
- •1. Практична функція макроекономіки. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •2. Об’єкт та предмет макроекономіки. Економічна система як об’єкт макроекономіки.
- •3. Суб’єкти змішаної економіки.
- •4. Макроекономіка та економічна політика.
- •5. Методологія макроекономіки.
- •6.Моделюванняя як основний метод макроекономічногоаналізу.
- •7.Становлення та розвиток макроекономіки.
- •8. Система національних рахунків як міжнародний стандарт
- •9.Показники результатів макроекономічної діяльності.
- •10. Валовий випуск та валовий внутрішній продукт (ввп).
- •11. Методи обчислення ввп: виробничий, кінцевого використання,
- •12. Валовий національний дохід та валовий національний дохід наявний. Особистий та післяподатковий дохід. Макроекономічні показники на чистій основі.
- •13. Номінальний та реальний ввп. Поточні та постійні ціни.
- •14. Зайнятість та безробіття. Види безробіття: фрикційне, структурне,
- •15. Механізм функціонування ринку праці. Теорії зайнятості.
- •16. Чинники, що впливають на безробіття. Закон Оукена та втрати
- •17. Економічний кругообіг в умовах чистого ринку. Структура моделі економічного кругообігу. Роль фінансових посередників в економічному кругообігу.
- •18. Сукупний попит. Крива сукупного попиту. Цінові фактори сукупного
- •19. Нецінові фактори сукупного попиту та їх вплив на його криву.
- •На іноземний попит - ввп ін. Країн, валютний курс, торговельна п-ка.
- •20. Сукупна пропозиція. Класична модель сукупної пропозиції.
- •21. Нецінові фактори сукупної пропозиції та їх вплив на її криву.
- •22. Сукупна пропозиція. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції.
- •23. Сукупний попит-сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги. Довгострокова та короткострокова рівновага.
- •24. Механізм відновлення рівноваги, яка порушується сукупним попитом.
- •25. Механізм відновлення рівноваги, яка порушується сукупною пропозицією.
- •26. Грошова пропозиція та грошові агрегати. Графік грошової пропозиції. Грошовий мультиплікатор.
- •27. Попит на гроші для угод, попит на гроші як активи та їх графічна
- •28. Модель грошового ринку. Процентна ставка.
- •29. Сутність і види інфляції. Темп інфляції та способи його обчислення.
- •За незмінної as, яку відображує крива as, збільш. Ad від ad1 до ad3 викликає зрост. Цін від p1 до p3. В умовах різного рівня зайнят. Реакція цін на однаковий приріст ad є різною.
- •30. Причини та наслідки інфляції.
- •31. Інфляція та безробіття.
- •32. Доходи домогосподарств. Нерівність в розподілі доходів та її вимірювання.
- •33. Кейнсіанська функція споживання. Споживання як функція
- •34. Середня схильність до споживання та заощадження. Гранична схильність до споживання та заощадження.
- •35. Автономне споживання та чинники, які на нього впливають.
- •36. Функції споживання з урахуванням фактора часу.
- •37. Роль інвестицій в економіці. Інвестиційні функції. Відсоткова ставка як чинник інвестиційного попиту.
- •38. Крива сукупного попиту на інвестиції.
- •39. Чинники автономних інвестицій та їх вплив на криву інвестиційного попиту.
- •40. Мультиплікатор інвестицій. Сутність мультиплікатора. Модель простого мультиплікатора. Мультиплікативна зміна реального ввп.
- •41. Сукупні витрати і рівноважний ввп. Визначення рівноважного ввп на основі методу «видатки-випуск». Фактичні та заплановані видатки. Модель «кейнсіанський хрест»
- •42. Визначення рівноважного ввп за методом «вилучення-ін’єкції». Система вилучень та ін’єкцій в економічному кругообігу.
- •4 3. «Заощадження — інвестиції» як спрощена модель економічної рівноваги. Заплановані та незаплановані інвестиції.
- •44. Сукупні видатки і потенційний ввп. Рецесійний розрив як наслідок дефіциту сукупних видатків. Графічна та математична інтерпретація рецесійного розриву.
- •45. Інфляційний розрив як наслідок надмірних сукупних видатків. Графічна та математична інтерпретація інфляційного розриву.
- •46. Основні засади теорії економічного зростання. Сутність і форми економічного зростання.
- •4 7. Теорії економічного зростання.
- •48. Модель Солоу. Передумови моделі Солоу.
- •Передумови моделі Солоу:
- •4. Капіталоозброєність ставиться в залежність від трьох факторів: нагромадження капіталу, приріст нас., техн. Прогрес. Чинники екон. Зрост. В моделі Солоу:
- •49. Джерела економічного зростання.
- •50. Економічний цикл та його фази. Види економічних циклів.
- •51. Роль держави в економічному кругообігу. Відносини держави з іншими суб’єктами економічного кругообігу
- •52. Вплив держави на економічну рівновагу.
- •53. Модель економічної рівноваги за методом «видатки-випуск». Державні та національні заощадження.
- •54. Модель економічної рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції”
- •55. Стабілізаційна політика. Полеміка навколо стабілізаційної політики.
- •56. Платіжний баланс. Модель платіжного балансу
- •57. Валютний курс. Форми котирування валютного курсу. Види валютного курсу залежно від режиму його формування. Зв’язок валютного курсу з платіжним балансом.
- •58. Валютні системи в розвитку.
- •59. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп
- •60. Економічна рівновага в умовах відкритої економіки. Вплив чистого експорту на ввп
- •1. Практична функція макроекономіки. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •42. Визначення рівноважного ввп за методом «вилучення-ін’єкції». Система вилучень та ін’єкцій в економічному кругообігу.
18. Сукупний попит. Крива сукупного попиту. Цінові фактори сукупного
попиту.
Сукупний попит (AD) — це сукупність вітчизн. т і п, які мають бажання купити резиденти і нерезиденти з метою задовол. своїх платоспроможних потреб. Суб’єкти: д/г, під-ва, уряд та іноземці. AD - сума попиту д/г на спожив. т і п, під-в на інвест., урядового попиту на держ. закупівлі та попиту іноземців, який дор. чистому експорту: YAD = C + I + G + NX.
На AD впливає багато чинників. Але за базову екзогенну змінну приймається лише ціна. Сукупний попит є категорією ринку, на якому ціна відіграє головну регулювальну роль — пов’язує між собою сукупний попит і сукупну пропозицію. Інші чинники сукупного попиту враховуються в його ф-ії як зовн. екзогенні змінні.
AD знаходиться в оберненій залежності від ціни (заг. рівень цін в економіці, тобто ціна ВВП). Залежність між AD і ціною за доп. графіка. На горизонт. осі відкладемо обсяг реального ВВП, який відображує сукупну к-сть т і п (Y), а на вертик. — заг. рівень цін на т і п (Р).
У разі зниж. ціни від P1 до P2 AD збільшується від Y1 до Y2. Отже, AD є спадною ф-ією від ціни. Тому крива сукупного попиту має від’ємний нахил.
Ринковий попит знаходиться в безпосередній залежності від ціни. Чим вища ціна, тим менший попит, і навпаки.
Між ними існує опосередкована залежність, яка проявляється за доп. трьох чинників, якими є: ефект % ставки, ефект багатства та ефект чистого експорту.
Ефект % ставки - у разі зрост. заг. рівня цін покупцям т і п потрібно більше грошей для оплати купівельних операцій. Отже, зростає попит на гроші, що за незмінної пропозиції грошей викликає підвищення їх ціни, тобто % ставки. Внаслідок цього AD зменш. за рахунок попиту на ті товари, для купівлі яких потрібно запозичувати (купувати) гроші (товари довгострокового викор. (легкові автомобілі, холодильники, телевізори)).
Ефект багатства пов’язаний з такою формою багатства, як фін. активи. Зі зрост.м цін в економіці реальна вартість, тобто купівельна спроможність нагромаджених д/г фін. активів зменшується. (строкові депозити, облігації).
Ефект чистого експорту відображує вплив заг. рівня цін на результати зовн. торг. діяльн. країни. Вплив цього чинника на AD проявляється тоді, коли ціни на вітчизн. товари зростають або зменшуються порівняно з цінами на аналогічні іноземні товари, тобто коли змінюються відносні ціни. Якщо ціни на вітчизн. товари піднімуться вище за ціни на іноземні товари, вітчизн. покупці почнуть віддавати перевагу імпортним товарам. Це збільшить імпорт і зменшить AD за рахунок скороч. чистого експорту. Розглянуті вище чинники є ціновими чинниками AD. Їх особливість полягає в тому, що вони опосередковано реалізують обернену залежність AD від ціни. На графіку вплив цінових чинників на AD відбивається за доп. переміщення точки AD вздовж його нерухомої кривої. Коли ціни знижуються від Р1 до Р2, AD переміщується по його кривій з т. А в т. Б.