29. Сутність і види інфляції. Темп інфляції та способи його обчислення.

Інфляція — зрост. заг. рівня цін в економіці, яке показує наск. зросли ціни в даному періоді порівняно з попереднім.

Інструментом вимірювання рівня інфляції є індекси цін. За їх доп. визначаються темп зрост. цін і темп приросту цін. Показником темпу зрост. цін є самі індекси цін. Індекс цін це наз. індексом інфляції. Показником темпу приросту цін є темп інфляції, який можна обчисл. двома методами

Перший — на основі індексу цін базового періоду. , де π_t — темп інфляції даного періоду; P_t — індекс цін поточного періоду.

Другий — на основі індексів цін попереднього періоду, який не є базовим (інфляція показує % приросту цін у поточ. періоді порівняно з попереднім): , де _Pt-1 — індекс цін попереднього періоду порівняно з поточ. періодом.

Інфляція є складним екон. явищем. Залежно від рівня інфляції розрізняють такі її види: помірна, галопуюча та гіперінфляція.

Помірна відображує відносно невисокі темпи приросту цін, коли щорічні темпи інфляції вимір. однознач. числом (в межах до 10 %).

Галопуюча — інфляція, що вимір. двознач. або тризнач. числами (десятками або сотнями % за рік).

Гіперінфляція настає тоді, коли річний приріст цін вимір. тисячами, мільйонами або навіть більшою к-стю %.

Залежно від осн. причин, які викликають інфляцію, розрізняють інфляцію попиту та інфляцію витрат.

Інфляція попиту — зрост. цін, яке спричинюється надмірним попитом, тобто виникає внаслідок випереджального зрост. AD порівняно із AS.

За незмінної as, яку відображує крива as, збільш. Ad від ad1 до ad3 викликає зрост. Цін від p1 до p3. В умовах різного рівня зайнят. Реакція цін на однаковий приріст ad є різною.

Коли економіка знаходиться в умовах неповної зайнят. і має значні резерви виробн. потужностей. Випереджальне зрост. AD може викликати негайне збільш. AS без підвищ. цін або з незначним їх зрост. за рахунок тих галузей, які працюють в умовах, близьких до повної зайнят.. На графіку це переміщ. кривої AD від AD₁ в AD₂ і зрост. цін від P₁ до P₂.

А коли економіка перебуває в умовах повної (або наближених до неї) зайнят., а тому її виробн. потужності повністю чи майже повністю завантажені. В такій ситуації надлишок AD цілком або переважно трансформується в зрост. цін, наприклад, від P₂ до P₃. Це пояснюється тим, що економіка не здатна збільш. свої виробн. потужності, тобто нарощувати основний капітал, із такою самою швидкістю, як зростає AD.

Інфляція витрат — зрост. цін, яке виникає внаслідок збільш. витрат на од. продукції (середніх витрат), що супроводж. зменш. AS.

Якщо витрати на од. продукції збільш., то за заданих цін на цю продукцію прибутки під-в — виробників зменш.. Це примусить їх зменш. в-во продукції, тобто скоротити пропозицію, що за незмінного попиту викликає зрост. цін. Збільш. витрат на од. продукції переміщує криву AS вліво вздовж нерухомої кривої AD. Внаслідок цього ціни зрост. від P₁ до P₂.

Залежно від можливостей екон. суб’єктів передбачати (прогнозувати) майб. зрост. цін розрізняють очікувану (прогнозовану) і неочікувану (непрогнозовану) інфляцію. Очікуваною є така інфляція, яку екон. суб’єкти передбачали на основі доступної їм інформації, неочікуваною — інфляція, яку екон. суб’єкти не передбачали. Факт. інфляція може збігатися з очікуваною, а може й відхилятися від очікуваної.

Відхилення факт. інфляції від очікуваної зменш. ефект. рішень, які приймаються в економіці. Очікувану інфляцію можна заздалегідь врахувати і звести втрати від неї до мінімуму. Неочікувану інфляцію врахувати неможливо, а це завдає шкоди екон. суб’єктам, оскільки в обґрунтуванні своїх рішень вони враховували інфляцію очікувану.