- •1. Практична функція макроекономіки. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •2. Об’єкт та предмет макроекономіки. Економічна система як об’єкт макроекономіки.
- •3. Суб’єкти змішаної економіки.
- •4. Макроекономіка та економічна політика.
- •5. Методологія макроекономіки.
- •6.Моделюванняя як основний метод макроекономічногоаналізу.
- •7.Становлення та розвиток макроекономіки.
- •8. Система національних рахунків як міжнародний стандарт
- •9.Показники результатів макроекономічної діяльності.
- •10. Валовий випуск та валовий внутрішній продукт (ввп).
- •11. Методи обчислення ввп: виробничий, кінцевого використання,
- •12. Валовий національний дохід та валовий національний дохід наявний. Особистий та післяподатковий дохід. Макроекономічні показники на чистій основі.
- •13. Номінальний та реальний ввп. Поточні та постійні ціни.
- •14. Зайнятість та безробіття. Види безробіття: фрикційне, структурне,
- •15. Механізм функціонування ринку праці. Теорії зайнятості.
- •16. Чинники, що впливають на безробіття. Закон Оукена та втрати
- •17. Економічний кругообіг в умовах чистого ринку. Структура моделі економічного кругообігу. Роль фінансових посередників в економічному кругообігу.
- •18. Сукупний попит. Крива сукупного попиту. Цінові фактори сукупного
- •19. Нецінові фактори сукупного попиту та їх вплив на його криву.
- •На іноземний попит - ввп ін. Країн, валютний курс, торговельна п-ка.
- •20. Сукупна пропозиція. Класична модель сукупної пропозиції.
- •21. Нецінові фактори сукупної пропозиції та їх вплив на її криву.
- •22. Сукупна пропозиція. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції.
- •23. Сукупний попит-сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги. Довгострокова та короткострокова рівновага.
- •24. Механізм відновлення рівноваги, яка порушується сукупним попитом.
- •25. Механізм відновлення рівноваги, яка порушується сукупною пропозицією.
- •26. Грошова пропозиція та грошові агрегати. Графік грошової пропозиції. Грошовий мультиплікатор.
- •27. Попит на гроші для угод, попит на гроші як активи та їх графічна
- •28. Модель грошового ринку. Процентна ставка.
- •29. Сутність і види інфляції. Темп інфляції та способи його обчислення.
- •За незмінної as, яку відображує крива as, збільш. Ad від ad1 до ad3 викликає зрост. Цін від p1 до p3. В умовах різного рівня зайнят. Реакція цін на однаковий приріст ad є різною.
- •30. Причини та наслідки інфляції.
- •31. Інфляція та безробіття.
- •32. Доходи домогосподарств. Нерівність в розподілі доходів та її вимірювання.
- •33. Кейнсіанська функція споживання. Споживання як функція
- •34. Середня схильність до споживання та заощадження. Гранична схильність до споживання та заощадження.
- •35. Автономне споживання та чинники, які на нього впливають.
- •36. Функції споживання з урахуванням фактора часу.
- •37. Роль інвестицій в економіці. Інвестиційні функції. Відсоткова ставка як чинник інвестиційного попиту.
- •38. Крива сукупного попиту на інвестиції.
- •39. Чинники автономних інвестицій та їх вплив на криву інвестиційного попиту.
- •40. Мультиплікатор інвестицій. Сутність мультиплікатора. Модель простого мультиплікатора. Мультиплікативна зміна реального ввп.
- •41. Сукупні витрати і рівноважний ввп. Визначення рівноважного ввп на основі методу «видатки-випуск». Фактичні та заплановані видатки. Модель «кейнсіанський хрест»
- •42. Визначення рівноважного ввп за методом «вилучення-ін’єкції». Система вилучень та ін’єкцій в економічному кругообігу.
- •4 3. «Заощадження — інвестиції» як спрощена модель економічної рівноваги. Заплановані та незаплановані інвестиції.
- •44. Сукупні видатки і потенційний ввп. Рецесійний розрив як наслідок дефіциту сукупних видатків. Графічна та математична інтерпретація рецесійного розриву.
- •45. Інфляційний розрив як наслідок надмірних сукупних видатків. Графічна та математична інтерпретація інфляційного розриву.
- •46. Основні засади теорії економічного зростання. Сутність і форми економічного зростання.
- •4 7. Теорії економічного зростання.
- •48. Модель Солоу. Передумови моделі Солоу.
- •Передумови моделі Солоу:
- •4. Капіталоозброєність ставиться в залежність від трьох факторів: нагромадження капіталу, приріст нас., техн. Прогрес. Чинники екон. Зрост. В моделі Солоу:
- •49. Джерела економічного зростання.
- •50. Економічний цикл та його фази. Види економічних циклів.
- •51. Роль держави в економічному кругообігу. Відносини держави з іншими суб’єктами економічного кругообігу
- •52. Вплив держави на економічну рівновагу.
- •53. Модель економічної рівноваги за методом «видатки-випуск». Державні та національні заощадження.
- •54. Модель економічної рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції”
- •55. Стабілізаційна політика. Полеміка навколо стабілізаційної політики.
- •56. Платіжний баланс. Модель платіжного балансу
- •57. Валютний курс. Форми котирування валютного курсу. Види валютного курсу залежно від режиму його формування. Зв’язок валютного курсу з платіжним балансом.
- •58. Валютні системи в розвитку.
- •59. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп
- •60. Економічна рівновага в умовах відкритої економіки. Вплив чистого експорту на ввп
- •1. Практична функція макроекономіки. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •42. Визначення рівноважного ввп за методом «вилучення-ін’єкції». Система вилучень та ін’єкцій в економічному кругообігу.
21. Нецінові фактори сукупної пропозиції та їх вплив на її криву.
Нецінові чинники короткостр. AS — змінюють середні витрати і прибутк. під-в за даного рівня товарних цін, що спонукає під-ва змінювати обсяг в-ва. Під впливом нецін. чинників крива AS зміщ. у відповідний бік. Завдяки цьому адекватно змінюється місцезнаходження т. екон. рівноваги на кривій AD, а також обсяг в-ва і товарні ціни. Нецін. чинники — зовн. екзогенні змінні моделі короткостр. AS. Коли вони враховуються, обсяг в-ва і ціни на продукцію стають ендоген. змінними даної моделі.
Осн. нецін. чинники короткостр. AS: 1) ресурсові ціни (ціни на ресурси); 2) продуктивність ресурсів; 3) субсидії під-вам і податки на під-ва. Найбільш мінливими є ресурсові ціни. Це стосується як ціни на р/с, тобто ном. з/п, яка може змін. незалежно від тов. цін, так і цін на матер. ресурси (сировина). Якщо ресурс. ціни зрост., то за інших незмінних умов збільш. середні в-ати і зменш. рівень прибутк. в-ва. Це викликає скороч. обсягів в-ва і підвищ. тов. цін, що перем. криву AS вліво від положення AS1. Якщо ресурсові ціни зниж., обсяг в-ва збільш., тов. ціни зрост., а крива AS зміщ. вправо від положення AS1.
Продуктивність ресурсів залежить від технолог. рівня в-ва і впливає на обсяг продукції, яку економіка спроможна виробити за наявної к-сті ресурсів. Зрост. продуктивності ресурсів є однією із передумов збільш. довгостр. AS, що викликає зміщення її кривої вправо. У короткостр. періоді тимчасове зрост. продуктивності ресурсів зменшує середні витрати. Це підвищує прибутковість в-ва, збільшує його обсяг і знижує товарні ціни. Ці зміни відображує зміщ. кривої AS вправо — у положення AS2.
Субсидії, які держава надає під-вам, занижують дійсну величину середніх витрат. Тому у разі їх застосування прибутковість в-ва підвищ.. Це стимулює під-ва збільш. обсяг в-ва і викликає зниж. товарних цін, що переміщує криву AS вправо в положення AS2. І навпаки.
Д
ля
під-в податки
також є витратами, оскільки від їх рівня
залежить чистий прибуток (частина
прибутку, якою під-ва можуть вільно
розпоряджатися). Якщо рівень оподатк.
під-в зростає, то чистий прибуток зменш..
І навпаки. В першому випадку збільш.
обсяг в-ва і зниж. товарні ціни, що
переміщує криву AS
вправо в AS2;
у другому — зменш. обсяг в-ва і зростають
товарні ціни, що переміщує криву AS
вліво — у AS3.
22. Сукупна пропозиція. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції.
Дві моделі короткостр. AS. Одна з них наз. крайнім випадком: ціни і з/п тимчасово є абсолютно негнучкими (фіксованими). Такий випадок припускав Кейнс в умовах депресії, коли в усіх або переважній більшості галузей спостерігається низький рівень викор. виробн. потужностей. За такої ситуації у разі збільш. AD робітники зацікавлені втримуватися від вимог щодо збільш. з/п, а підприємці — від бажання підвищ. ціни.
Оскільки у крайньому випадку ціни не змін., то крива AS є горизонт. лінія. Збільш. AD переміщує його криву з АD1 у AD2. За абсолютно негнучких цін збільш. AD втілюється в адекватне зрост. обсягів в-ва — з Y1 до Y2 . Це означає, що в умовах фіксованих цін короткостр. AS є ф-ією AD.
Негнучку поведінку цін і з/п відображує основна модель короткостр. AS.
Згідно з основною моделлю обсяг в-ва у короткостр. періоді під-ва визначають з урахуванням їхніх очікувань щодо рівня цін. Якщо факт. ціни перевищили очікувані, то під-ва зменш. обсяг в-ва порівняно з пот. величиною. Основна модель передбачає, що AS в короткостр. періоді є зрост. ф-ією від ціни, внаслідок чого її крива має додатковий нахил.
Існує кілька гіпотез, в основі яких лежать різні припущення.
Згідно з гіпотезою негнучкої з/п ном. з/п визначається в трудових угодах наперед з урахуванням очікуваного в майб. рівня цін. Тому в разі зрост. цін, яке перевищує очікуваний рівень, ном. з/п тимчасово змін. не може. Але реальна з/п зменш. порівняно з тією, на яку розраховували працівники та яку враховували підприємці під час укладання трудових угод. Це здешевлює працю і стимулює під-ва збільш. обсяг в-ва.
Гіпотеза неправильних уявлень працівників передбачає, що в процесі встановлення ном. з/п працівники виходять із своїх цінових очікувань і бажаної реальної з/п. Але вони можуть помилятися в своїх цінових очікуваннях. Якщо факт. ціни виявилися вищими за очікуваний рівень, то це здешевлює працю і спонукає під-ва до збільш. обсягу в-ва.
За гіпотезою недосконалої інформації під-ва не володіють інформацією про заг. рівень цін у прогнозному періоді, з яким вони мають узгоджувати ціни на свої т і п. Тому ухвалюючи рішення щодо обсягів в-ва вони змушені спиратися на свої цінові очікування. Якщо заг. рівень цін перевищить їх очікуваний рівень, під-ва адекватно піднімуть ціни на свою продукцію, що стимулюватиме їх до збільш. обсягу в-ва.
Гіпотеза негнучких цін припускає, що під-ва, встановлюючи ціни на свою продукцію на базі своїх очікувань, не відразу змінюють їх у відповідь на зміни попиту. Це зумовлюється довгострок. угодами між виробник. і споживач. або побоюваннями під-в відвернути від себе своїх покупців. Якщо рівень цін в економіці впав порівняно з очікуваним. Але за даною гіпотезою під-во не знижує ціни на свою продукцію. За таких умов факт. рівень цін виявився нижчим порівняно з їх очікуваним рівнем. Тому попит на продукцію даного під-ва та обсяг її в-ва скоротяться.
Якщо
факт. рівень цін відхиляється від їх
очікуваного рівня, то в такому самому
напрямі обсяг в-ва відхиляється від
пот. рівня. При цьому очікуваний рівень
цін — рівень цін повної зайнят., оскільки
працівники і підприємці враховують
його в процесі ухвалення рішень щодо
обсягів в-ва та рівня ном. з/п, яка має
врівноважувати ринок праці та унеможливити
циклічне безроб.. Звідси випливає ф-ія
короткостр. AS:
,
де YAS
— обсяг в-ва (AS)
у короткостр. періоді;
— чутливість обсягів в-ва до відхилення
факт. рівня цін від очікуваного їх
рівня. Показує, наскільки %в факт. ВВП
відхиляється від пот. ВВП у разі
відхилення факт. рівня цін від очікуваного
рівня на один процентний пункт; P,
Pe
— відповідно факт. та очікуваний рівень
цін.
Початкова рівновага в економіці знаходиться в т. Т1. У цій т. крива AS перетинається з кривою AD1 на умовах, що факт. рівень цін збігається з очікуваним рівнем (Р1 = Р)е, безроб. дорівнює природній нормі, а факт. обсяг в-ва знаходиться на пот. рівні, тобто Y1 = Yр. Внаслідок збільш. AD факт. рівень цін зростає від Р1 до Р2, що вищий за очікуваний рівень. Внаслідок цього здешевлюється праця і у підприємців з’являється мотивація збільш. обсяг в-ва порівняно з пот. рівнем, тобто від Y1 до Y2.
О
тже,
якщо факт. рівень цін перевищує очікуваний
рівень (Р
> Ре),
то факт. обсяг в-ва перевищує його пот.
рівень (Y
> Yр).
Звичайно, що коли факт. рівень цін,
буде
менший за їх очікуваний рівень (Р < Ре),
то факт. обсяг в-ва буде менший за його
пот. рівень (Y < Yр).
