- •1. Практична функція макроекономіки. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •2. Об’єкт та предмет макроекономіки. Економічна система як об’єкт макроекономіки.
- •3. Суб’єкти змішаної економіки.
- •4. Макроекономіка та економічна політика.
- •5. Методологія макроекономіки.
- •6.Моделюванняя як основний метод макроекономічногоаналізу.
- •7.Становлення та розвиток макроекономіки.
- •8. Система національних рахунків як міжнародний стандарт
- •9.Показники результатів макроекономічної діяльності.
- •10. Валовий випуск та валовий внутрішній продукт (ввп).
- •11. Методи обчислення ввп: виробничий, кінцевого використання,
- •12. Валовий національний дохід та валовий національний дохід наявний. Особистий та післяподатковий дохід. Макроекономічні показники на чистій основі.
- •13. Номінальний та реальний ввп. Поточні та постійні ціни.
- •14. Зайнятість та безробіття. Види безробіття: фрикційне, структурне,
- •15. Механізм функціонування ринку праці. Теорії зайнятості.
- •16. Чинники, що впливають на безробіття. Закон Оукена та втрати
- •17. Економічний кругообіг в умовах чистого ринку. Структура моделі економічного кругообігу. Роль фінансових посередників в економічному кругообігу.
- •18. Сукупний попит. Крива сукупного попиту. Цінові фактори сукупного
- •19. Нецінові фактори сукупного попиту та їх вплив на його криву.
- •На іноземний попит - ввп ін. Країн, валютний курс, торговельна п-ка.
- •20. Сукупна пропозиція. Класична модель сукупної пропозиції.
- •21. Нецінові фактори сукупної пропозиції та їх вплив на її криву.
- •22. Сукупна пропозиція. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції.
- •23. Сукупний попит-сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги. Довгострокова та короткострокова рівновага.
- •24. Механізм відновлення рівноваги, яка порушується сукупним попитом.
- •25. Механізм відновлення рівноваги, яка порушується сукупною пропозицією.
- •26. Грошова пропозиція та грошові агрегати. Графік грошової пропозиції. Грошовий мультиплікатор.
- •27. Попит на гроші для угод, попит на гроші як активи та їх графічна
- •28. Модель грошового ринку. Процентна ставка.
- •29. Сутність і види інфляції. Темп інфляції та способи його обчислення.
- •За незмінної as, яку відображує крива as, збільш. Ad від ad1 до ad3 викликає зрост. Цін від p1 до p3. В умовах різного рівня зайнят. Реакція цін на однаковий приріст ad є різною.
- •30. Причини та наслідки інфляції.
- •31. Інфляція та безробіття.
- •32. Доходи домогосподарств. Нерівність в розподілі доходів та її вимірювання.
- •33. Кейнсіанська функція споживання. Споживання як функція
- •34. Середня схильність до споживання та заощадження. Гранична схильність до споживання та заощадження.
- •35. Автономне споживання та чинники, які на нього впливають.
- •36. Функції споживання з урахуванням фактора часу.
- •37. Роль інвестицій в економіці. Інвестиційні функції. Відсоткова ставка як чинник інвестиційного попиту.
- •38. Крива сукупного попиту на інвестиції.
- •39. Чинники автономних інвестицій та їх вплив на криву інвестиційного попиту.
- •40. Мультиплікатор інвестицій. Сутність мультиплікатора. Модель простого мультиплікатора. Мультиплікативна зміна реального ввп.
- •41. Сукупні витрати і рівноважний ввп. Визначення рівноважного ввп на основі методу «видатки-випуск». Фактичні та заплановані видатки. Модель «кейнсіанський хрест»
- •42. Визначення рівноважного ввп за методом «вилучення-ін’єкції». Система вилучень та ін’єкцій в економічному кругообігу.
- •4 3. «Заощадження — інвестиції» як спрощена модель економічної рівноваги. Заплановані та незаплановані інвестиції.
- •44. Сукупні видатки і потенційний ввп. Рецесійний розрив як наслідок дефіциту сукупних видатків. Графічна та математична інтерпретація рецесійного розриву.
- •45. Інфляційний розрив як наслідок надмірних сукупних видатків. Графічна та математична інтерпретація інфляційного розриву.
- •46. Основні засади теорії економічного зростання. Сутність і форми економічного зростання.
- •4 7. Теорії економічного зростання.
- •48. Модель Солоу. Передумови моделі Солоу.
- •Передумови моделі Солоу:
- •4. Капіталоозброєність ставиться в залежність від трьох факторів: нагромадження капіталу, приріст нас., техн. Прогрес. Чинники екон. Зрост. В моделі Солоу:
- •49. Джерела економічного зростання.
- •50. Економічний цикл та його фази. Види економічних циклів.
- •51. Роль держави в економічному кругообігу. Відносини держави з іншими суб’єктами економічного кругообігу
- •52. Вплив держави на економічну рівновагу.
- •53. Модель економічної рівноваги за методом «видатки-випуск». Державні та національні заощадження.
- •54. Модель економічної рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції”
- •55. Стабілізаційна політика. Полеміка навколо стабілізаційної політики.
- •56. Платіжний баланс. Модель платіжного балансу
- •57. Валютний курс. Форми котирування валютного курсу. Види валютного курсу залежно від режиму його формування. Зв’язок валютного курсу з платіжним балансом.
- •58. Валютні системи в розвитку.
- •59. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп
- •60. Економічна рівновага в умовах відкритої економіки. Вплив чистого експорту на ввп
- •1. Практична функція макроекономіки. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •42. Визначення рівноважного ввп за методом «вилучення-ін’єкції». Система вилучень та ін’єкцій в економічному кругообігу.
40. Мультиплікатор інвестицій. Сутність мультиплікатора. Модель простого мультиплікатора. Мультиплікативна зміна реального ввп.
Мультиплікатор – коефіцієнт, на який потрібно помножити зміну в сукупних витратах, щоб визначити підсумкову зміну рівноважного ВВП.
Екон. сутність мультиплікатора в теорії Кейнса полягає в тому, що він показує залежність змін доходу від будь-якого компонента сукупних видатків: µ=∆Y/∆E, де µ - мультиплікатор видатків, ∆Y - зміна ВВП, ∆E – зміна сукупних видатків, незалежно від динаміки ВВП.
Ефект мультиплікатора спирається на 3 принципові положення:
- витрати та одержання доходів – це 2 сторони кожної ділової угоди. Тому будь-які витрати створюють доходи адекватної величини, які розподіл. на спожив. та заощадж.;
- будь-яка зміна доходу обумовлює відповідні зміни в спожив. та заощадж., але співвідношення між спожив. і заощадж. зберіг. незмінним;
- спожив., яке випливає із доходів, одержаних на кожному попередньому етапі здійснення ділових угод, перетворюється у витрати для наст. етапу. Причому, величина цих витрат постійно зменш. в міру віддалення кожного нового етапу від початкового.
Дія ефекту мультиплікатора закін. тоді, коли сума всіх заощадж., які були спричинені початк. зрост. інвест. компенсує цей початк. приріст запланованих інвест.
Існує зв’язок між мультиплікатором і граничними схильностями до спожив. і заощадж.. Мультиплікатор і гранична схильність до заощадж. обернено залежні: µ=1/ГСЗ=1/ (1-ГСС).
Отже, чим менша частка доходу, яка заощадж., тим більші чергові витрати в кожному діловому циклі і більший мультиплікатор.
Перетин ліній сукупних витрат і бісектриси в т.Т1 характер. початк. рівень рівноважного ВВП. Розширення попиту на інвест. викликає зміщення лінії сукупних витрат угору від початк. рівня до рівня Е2. Кінцевим результатом ціих змін є встановлення рівноваги в т.Т2 і зрост. рівноважного ВВП Y2. Зміни в обсязі нац. в-ва: ∆Y= µ. ∆E.
Простий мультиплікатор – враховує лише один канал вилучень - заощадж. Складний враховує всі вилучення з потоку «видатки-доходи».
41. Сукупні витрати і рівноважний ввп. Визначення рівноважного ввп на основі методу «видатки-випуск». Фактичні та заплановані видатки. Модель «кейнсіанський хрест»
Рівноважний ВВП забезпеч. тоді, коли сукупна к-сть виробл. продукції (ВВП) дор. сукупної к-сті продукції, яку економіка має намір купити.
Сукупні
витрати
— заг. сума всіх покупців на кінцеві т
і п, виробл. нац. економікою:
.
Заплановані сукупні витрати дор. сумі витрат, які планують здійснити екон. суб’єкти для купівлі вітчизн. т і п. Фактичні – обсяги витрат екон. суб’єктів, які здійсн. протягом пвного періоду. Заплановані і фактичні витрати можуть не співпадати.
Згідно
з методом «витрати—випуск»
рівноважний ВВП є таким обсягом виробл.
продукції, який дор. запланованим
сукупним витратами. Якщо ВВП більше
запланованих сукупних витрат, то це
свідчить про виникнення перев-ва, яке
супроводжується незапланованим збільш.
інвест. у товарні запаси, що спонукає
під-ва скороч. ВВП до рівноважного
обсягу. Якщо ВВП менше запланованих
сукупних витрат, то це є ознакою недов-ва,
яке супроводжу. незапланованим зменш.
інвест. у товарні запаси, що спонукає
під-ва збільш. ВВП до рівноважного
обсягу. Спираючись на спрощену економіку,
рівноважний ВВП за методом «витрати—випуск»
можна визначити за такою формулою:
Г
раф.
модель наз. «кейнсіанський хрест». На
горизонт. осі графіка вимір. ВВП, а на
вертик. — заплан. сукупні витрати.
Бісектриса показує всі точки, в яких
факт. і заплан. сукупні витрати збігаються
і забезпечується рівноважний ВВП. Лінія
E’ — лінія факт. сукупних витрат, які
можуть дор. заплан. величині або
відхилятися від неї у той чи той бік.
Рівноважний ВВП дор. 200 , а т. T0 є єдиною т., в якій забезпеч. екон. рівновага. Якщо обсяг виробл. ВВП збільш. до 210, то заплан. сукупні витрати дорівн. 206, а перев-во становитиме 4. За таких умов товари виробл. швидше, ніж продаються, що створює надмірні тов. запаси і викликає незаплан. збільш. інвест. у товарні запаси. У відповідь на це під-ва почнуть скороч. обсяги свого в-ва і за рахунок цього спрямовувати економіку до в-ва рівноважного ВВП.
