3. Эффективность государственного регулирования малого бизнеса.

Весьма остра проблема формирования финансовой базы становления и развития малого бизнеса. Для этого ему должны быть предоставлены определенные льготы. Это могут быть льготы по налогообложению. Но проводимая в нашей стране налоговая политика не только не эффективна, но экономически опасна. Она идет вразрез с установленной в мире практикой и современными мировыми тенденциями развития экономики. Неоправданно высокое налогообложение "убивает" в Украине малое предпринимательство (многочисленные налоги и поборы нередко оставляют предприятию лишь 5-10% полученной прибыли). Общее направление совершенствования налоговой системы - усиление стимулирующей роли налогов в развитии производства. Надо освободить малые предприятия от налогов на инвестиции, ввозимые технологии. И, конечно, нужны налоговые льготы на период становления малого предприятия. Совершенно очевидна необходимость дифференцированного налогового подхода к предприятиям разного профиля деятельности. Более низкие ставки налогов должны применяться для наиболее важных, приоритетных отраслей.

Еще одной проблемой, не столько экономической, сколько административной является бюрократия нашего государственного аппарата. Эта проблема не обсуждается ни на каком уровне и ни одна программа не предусматривает мер по борьбе с чиновничьим беспределом в нашей стране. На уровне центрального правительства принимается огромное количество решений в поддержку предпринимательства, но никто не борется с тем, что любой человек, желающий заняться бизнесом должен потратить уйму времени и денег лишь на то, чтобы получить всевозможные справки и разрешения в системе местного самоуправления. Многих людей пугает именно это, когда те предпринимают первые шаги на пути к становлению своего предприятия. И много хороших идей гибнет именно в «коридорах власти», так и не получив «добро» на дальнейшее развитие. Естественно бюрократия тесно связана со взяточничеством. Поэтому государственные деятели в центре должны бороться с произволом в субъектах страны, так как сами субъекты будут продолжать такую политику. Им выгодно это, потому что это способ губить на корню людей не угодных власти и, конечно, большой кусок в карман государственным чиновникам.

Доп. литература: 4, 5, 10, 11

Тема 6.. Інноваційне мале підприємництво

1. Необхідність та роль малого бізнесу в галузі НІОКР

2. Умови розвитку венчурного підприємництва на Україні.

3. Перспективи інноваційної діяльності малих підприємств

1. Необхідність та роль малого бізнесу в галузі НІОКР

Інноваційний бізнес є необхідним для української економіки, але, на жаль, він ще знаходиться на зароджу вальному етапі. Необхідність створення та розвитку невеликих впроваджу вальних фірм зумовлюється такими причинами:

• необхідність виходу на світовий ринок з новим продуктом, бо інші ніши світового ринку вже розподілені;

• в умовах конверсії виробництва ряд крупних оборонних підприємств виробляє продукцію, що не відповідає їх потенціалу та кваліфікації їх кадрів;

• в умовах перенасичення внутрішнього ринку ризиковане підприємництво є засобом забезпечення виробництва нових товарів;

• занепокоєність наявністю чинника „втечі мозків” (ризиковане підприємництво дозволить залучити найбільш талановитих та )

Практика показує, що все частіше саме малі фірми стають піонерами у створенні та освоєнні багатьох науково-технічних досягнень сучасності (саме малі підприємства зробили такі важливі винаходи, як реактивний двигун, електронні трубки для телевізору, копіювальні машини тощо).

Основою успіху малих високотехнічних фірм є:

Вузька спеціалізація їх наукових пошуків, розробка невеликого кола технічних ідей.

Великі корпорації та їх лабораторії декілька десятків або навіть сотень проектів, розпиляючи матеріальні та людські ресурси. Малі фірма проводять розробку в основному на перших етапах (генерація ідеї, зародження винаходу), коли ще не потрібно значних матеріальних, кадрових та організаційних витрат.

В малих підприємствах спостерігається більша зацікавленість у нововведеннях в порівнянні з корпораціями, які використовують тільки половини винаходів, ними зроблених (в той час як підприємства малого бізнесу – 70%).

У зрілих підприємств значно менше імпульсів до нововведень та динамізму, так як їх структура вже встоялася та фактор інертності посилився;

Малі підприємства мають маркетингові переваги, що пов’язані з працею на вузькому та регіональному ринку (через постійний контакт з клієнтами фірми тримаються в курсі змін попиту);

Керівник малого підприємства з високою технологією постійно контролює виробництво, швидко реагує на необхідність його зміни, бере на себе ризик прийняття рішення;

Внутрішні комунікації малих фірм більш ефективні, ніж у великих.

2. Умови розвитку венчурного підприємництва на Україні.

У Європі торік було інвестовано в інноваційний бізнес 29 млрд євро, передбачається і подальше посилення інтересу до цього виду інвестування. Венчурне інвестування відіграє роль каталізатора для розвитку динамічно зростаючих нових ринків. Особливість полягає в тім, що інвестор направляє свої засоби в статутний капітал компанії при відсутності всякого заставного забезпечення, у зв'язку з чим приймає на себе додаткові ризики й очікує більш високого повернення на вкладений капітал.

Для розвитку ефективної української венчурної системи, основними суб'єктами якої є прямі інвестори і зростаючі компанії необхідні три умови:

• наявність ринку вільного капіталу;

• наявність компаній, що демонструють здатність до швидкого росту;

• наявність правового поля, яке б правильним образом будувало відносини між суб'єктами.

Розвиток венчурного інвестування прямо зв'язано з інфраструктурою, що повинна бути адресної і визначатися винятково запитами бізнесу. Для розвитку венчурного інвестування в Україні необхідно прийняти ряд проривних кроків для залучення капіталу в галузь:

• створити адекватну організаційно-правову форму для організації венчурного фонду;

• зняти обмеження для традиційних джерел капіталу, що надають довгі гроші (банки, страхові компанії, пенсійні фонди);

• розширити можливості державного фонду ВИФ;

• знизити бар'єри для створення бізнесу в інноваційній сфері;

• активізувати процес передачі прав розроблювачам на інтелектуальну власність;

• модернізувати систему класифікації суб'єктів малого і середнього бізнесу.