16. Релігійні відносини в Україні.Брестська унія.

Із самого моменту розколу в 1054 р. ідея возз'єднання розглядалася як католицькою, так і правосл. церквою. На Укр. спроби їх об'єднання почалися ще в XIII ст., а після Флорентійського собору, цю ідею мало не було здійснено. Проте правосл. найбільш побоювалися, що в разі об'єднання могутня католицька церква намагатиметься підпорядкувати їх собі. Ці побоювання були небезпідставними, бо впевнені у власній зверхності польські католики домагалися унії, сподіваючись, що вона неминуче приведе до асиміляції укр. православ'я й дальшого поширення впливу польського католицизму

Православні єпископи Львова порушили питання про унію з Римом на таємній зустрічі. Вони вірили, що високоавторитетна і добре організована католицька церква впровадить серед православних жаданий порядок та дисципліну. А ще вони сподівалися, що внаслідок цього зросте престиж єпископів серед духовенства та мирян. Ставши част. католицької церкви, православні, на думку цих єпископів, дістануть повну рівноправність у Речі Посполитій, українські міщани не будуть більше зазнавати дискримінації в містах, а православну знать перестануть ігнорувати при розподілі службових посад. Більше того єпископи теж мали б вигоду від унії, бо, отримавши рівний з католицькими ієрархами статус, вони стали б членами впливового Сенату. І на- прикінці 1595 р. Терлецький і Потій поїхали до Риму, де папа Клемент VIII проголо- сив офіційне визнання унії.

Коли розійшлася звістка про унію, православна громада вибухнула від обурення. Найвидатніший її представний князь Острозький був розлючений не самою унією, а тим, в який спосіб її укладено.

Щоб розв'язати конфлікт, у 1596 р. в м. Бресті був скликаний церковний собор. Українське суспільство розкололося навпіл: з одного боку — православні магнати, більшість духовенства та народні маси, в той час як з іншого — колишні ієрархи, підтримувані королем та купкою прибічників. Унаслідок цього виникла ситуація, коли існувала церковна ієрархія без віруючих і віруючі без своїх ієрархів. Те, що почалося як спроба об'єднати християнські церкви, закінчилося їхнім подальшим роздрібненням, бо тепер замість двох існувало три церкви: католицька, православна та уніатська, або греко-католицька. як її згодом стали називати.

17. Теорії походж. Та причини виникненння укр. Козацтва.Формування Запорожської Січі.

«козак» тюрського походження, що означало вільних, незалежних від пана людей, які не мали чітко визначеного місця у суспільстві. Основними причинами виникнення козацтва були:

а) економічні (нестача власної орної землі, народна колонізація вільних земель Придніпров’я та Дикого поля - степів за Дніпровськими порогами);

б) соціальні (посилення феодальної експлуатації українського населення з боку литовських та польських магнатів, шляхти, оформлення кріпосної залежності селянина від феодала);

в) політичні (цілеспрямована політика польської прикордонної адміністрації поставити козацтво на службу по охороні південних рубежів від татарської небезпеки);

г) стратегічні (постійна небезпека з боку Кримського ханства);

д) національно-релігійні (політична полонізація українського населення та наступ католицької церкви на права православної);

У пошуках волі українські козаки просувалися все нижче Дніпром і його південними притоками аж за невеликі прикордонні застави Канова та Черкас. Д.Вишневецький зібрав розрізнені козацькі ватаги і збудував на віддаленому, стратегічно розташованому за дніпровими порогами острові Мала Хортиця форт, що мав стати заслоном від татар. Так Вишневецький заснував Запорозьку Січ

Теорії походження: 1.Хозарська (хозари-давні народи степу) 2.Чорно-клобуцька (тюркське плем’я) 3.Черкаська (черкеси-мігр. Із Тмутаракані) 4.Татарська 5.Автохтонна (козацтво-продовж вічових громад К.Русі) 6.Болохівська (болохівці-після Іга прийняли протекторат орди) 7.Бродницька 8.Уходницька 9.Захисна 10.Соціальна(от гніту втікали)