види безробіття: фрикційне, структурне,
- •15. Механізм функціонування ринку праці. Теорії зайнятості.
- •16. Чинники, що впливають на безробіття. Закон Оукена та втрати
- •17. Економічний кругообіг в умовах чистого ринку. Структура моделі економічного кругообігу. Роль фінансових посередників в економічному кругообігу.
- •18. Сукупний попит. Крива сукупного попиту. Цінові фактори сукупного
- •19. Нецінові фактори сукупного попиту та їх вплив на його криву.
- •На іноземний попит - ввп ін. Країн, валютний курс, торговельна п-ка.
- •20. Сукупна пропозиція. Класична модель сукупної пропозиції.
- •21. Нецінові фактори сукупної пропозиції та їх вплив на її криву.
- •22. Сукупна пропозиція. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції.
- •23. Сукупний попит-сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги. Довгострокова та короткострокова рівновага.
- •24. Механізм відновлення рівноваги, яка порушується сукупним попитом.
- •25. Механізм відновлення рівноваги, яка порушується сукупною пропозицією.
- •26. Грошова пропозиція та грошові агрегати. Графік грошової пропозиції. Грошовий мультиплікатор.
- •27. Попит на гроші для угод, попит на гроші як активи та їх графічна
- •28. Модель грошового ринку. Процентна ставка.
- •29. Сутність і види інфляції. Темп інфляції та способи його обчислення.
- •За незмінної as, яку відображує крива as, збільш. Ad від ad1 до ad3 викликає зрост. Цін від p1 до p3. В умовах різного рівня зайнят. Реакція цін на однаковий приріст ad є різною.
- •30. Причини та наслідки інфляції.
- •31. Інфляція та безробіття.
- •32. Доходи домогосподарств. Нерівність в розподілі доходів та її вимірювання.
- •33. Кейнсіанська функція споживання. Споживання як функція
- •34. Середня схильність до споживання та заощадження. Гранична схильність до споживання та заощадження.
- •35. Автономне споживання та чинники, які на нього впливають.
- •36. Функції споживання з урахуванням фактора часу.
- •37. Роль інвестицій в економіці. Інвестиційні функції. Відсоткова ставка як чинник інвестиційного попиту.
- •38. Крива сукупного попиту на інвестиції.
- •39. Чинники автономних інвестицій та їх вплив на криву інвестиційного попиту.
- •40. Мультиплікатор інвестицій. Сутність мультиплікатора. Модель простого мультиплікатора. Мультиплікативна зміна реального ввп.
- •41. Сукупні витрати і рівноважний ввп. Визначення рівноважного ввп на основі методу «видатки-випуск». Фактичні та заплановані видатки. Модель «кейнсіанський хрест»
- •42. Визначення рівноважного ввп за методом «вилучення-ін’єкції». Система вилучень та ін’єкцій в економічному кругообігу.
- •4 3. «Заощадження — інвестиції» як спрощена модель економічної рівноваги. Заплановані та незаплановані інвестиції.
- •44. Сукупні видатки і потенційний ввп. Рецесійний розрив як наслідок дефіциту сукупних видатків. Графічна та математична інтерпретація рецесійного розриву.
- •45. Інфляційний розрив як наслідок надмірних сукупних видатків. Графічна та математична інтерпретація інфляційного розриву.
- •46. Основні засади теорії економічного зростання. Сутність і форми економічного зростання.
- •4 7. Теорії економічного зростання.
- •48. Модель Солоу. Передумови моделі Солоу.
- •Передумови моделі Солоу:
- •4. Капіталоозброєність ставиться в залежність від трьох факторів: нагромадження капіталу, приріст нас., техн. Прогрес. Чинники екон. Зрост. В моделі Солоу:
- •49. Джерела економічного зростання.
- •50. Економічний цикл та його фази. Види економічних циклів.
- •51. Роль держави в економічному кругообігу. Відносини держави з іншими суб’єктами економічного кругообігу
- •52. Вплив держави на економічну рівновагу.
- •53. Модель економічної рівноваги за методом «видатки-випуск». Державні та національні заощадження.
- •54. Модель економічної рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції”
- •55. Стабілізаційна політика. Полеміка навколо стабілізаційної політики.
- •56. Платіжний баланс. Модель платіжного балансу
- •57. Валютний курс. Форми котирування валютного курсу. Види валютного курсу залежно від режиму його формування. Зв’язок валютного курсу з платіжним балансом.
- •58. Валютні системи в розвитку.
- •59. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп
- •60. Економічна рівновага в умовах відкритої економіки. Вплив чистого експорту на ввп
- •1. Практична функція макроекономіки. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •42. Визначення рівноважного ввп за методом «вилучення-ін’єкції». Система вилучень та ін’єкцій в економічному кругообігу.
44. Сукупні видатки і потенційний ввп. Рецесійний розрив як наслідок дефіциту сукупних видатків. Графічна та математична інтерпретація рецесійного розриву.
Рівновага в економіці може забезпечуватися за різних умов: при повній або неповній зайнят.,на інфл. або безінфл. основі. Ці умови залежать від співвідношення між сукупними витратами і пот. обсягами в-ва.
Ідеальний варіант коли заплан. сукупні витрати дор. пот. ВВП. Тоді в економіці досягається короткостр. і довгостр. рівновага і забезпечується повна зайнят.. Але заплан. сукупних витрат або не вистачає для закупівлі пот. ВВП, або вони є надмірними щодо закупівлі пот. ВВП. В залежності від цього в економіці виникають різні наслідки.
Якщо
заплановані сукупні витрати менші за
пот. необхідну величину, то фактично
рівноважний ВВП менший за пот. рівноважний
ВВП
.
Таке явище наз. рецесійним
розривом
.
Кількісно рецесійний розрив — це така
величина, на яку заплан. автономні
витрати менші за пот. необхідні автономні
витрати. Розрив наз. рецесійним тому,
що він викликає в економіці рецесію,
тобто скороч. обсягу в-ва відносно пот.
ВВП.
Рецесійний розрив слід відрізняти від розриву ВВП, який виникає в наслідок циклічного безроб.. Рецесійний розрив є причиною, а розрив ВВП – наслідком. Рецесійний розрив є таким явищем, яке викликає в економіці рецесію, тобто відставання факт. ВВП від пот. ВВП.
Граф.
рецесійний розрив – відрізок, який
відображає відстань по вертикалі між
лінією пот. необхідних сукупних витрат
(Е2)
і лінією заплан. сукупних витрат (Е1).
Рецесійний розрив спричиняє помножене,
тобто мультиплікативне відставання
факт. ВВП від пот. ВВП:
Граф.
модель рецесійного розриву і формула
рецесійного розриву не враховують
інфляцію. Але в типових, нормальних
ситуаціях зрост. факт. ВВП супроводж.
інфляцією, що відображає додатно
нахилена крива сукупної пропозиції.
Рецесійний розрив в умовах інфляції:
.
У
реальних од. рецесійний розрив в умовах
інфл. дор. рецесійному розриву за
стабільних цін. Оскільки графік рецес.
розриву спирається на реальні величини,
то врахування інфл. нічого не змінює в
його побудові.
45. Інфляційний розрив як наслідок надмірних сукупних видатків. Графічна та математична інтерпретація інфляційного розриву.
Якщо
заплан. сукупні витрати є надмірними
порівняно з пот. необхідними сукупними
витратами, то фактично рівноважний ВВП
ном. перевищ. пот. рівноважний ВВП за
рахунок інфл.. Таке явище наз. інфл.
розривом
.
Кількісно інфляційний розрив є такою
величиною, на яку заплан. автономні
витрати перевищ. пот. необхідні автономні
витрати. Такий розрив наз. інфл. тому,
що в умовах повної зайнят. він повністю
трансформується у зрост. цін і не
збільшує обсяг в-ва.
Граф.
інфл. розрив — відрізок, який відображає
відстань по вертик. між лініями пот.
необхідних автономних витрат
і заплан. автономних витрат
.
Визначити
інфляційний розрив в умовах повної
зайнят. можна так:
Інфл.
розрив викликає інфляційне збільш.
факт. ВВП порівняно з пот. ВВП на
мультиплікативній основі. Звідси можна
зробити висновок, що пот. ВВП номінально
менше за факт. ВВП на величину інфл.
розриву, помножену на мультиплікатор
витрат:
В
економіці з надмірною зайнятістю може
виникати інфляційно-експансійний
розрив
.
За таких умов фактично рівноважний ВВП
перевищує потенційно рівноважний ВВП
як інфляційно, так і реально.
