38. Музичне мистецтво

Українські композитори Семен Гулак-Артемовський (1813-1873), Петро Ніщинський (1832-1896) і основоположник національної української класичної

музики М.Лисенко (1842-1912) зробили великий внесок у розвиток української реалістичної музики. Лисенко був засновником першої в Україні Київської

театрально-музичної школи, відкритої у 1904 р. Національна опера створювалася під впливом українського музично - драматичного театру. Перша українська опера - "Запорожець за Дунаєм" композитора і співака С. Гулака-Артемовського.

П.Ніщинський створив музичну партитуру "Вечорниці" (нічна музична вечірка) до драми Т.Шевченко "Назар Стодоля". Після закінчення Афінського

університету він отримав ступінь магістра наук і з 1860 р. жив в Одесі, а згодом в Ананьїві, де викладав в гімназії російську та грецьку мови, писав

музику, збирав хори та керував ними. Він також є автором перших перекладів на українську мову творів Софокла та Гомера, а на грецьку мову переклав

"Слово о полку Ігореве".

Одним з перших композиторів-професіоналів в Галичині був Михайло Вербицький (1815-1870). В 1863 р. він написав музику на слова П.Чубинського "Ще не вмерла Україна", яка стала державним гімном України. Один з перших композиторів, що поклав на музику "Заповіт "Шевченка.

Перший оперний театр в Україні було відкрито в Одесі в 1809 р. У Києві і Харкові оперні трупи виникли в 60-70 р. Х1Х ст. Національна

українська опера стала можливої тільки після народження українського професійного драматичного театру (1882 р.).

Український народ дав світовій музичній культурі таких широко відомих майстрів як співачка Соломія Крушельницька (1873-1952), композитор і

диригент Олександр Кошиць (1875-1944), що виступали в Італії, Польщі, Франції, Америці та ін. країнах.

Музичне мистецтво в Україні в ХІХ ст..

Укр. музика була невід'ємною складовою побу¬тово-реалістичного і романтичного театру, доповнювала його психологічну дію, чіткіше окреслювала людські харак¬тери. Тут багато важив неповторний чар укр. народ¬ної пісні.

Народна пісенна творчість пов'язана і з розвитком про¬фесійної укр. музики XIX ст. Укр. пісня зву¬чить в усіх музичних творах ("Запорожець за Дунаєм" С. Гулака-Артемовського, "Катерина" М.Аркаса, "Підгоряни" М. Вербицького, "Осада Дубна" П. Сокальского та ін.), стає основою фортепіанної музики та камерних вокальних тво¬рів П. Сокальського, С. Воробкевича, М. Лисенка.

Поміж усіх видів і жанрів музичного мистецтва найнесприятливіші умови склалися для розвитку опери.

Одним із відомих композиторів XIX ст. був С. Гулак-Артемовський — оперний співак, драматург, що навчався у Київській духовній семінарії.

Найважливіше досягнення С. Гулака-Артемовського — створення за власним лібрето першої національної опери "Запорожець за Дунаєм" (1862р.). Сюжет опери підказа¬ний М. Костомаровим. Майже 20 р. царська цензура за¬бороняла постановку опери. На укр.й сцені її впер¬ше поставив 1884р. М. Кропивницький.

Удругій половині XIX ст. виникає с-ма укр. музичної освіти. Відкрилися музичні училища у Києві, Одесі, Харкові, Львові.

Серед укр. професійних композиторів вирізня¬ється творчість П. Ніщинського і П. Сокальського.

П. Сокальський заснував 1864 р. в Одесі Товариство лю¬бителів музики. Він створив близько 40 фортепіанних п'єс, 40 романсів, опери "Мазепа", "Майська ніч", "Облога Дубна".

Особливий внесок у розвиток національної музичної к-ри зробив М. Лисенко (1842—1912) — видатний ком¬позитор, піаніст, хоровий диригент, фольклорист, теоре¬тик музики і педагог, засновник професійної школи. Композитор збагатив майже всі жанри укр. му¬зики. Йому належать опери "Різдвяна ніч", "Утоплена", "Наталка Полтавка", "Енеїда" дитячі " Коза-дереза", "Пан Коцький", "Зима і Весна".

М. Лисенко — основоположник інструментальних жан¬рів в укр.й музиці, створив численні фортепіанні твори. З іменем Лисенка пов'язаний розвиток національ¬ної музичної освіти. Він організовував хори, недільну школу для хлопців-селян, викладав у приватних музичних шко¬лах, 1904 р. відкрив у Києві музично-драматичну школу. Тут навчались укр. композитори К. Стеценко, Л. Ревуцький, О. Кошиць.

Видатними творцями духовної музики на зламі XIX— XX ст. були К. Стеценко та М. Леонтович.

Розвитку професійної музичної освіти сприяло відкриття консерваторій у Києві, Одесі, Харкові. Почали діяти Одесь¬кий Укр. музично-драматичний театр, Харківський театр опери та балету.

Значну роботу з розбудови музичної к-ри у Західній Україні провадили композитори І. Лаврівський, С. Вороб-кевич, В. Матюк, А. Вахнянин, О. Нижанківський, Д. Січинський, В. Барвінський, С. Людкевич.

У Львові 1903 р. заснована музична школа (з 1907 р. — Вищий музичний інститут, з 1939 р. — державна консер¬ваторія ім. М. В. Лисенка).

У період першої світової війни з'являються стрілецькі пісні. Вони відображають ідеї національно-визвольного руху на західно-укр. землях. Для січових стрільців писали пісні І. Франко, О. Маковей, Д. Макогон, Б. Леп-кий, Л. Лепкий, Р. Купчинський. Музику створювали ком¬позитори Ф. Колесса, В. Барвінський, М. Гайворонський, Л. Лепкий, Р. Купчинський, Л. Леонтович.