1. Практична функція макроекономіки. Місце макроекономіки в системі економічних наук.

В її основі практичної ф-ії м/е лежить фундаментальна суперечність с-ва: суперечність між матер. потребами людей та екон. ресурсами, які слугують засобами для задоволення цих потреб. Матер. потреби людей безмежні, а екон. ресурси, необхідні для їх задовол., — обмежені. Особливістю м/е є те, що цю суперечність вона розглядає з позиції не окремих екон. суб’єктів, а економіки країни в цілому. Матер. потреби — бажання людей щодо придбання і викор. різних т і п, які приносять їм користь. Платоспроможні обмежуються купівельною спроможністю людей, їхніми доходами, вони можуть бути задоволені, оскільки вони відповідають такому обсягу т і п, який с-во здатне виробл.. Абсолютні мотивуються бажаннями людей, які не кореспондують з можливостями с-ва щодо їх задоволення. Безмежність потреб випливає з природи людини, згідно з якою задоволення потреб одного рівня породжує прагнення до задоволення потреб вищого рівня.

Рівень задовол. матер. потреб залежить від екон. ресурсів, якими володіє с-во. Під екон. ресурсами розуміються всі природні, людські та виробл. людиною ресурси, що можуть викор. для в-ва т і п. Усі екон. ресурси поділяють на дві групи: 1) матер. — земля (сировинні, всі дари природи, які застосовуються в процесі в-ва т і п) і капітал (матер. ресурс, який охоплює засоби, що викор. в процесі в-ва й транспорт. матер. благ: машини, інструменти, устаткування). Є реальний і фін. (грошовий) капітал, який не відноситься до екон. ресурсів; 2) людські — праця і підпр. здібності.

Практична ф-ія м/е полягає в тому, щоб продукувати такі знання, які здатні озброювати людей спроможністю підвищувати ефективність економіки і на цій основі досягати зрост. рівня задоволення своїх матер. потреб. Ефективність економіки — це відношення між її результатами (к-сть вироб. т і п) і в-тами (к-сть ресурсів, викор. у процесі їх в-ва.) Якщо к-сть т і п зростає швидше, ніж к-сть викор. ресурсів, то це є свідченням підвищення ефективності економіки. І навпаки. Способи підвищення ефективності економіки: Забезпечення повної зайнят. ресурсів (викор. всіх наявних для в-ва ресурсів). Оптимізація розподілу наявних ресурсів (для максимізації рівня ефект. економіки обмежені ресурси мають бути розподілені пропорційно до структури матер. потреб). Найвища ефект. економіки забезпечується за умови досягнення рівноваги між попитом і пропозицією, яка унеможливлює виникнення перев-ва одних т і п й недов-во ін.; якщо забезпечується раціональне співвідношення між поточними і перспективними потребами с-ва, тобто коли правильно вирішується альтернатива: «більше сьогодні і менше потім» або «менше сьогодні і більше потім». Підвищення продуктивності ресурсів (зрост. продуктивності ресурсів зумовлює збільш. к-сті вироб. т і п у розрахунку на од. відповідного ресурсу).

Економіка – суспільні відносини, пов’язані з господарською діяльністю людей; наукова дисципліна, яка вивчає певну галузь господарського життя; господарство деякого регіону/держави тощо. Ек науки: конкренті ек науки (галузеві ек науки (ек-ка с/г тощо), функційні (бух облік, статистика тощо), інтегровані (ек географія, ек кібернетика тощо)) та ек теорія (загальнотеоретична та методологічна основа с-си ек наук (політекономія, макро, мікро, мегаек-ка тощо)). Макро вивчає закономірності функціонування нац економіки як єдиного цілого.