19. Нецінові фактори сукупного попиту та їх вплив на його криву.

Крім ціни на AD впливають й інші чинники, що не пов’язані зі зміною цін. Усі такі чинники наз. неціновими чинниками AD. Вони є зовн. екзогенними змінними ф-ії AD. Тому на графіку вплив нецінових чинників на сукупний попит викликає переміщення його кривої у відповідний бік.

Збільш. AD унаочнюється переміщенням його кривої вправо — з положення AD₁ у AD₂. Воно показує, що AD збільш. за незмінних цін., Зменш. зображується переміщенням його кривої вліво — з положення AD₁ у AD₃. Це означ., що екон. суб’єкти готові купувати меншу к-сть т і п за незмінних цін.

Нецінові чинники є неоднорідною сукупністю. Визначаючи їх, слід враховувати, що сукупний попит складається з таких чотирьох компонентів: споживчий попит (С), тобто попит д/г на спожив. т і п; інвест.ний попит (І), тобто попит під-в на приватні інвест.; урядовий попит (G) і попит іноземців (NX). Тому нецінові чинники сукупного попиту слід поділити на відповідні чотири групи. На кожний компонент AD впливають різні нецінові чинники.

На споживчий попить - особистий дохід д/г, податки на доходи фіз. осіб, багатство д/г, запозичення д/г, очікування д/г.

На інвест.ний попит - % ставка, технічний прогрес, рівень забезпеченості осн. капіталом, податки на прибуток підприємців, ділові очікування.

На урядовий попит – держ. закупівлі.

На іноземний попит - ввп ін. Країн, валютний курс, торговельна п-ка.

20. Сукупна пропозиція. Класична модель сукупної пропозиції.

Сукупна пропозиція (AS) — це сукупність т і п, які виробл. нац. під-ва для продажу на ринку з метою отримання прибутку. Суб’єкти: під-ва, які виробл. т і п, а мотиваційним чинником, який лежить в основі прийняття ними рішень щодо зміни обсягів в-ва своєї продукції, є максимізація прибутку. Всі ці чинники, що впливають на AS, под. на дві групи: ціна і нецінові чинники. Ціна впливає на прибутковість в-ва через обсяг виручки від продажу даного обсягу продукції, а нецінові чинники — через середні витрати на її в-во. Ціна є базовою екзог. змінною ф-ії AS.

У довгостр. періоді ціни і з/п є абсолютно гнучкими (реагують на екон. збурення настільки, наск. це потрібно для відновл. повної зайнят.).

Методологічною основою довгостр. AS слугує інструментарій клас. теорії: повна зайнят. є нормою для економіки, оскільки можливі відхилення від неї швидко усуваються за доп. абсолютно гнучких цін і з/п.

AD збільш. в умовах повної зайнят.. Наслідком збурення AD є зрост. цін. Реагуючи на зрост. попиту і цін на свою продукцію, під-ва намагатимуться найняти більшу к-сть робітників. В умовах повної зайнят. ринок праці знах. в рівнов. стані (відсутність незайнятої р/с). Тому, конкуруючи між собою за додаткову р/с, роботодавці змушені підвищ. ном. з/п

Забезпечується незмінність реальної з/п, яка згідно з клас. теорією врівноважує ринок праці на умовах повної зайнят. (із збереженням безроб. на прир. рівні); з іншого — незмінним залиш. і рівень прибутков. в-ва. Тому у під-в не виникає мотивації ні до скороч., ні до збільш. обсягів в-ва. Тому не змінюється і AS, яка залиш. на рівні пот. ВВП.

У довгостр. періоді зрост. цін збільш. лише ном. з/п, а безроб. зберігається на природному рівні, а AS— на рівні пот. ВВП.

Крива AS^L є кривою довгостр. AS, це вертик. лінія, яка бере свій початок у т. Y_p. Зрост. AD переміщує його криву з AD₁ у AD₂. Це підвищ. ціни від Р₁ до Р₂, але обсяг в-ва не змінюється і зал. на рівні пот. ВВП.

У довгостр. періоді, в якому ціни і з/п є абсолютно гнучкими, AS не залеж. від ціни, а визнач. пот. ВВП.