
- •1. Практична функція макроекономіки. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •2. Об’єкт та предмет макроекономіки. Економічна система як об’єкт макроекономіки.
- •3. Суб’єкти змішаної економіки.
- •4. Макроекономіка та економічна політика.
- •5. Методологія макроекономіки.
- •6.Моделюванняя як основний метод макроекономічногоаналізу.
- •7.Становлення та розвиток макроекономіки.
- •8. Система національних рахунків як міжнародний стандарт
- •9.Показники результатів макроекономічної діяльності.
- •10. Валовий випуск та валовий внутрішній продукт (ввп).
- •11. Методи обчислення ввп: виробничий, кінцевого використання,
- •12. Валовий національний дохід та валовий національний дохід наявний. Особистий та післяподатковий дохід. Макроекономічні показники на чистій основі.
- •13. Номінальний та реальний ввп. Поточні та постійні ціни.
- •14. Зайнятість та безробіття. Види безробіття: фрикційне, структурне,
- •15. Механізм функціонування ринку праці. Теорії зайнятості.
- •16. Чинники, що впливають на безробіття. Закон Оукена та втрати
- •17. Економічний кругообіг в умовах чистого ринку. Структура моделі економічного кругообігу. Роль фінансових посередників в економічному кругообігу.
- •18. Сукупний попит. Крива сукупного попиту. Цінові фактори сукупного
- •19. Нецінові фактори сукупного попиту та їх вплив на його криву.
- •На іноземний попит - ввп ін. Країн, валютний курс, торговельна п-ка.
- •20. Сукупна пропозиція. Класична модель сукупної пропозиції.
- •21. Нецінові фактори сукупної пропозиції та їх вплив на її криву.
- •22. Сукупна пропозиція. Кейнсіанська модель сукупної пропозиції.
- •23. Сукупний попит-сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги. Довгострокова та короткострокова рівновага.
- •24. Механізм відновлення рівноваги, яка порушується сукупним попитом.
- •25. Механізм відновлення рівноваги, яка порушується сукупною пропозицією.
- •26. Грошова пропозиція та грошові агрегати. Графік грошової пропозиції. Грошовий мультиплікатор.
- •27. Попит на гроші для угод, попит на гроші як активи та їх графічна
- •28. Модель грошового ринку. Процентна ставка.
- •29. Сутність і види інфляції. Темп інфляції та способи його обчислення.
- •За незмінної as, яку відображує крива as, збільш. Ad від ad1 до ad3 викликає зрост. Цін від p1 до p3. В умовах різного рівня зайнят. Реакція цін на однаковий приріст ad є різною.
- •30. Причини та наслідки інфляції.
- •31. Інфляція та безробіття.
- •32. Доходи домогосподарств. Нерівність в розподілі доходів та її вимірювання.
- •33. Кейнсіанська функція споживання. Споживання як функція
- •34. Середня схильність до споживання та заощадження. Гранична схильність до споживання та заощадження.
- •35. Автономне споживання та чинники, які на нього впливають.
- •36. Функції споживання з урахуванням фактора часу.
- •37. Роль інвестицій в економіці. Інвестиційні функції. Відсоткова ставка як чинник інвестиційного попиту.
- •38. Крива сукупного попиту на інвестиції.
- •39. Чинники автономних інвестицій та їх вплив на криву інвестиційного попиту.
- •40. Мультиплікатор інвестицій. Сутність мультиплікатора. Модель простого мультиплікатора. Мультиплікативна зміна реального ввп.
- •41. Сукупні витрати і рівноважний ввп. Визначення рівноважного ввп на основі методу «видатки-випуск». Фактичні та заплановані видатки. Модель «кейнсіанський хрест»
- •42. Визначення рівноважного ввп за методом «вилучення-ін’єкції». Система вилучень та ін’єкцій в економічному кругообігу.
- •4 3. «Заощадження — інвестиції» як спрощена модель економічної рівноваги. Заплановані та незаплановані інвестиції.
- •44. Сукупні видатки і потенційний ввп. Рецесійний розрив як наслідок дефіциту сукупних видатків. Графічна та математична інтерпретація рецесійного розриву.
- •45. Інфляційний розрив як наслідок надмірних сукупних видатків. Графічна та математична інтерпретація інфляційного розриву.
- •46. Основні засади теорії економічного зростання. Сутність і форми економічного зростання.
- •4 7. Теорії економічного зростання.
- •48. Модель Солоу. Передумови моделі Солоу.
- •Передумови моделі Солоу:
- •4. Капіталоозброєність ставиться в залежність від трьох факторів: нагромадження капіталу, приріст нас., техн. Прогрес. Чинники екон. Зрост. В моделі Солоу:
- •49. Джерела економічного зростання.
- •50. Економічний цикл та його фази. Види економічних циклів.
- •51. Роль держави в економічному кругообігу. Відносини держави з іншими суб’єктами економічного кругообігу
- •52. Вплив держави на економічну рівновагу.
- •53. Модель економічної рівноваги за методом «видатки-випуск». Державні та національні заощадження.
- •54. Модель економічної рівноваги за методом “вилучення-ін’єкції”
- •55. Стабілізаційна політика. Полеміка навколо стабілізаційної політики.
- •56. Платіжний баланс. Модель платіжного балансу
- •57. Валютний курс. Форми котирування валютного курсу. Види валютного курсу залежно від режиму його формування. Зв’язок валютного курсу з платіжним балансом.
- •58. Валютні системи в розвитку.
- •59. Вплив зовнішньої торгівлі на ввп
- •60. Економічна рівновага в умовах відкритої економіки. Вплив чистого експорту на ввп
- •1. Практична функція макроекономіки. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
- •42. Визначення рівноважного ввп за методом «вилучення-ін’єкції». Система вилучень та ін’єкцій в економічному кругообігу.
1. Практична функція макроекономіки. Місце макроекономіки в системі економічних наук.
В її основі практичної ф-ії м/е лежить фундаментальна суперечність с-ва: суперечність між матер. потребами людей та екон. ресурсами, які слугують засобами для задоволення цих потреб. Матер. потреби людей безмежні, а екон. ресурси, необхідні для їх задовол., — обмежені. Особливістю м/е є те, що цю суперечність вона розглядає з позиції не окремих екон. суб’єктів, а економіки країни в цілому. Матер. потреби — бажання людей щодо придбання і викор. різних т і п, які приносять їм користь. Платоспроможні обмежуються купівельною спроможністю людей, їхніми доходами, вони можуть бути задоволені, оскільки вони відповідають такому обсягу т і п, який с-во здатне виробл.. Абсолютні мотивуються бажаннями людей, які не кореспондують з можливостями с-ва щодо їх задоволення. Безмежність потреб випливає з природи людини, згідно з якою задоволення потреб одного рівня породжує прагнення до задоволення потреб вищого рівня.
Рівень задовол. матер. потреб залежить від екон. ресурсів, якими володіє с-во. Під екон. ресурсами розуміються всі природні, людські та виробл. людиною ресурси, що можуть викор. для в-ва т і п. Усі екон. ресурси поділяють на дві групи: 1) матер. — земля (сировинні, всі дари природи, які застосовуються в процесі в-ва т і п) і капітал (матер. ресурс, який охоплює засоби, що викор. в процесі в-ва й транспорт. матер. благ: машини, інструменти, устаткування). Є реальний і фін. (грошовий) капітал, який не відноситься до екон. ресурсів; 2) людські — праця і підпр. здібності.
Практична ф-ія м/е полягає в тому, щоб продукувати такі знання, які здатні озброювати людей спроможністю підвищувати ефективність економіки і на цій основі досягати зрост. рівня задоволення своїх матер. потреб. Ефективність економіки — це відношення між її результатами (к-сть вироб. т і п) і в-тами (к-сть ресурсів, викор. у процесі їх в-ва.) Якщо к-сть т і п зростає швидше, ніж к-сть викор. ресурсів, то це є свідченням підвищення ефективності економіки. І навпаки. Способи підвищення ефективності економіки: Забезпечення повної зайнят. ресурсів (викор. всіх наявних для в-ва ресурсів). Оптимізація розподілу наявних ресурсів (для максимізації рівня ефект. економіки обмежені ресурси мають бути розподілені пропорційно до структури матер. потреб). Найвища ефект. економіки забезпечується за умови досягнення рівноваги між попитом і пропозицією, яка унеможливлює виникнення перев-ва одних т і п й недов-во ін.; якщо забезпечується раціональне співвідношення між поточними і перспективними потребами с-ва, тобто коли правильно вирішується альтернатива: «більше сьогодні і менше потім» або «менше сьогодні і більше потім». Підвищення продуктивності ресурсів (зрост. продуктивності ресурсів зумовлює збільш. к-сті вироб. т і п у розрахунку на од. відповідного ресурсу).
Економіка – суспільні відносини, пов’язані з господарською діяльністю людей; наукова дисципліна, яка вивчає певну галузь господарського життя; господарство деякого регіону/держави тощо. Ек науки: конкренті ек науки (галузеві ек науки (ек-ка с/г тощо), функційні (бух облік, статистика тощо), інтегровані (ек географія, ек кібернетика тощо)) та ек теорія (загальнотеоретична та методологічна основа с-си ек наук (політекономія, макро, мікро, мегаек-ка тощо)). Макро вивчає закономірності функціонування нац економіки як єдиного цілого.