- •1. Практична функція макроекономіки. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •2. Об’єкт та предмет макроекономіки. Економічна система як об’єкт макроекономіки.
- •3. Суб’єкти змішаної економіки.
- •4. Макроекономіка та економічна політика.
- •5. Методологія макроекономіки.
- •6.Моделюванняя як основний метод макроекономічногоаналізу.
- •7.Становлення та розвиток макроекономіки.
- •8. Система національних рахунків як міжнародний стандарт
- •9.Показники результатів макроекономічної діяльності.
- •10. Валовий випуск та валовий внутрішній продукт (ввп).
- •11. Методи обчислення ввп: виробничий, кінцевого використання,
- •12. Валовий національний дохід та валовий національний дохід наявний. Особистий та післяподатковий дохід. Макроекономічні показники на чистій основі.
- •13. Номінальний та реальний ввп. Поточні та постійні ціни.
- •14. Зайнятість та безробіття. Види безробіття: фрикційне, структурне,
- •15. Механізм функціонування ринку праці. Теорії зайнятості.
- •16. Чинники, що впливають на безробіття. Закон Оукена та втрати
- •17. Економічний кругообіг в умовах чистого ринку. Структура моделі економічного кругообігу. Роль фінансових посередників в економічному кругообігу.
- •18. Сукупний попит. Крива сукупного попиту. Цінові фактори сукупного
- •19. Нецінові фактори сукупного попиту та їх вплив на його криву.
- •На іноземний попит - ввп ін. Країн, валютний курс, торговельна п-ка.
- •20. Сукупна пропозиція. Класична модель сукупної пропозиції.
- •21. Нецінові фактори сукупної пропозиції та їх вплив на її криву.
- •22. Сукупна пропозиція. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції.
- •23. Сукупний попит-сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги. Довгострокова та короткострокова рівновага.
- •24. Механізм відновлення рівноваги, яка порушується сукупним попитом.
- •25. Механізм відновлення рівноваги, яка порушується сукупною пропозицією.
- •26. Грошова пропозиція та грошові агрегати. Графік грошової пропозиції. Грошовий мультиплікатор.
- •27. Попит на гроші для угод, попит на гроші як активи та їх графічна
- •28. Модель грошового ринку. Процентна ставка.
- •29. Сутність і види інфляції. Темп інфляції та способи його обчислення.
- •За незмінної as, яку відображує крива as, збільш. Ad від ad1 до ad3 викликає зрост. Цін від p1 до p3. В умовах різного рівня зайнят. Реакція цін на однаковий приріст ad є різною.
- •30. Причини та наслідки інфляції.
- •31. Інфляція та безробіття.
- •32. Доходи домогосподарств. Нерівність в розподілі доходів та її вимірювання.
- •33. Кейнсіанська функція споживання. Споживання як функція
- •34. Середня схильність до споживання та заощадження. Гранична схильність до споживання та заощадження.
- •35. Автономне споживання та чинники, які на нього впливають.
- •36. Функції споживання з урахуванням фактора часу.
- •37. Роль інвестицій в економіці. Інвестиційні функції. Відсоткова ставка як чинник інвестиційного попиту.
- •38. Крива сукупного попиту на інвестиції.
- •39. Чинники автономних інвестицій та їх вплив на криву інвестиційного попиту.
- •40. Мультиплікатор інвестицій. Сутність мультиплікатора. Модель простого мультиплікатора. Мультиплікативна зміна реального ввп.
- •41. Сукупні витрати і рівноважний ввп. Визначення рівноважного ввп на основі методу «видатки-випуск». Фактичні та заплановані видатки. Модель «кейнсіанський хрест»
- •42. Визначення рівноважного ввп за методом «вилучення-ін’єкції». Система вилучень та ін’єкцій в економічному кругообігу.
- •4 3. «Заощадження — інвестиції» як спрощена модель економічної рівноваги. Заплановані та незаплановані інвестиції.
- •44. Сукупні видатки і потенційний ввп. Рецесійний розрив як наслідок дефіциту сукупних видатків. Графічна та математична інтерпретація рецесійного розриву.
- •45. Інфляційний розрив як наслідок надмірних сукупних видатків. Графічна та математична інтерпретація інфляційного розриву.
- •46. Основні засади теорії економічного зростання. Сутність і форми економічного зростання.
- •4 7. Теорії економічного зростання.
- •48. Модель Солоу. Передумови моделі Солоу.
- •Передумови моделі Солоу:
- •4. Капіталоозброєність ставиться в залежність від трьох факторів: нагромадження капіталу, приріст нас., техн. Прогрес. Чинники екон. Зрост. В моделі Солоу:
- •49. Джерела економічного зростання.
- •50. Економічний цикл та його фази. Види економічних циклів.
- •51. Роль держави в економічному кругообігу. Відносини держави з іншими суб’єктами економічного кругообігу
- •52. Вплив держави на економічну рівновагу.
- •53. Модель економічної рівноваги за методом «видатки-випуск». Державні та національні заощадження.
- •54. Модель економічної рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції”
- •55. Стабілізаційна політика. Полеміка навколо стабілізаційної політики.
- •56. Платіжний баланс. Модель платіжного балансу
- •57. Валютний курс. Форми котирування валютного курсу. Види валютного курсу залежно від режиму його формування. Зв’язок валютного курсу з платіжним балансом.
- •58. Валютні системи в розвитку.
- •59. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп
- •60. Економічна рівновага в умовах відкритої економіки. Вплив чистого експорту на ввп
- •1. Практична функція макроекономіки. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •42. Визначення рівноважного ввп за методом «вилучення-ін’єкції». Система вилучень та ін’єкцій в економічному кругообігу.
16. Чинники, що впливають на безробіття. Закон Оукена та втрати
економіки від циклічного безробіття.
Усі чинники (причини), що впливають на безроб., под. на дві групи:
ті, що впливають на природне безроб.; - … на циклічне безроб..
Чинники природного безроб. Безроб. на природному рівні забезпечується в умовах рівноваги на ринку праці і визначається втратами часу, пов’язаними із пошуками вакантних робочих місць з урахуванням інтересів безроб. і професійних вимог до них з боку роботодавців. Тому до чинників природного безроб. віднос. такі, від яких залежить тривалість періоду, протягом якого безроб. ведуть пошуки вільних робочих місць в умовах рівноваж. ринку праці. До осн. чинників можна віднести: допомогу по безроб., діяльн. держ. служб зайнят., демограф. зміни у складі р/с.
Чинники циклічного безроб.. Безроб. виникає в умовах нерівноваги на ринку праці: пропозиція р/с перевищує попит на неї. Це означає, що чинники, спроможні викликати зменш. попиту на працю відносно її пропозиції, водночас є чинниками, що зумовлюють циклічне безроб.. До таких можна віднести несприятливі збурення на товарному ринку, тобто скороч. сукупного попиту та/або сукупної пропозиції.
Модель ринку праці в умовах негнучкої з/п
Згідно
з наведеним графіком початкова рівновага
на ринку праці забезпечується в т. Т1,
в якій крива попиту (
)
перетинається
з кривою пропозиції (LS);
рівноважна заробітна плата становить
W1,
а L1
відображує к-сть одиниць р/с, яка
відповідає умовам повної зайнят..
Внаслідок
несприятливого збурення на товарному
ринку попит на р/с впав до L2
і
тому його крива змістилася в положення
(
).
Конкуренція на ринку праці мала б
викликати зменш. з/п до нового рівноважного
рівня W2,
за якого пропозиція зменш. до величини
L2,
що дор. величині попиту на працю. Проте
на практиці під впливом певних
інституційних чинників з/п в короткостр.
періоді не зменш. до W2,
а, як і раніше, дорівнює W1.
Це вище рівноважного рівня. В такій
ситуації на ринку праці пропозиція
також не змінюється і, як і раніше,
дорівнює L1,
тоді як попит зменш. до L2.
Внаслідок цього виникає надлишок
пропозиції праці (L1
— L2),
який відображує величину циклічного
безроб.. Люди безроб. через те, що за
з/п, яка перев. рівноважний рівень,
пропозиція праці перевищує попит на
неї. Тому ще
однією
причиною циклічного безроб. є негнучка
з/п.
Втрати від циклічного безроб. мають комплексний характер. Втрати під-в полягають у тому, що останні скороч. випуск продукції і зменш. свої прибутки. Це у свою чергу скороч. надходження до держ. бюджету і змушує державу витрачати бюджетні кошти на виплати по безроб.. Безроб. втрачають з/п, яка частково компенсується виплатами по безроб., а в умовах тривалої професійної бездіяльності частково втрачають і свою кваліфікацію.
Узагальнюючою
екон. ціною, яку с-во платить за циклічне
безроб., є невиробл. продукція. Оскільки
певна частка р/с не викор. в процесі
в-ва, то економіка не спроможна виробл.
потенційно можливий обсяг т і п, тобто
пот. ВВП. Цей невиробл. (втрачений) обсяг
продукції свідчить про відставання
факт. ВВП від пот., яке наз. «розрив
ВВП».
Розрив ВВП показує, на скільки %
відхиляється факт. ВВП від пот. під
впливом циклічного безроб.. Чим вище
циклічне безроб., тим більшим є розрив
ВВП і тим більшу величину ВВП втрачає
економіка. Американський економіст
Артур Оукен виявив для США емпіричну
залежність між циклічним безроб. і
розривом ВВП. Згідно з його дослідженням
кожний % циклічного безроб. викликає
2,5—3,0 % відставання факт. ВВП від
пот.. Ця залежність увійшла в м/е науку
під назвою «закон Оукена»:
де y
— розрив ВВП у % до пот. ВВП; β — коефіцієнт
чутливості ВВП до циклічного безроб.,
який показує, на ск. % факт. ВВП менший
від пот., якщо факт. безроб. перевищує
природний рівень на один процентний
пункт; u
— факт. рівень безроб.; un
— природний рівень безроб..
На
основі розриву ВВП можна обчислити
пот. ВВП і втрати ВВП від циклічного
безроб.. Пот. ВВП є розрахунковою
величиною, яка визначається на основі
припущення, що фактичне безроб. дор.
природному. За цих умов пот. ВВП — це
сума факт. ВВП плюс втрати ВВП від
циклічного безроб., які обчисл. з
урахуванням розриву ВВП:
.
Втрати ВВП від циклічного безроб. як різницю між пот. і факт. ВВП: Y = Yp — Y, де ΔΥ — втрати ВВП від циклічного безроб. в грош. од..
З
акон
Оукена викор. і у разі визначення
залежності динаміки ВВП від динаміки
безроб.. Для цього застос. така формула:
де
— зміна факт. ВВП у періоді t
(у %);
— зміна пот. ВВП у періоді t
(у %);
— факт. рівень безроб. відповідно у
періодах t
і (t
– 1).
