- •Основні закономірності і теорії походження держави і права.
- •Поняття держави та її ознаки.
- •Характеристика функцій держави.
- •Форми держави (форми правління, форми державного устрою, політичні режими).
- •Державний механізм.
- •Характеристика держав, які існували на території сучасної України.
- •Поняття права та його ознаки, принципи, функції.
- •Поняття, ознаки і види норм права.
- •Структура правової норми.
- •Норми права та інші соціальні норми.
- •Поняття, система джерел (форм) права.
- •Характеристика нормативних актів як джерела права, їхня система, межі дій.
- •Систематизація законодавства: поняття, форми та значення.
- •Поняття системи права її елементів.
- •Характеристика основних галузей права.
- •Поняття, форми та способи реалізації норм права.
- •Поняття, види і способи тлумачення права.
- •Поняття, зміст і види правових відносин.
- •Структура (елементи) правовідносин: суб'єкти, об'єкти, юридичні факти.
- •Поняття законності, правопорядку та дисципліни.
- •Правова культура: поняття і види.
- •Правомірна поведінка. Правопорушення: поняття, причини і види.
- •Склад правопорушення, зміст його елементів, його ознаки.
- •Юридична відповідальність: загальне поняття, мета, принципи, види.
- •Поняття, джерела, система цивільного права. Предмет та метод цивільно –правового регулювання.
- •1.Поняття цивільного права.
- •Цивільно – правові відносини: суб'єкти, об'єкти, юридичні факти.
- •Поняття та зміст права власності, види форм власності.
- •Правосуб'єктність громадян (фізичних осіб).
- •Порядок виникнення, реорганізації та ліквідації юридичних осіб. Органи юридичних осіб.
- •Правосуб'єктність юридичних осіб.
- •Поняття та класифікація (види), форма угод.
- •Умови дійсності угод. Визнання угоди недійсною та її правові наслідки.
- •Реституція та варіанти вирішення про її застосування. Види недійсних угод.
- •Поняття, види представництва. Повноваження представника.
- •Доручення: форма, строк, припинення. Передоручення.
- •Цивільно – правове зобов'язання: поняття, суб'єкти, предмет та підстави виникнення.
- •Цивільно – правовий договір: поняття, види, процес (порядок) укладання.
- •Загальні умови виконання зобов’язань.
- •Способи забезпечення виконання зобов'язань: неустойка, застава, порука, завдаток, гарантія, притримання.
- •Припинення зобов'язань, способи припинення зобов’язань.
- •Цивільно – правова відповідальність: поняття, підстави, види.
- •Поняття, джерела, система, принципи сімейного права. Сімейні правовідносини.
- •Порядок і умови укладання шлюбу. Припинення шлюбу. Недійсність шлюбу.
- •Особисті та майнові права і обов’язки подружжя.
- •Особисті і майнові права та обов'язки батьків і дітей.
- •Усиновлення (удочеріння).
- •Поняття, метод, принципи та джерела трудового права.
- •Колективний договір: поняття, зміст, порядок укладення.
- •Трудовий договір: поняття, умови, порядок укладання, форми, види. Контракт.
- •Зміна трудових правовідносин: переміщення, переведення працівника.
- •Розірвання трудового договору з ініціативи працівника: підстави і порядок.
- •Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу: підстави порядок.
- •Підстави розірвання трудового договору з ініціативи органів, що не є стороною договору. Порядок звільнення.
- •Правове регулювання робочого часу: тривалість, режим, облік.
- •Ненормований робочий день. Робота в нічний час. Надурочні роботи.
- •Правове регулювання часу відпочинку: поняття та види.
- •Трудова дисципліна: поняття і зміст.
- •Дисциплінарна відповідальність. Дисциплінарні стягнення, порядок їх накладання.
- •Трудові спори: поняття, класифікація, органи, що розглядають, порядок розгляду.
- •Поняття державного управління (здійснення виконавчої влади).
- •Поняття, предмет, метод, система, джерела адміністративного права.
- •Адміністративні правовідносини, поняття, елементи.
- •Поняття, підстави адміністративної відповідальності.
- •Види адміністративних стягнень та їхній зміст.
- •Органи, що розглядають справи про адміністративні правопорушення.
- •Поняття, підстави і умови правомірності адміністративного примусу.
- •Поняття, предмет, система, джерела кримінального права.
- •Поняття злочину, ознаки, класифікація, стадії вчинення злочину.
- •Склад злочину: суб’єкт, суб’єктивна сторона, об’єкт, об’єктивна сторона.
- •Поняття кримінальної відповідальності. Обставини, що виключають кримінальну відповідальність.
- •Покарання, його мета, види покарань. Обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.
Характеристика нормативних актів як джерела права, їхня система, межі дій.
Нормативні акти діють у часі, просторі та відносно кола осіб. „Характеризуючи дію нормативно-правових актів у часі, слід розрізняти: набрання чинності, припинення дії, зворотну силу дії.
У теорії права розглядають такі варіанти набрання чинності нормативно-правовим актом: після 10 днів від моменту його опублікування; термін установлюється в самому нормативному чи у спеціально прийнятому акті; якщо нормативний акт не публікується, то з моменту його одержання виконавцем.
Нормативно-правові акти втрачають чинність унаслідок: закінчення строку давності, що на нього видавався акт; прямого скасування конкретного акта; фактичного скасування акта іншим актом, прийнятим з того самого питання.
Зворотна дія — це така дія на правовідносини, де припускається, що новий нормативний акт існував на момент виникнення правовідносин. Загальне правило говорить: «Норма права зворотної сили не має». Але трапляються винятки, скажімо, у кримінальному, адміністративному законодавстві. Так, якщо нормативний акт, прийнятий після скоєння правопорушення, пом'якшує чи звільняє від юридичної відповідальності, то акт має зворотну силу, а якщо встановлює чи обтяжує, то така норма (чи акт) зворотної сили не має.
Дія нормативних актів у просторі характеризується певною територією: держави в цілому, відповідного регіону, адміністративно-територіальної одиниці, відповідного підприємства, організації.
Щодо кола осіб нормативно-правові акти поширюються на громадян України, осіб без громадянства, іноземних громадян.
Винятком вважаються окремі іноземні громадяни, які мають імунітет від юрисдикції держави перебування. Це окремі дипломатичні та консульські працівники, питання, щодо яких про юридичну відповідальність вирішується на підставі міжнародних угод.
Систематизація законодавства: поняття, форми та значення.
Законодавство-це система нормативних актів, виданих вищими органами влади
Систематизація нормативних актів — це діяльність з упорядкування та вдосконалення нормативних актів, приведення їх до певної внутрішньої узгодженості через створення нових нормативних актів чи збірників.
Систематизація здійснюється державою, її органами і посадовими особами та недержавними організаціями і їх службовцями. У систематизації розрізняють інкорпорацію та кодифікацію.
Інкорпорація — це вид систематизації нормативних актів, який полягає у зведенні їх у збірниках у певному порядку без зміни змісту. Критерії систематизації: хронологічний або алфавітний порядок, напрям діяльності, сфера суспільних відносин, тематика наукового дослідження тощо. Види інкорпорації: за юридичним значенням (офіційна, неофіційна); за обсягом (загальна, галузева, міжгалузева, спеціальна); за критерієм об'єднання (предметна, хронологічна, суб'єктивна). Різновидом інкорпорації є консолідація, внаслідок якої створюються нові нормативні акти. Нормативні приписи розміщуються в логічному порядку після редакційної обробки (чи без такої), зміни не вносяться.
За юридичним значенням інкорпорація поділяється на:
- офіційну, яка здійснюється або суб'єктами, що ухвалили той чи інший акт, або спеціально на те уповноваженими суб'єктами;
- неофіційну, яка здійснюється іншими суб'єктами, наприклад, видавництвами, навчальними закладами, громадянами
Кодифікація — це вид систематизації нормативних актів, що мають спільний предмет регулювання, який полягає в їх змістовній переробці (усуненні розбіжностей і суперечностей, скасування застарілих норм) і створенні зведеного нормативного акта. Різновидами кодифікації є кодекс, статут, положення.
Кодифікація, яка може бути тільки офіційною, поділяється на:
загальну, внаслідок чого утворюється кодифікований нормативний акт з основних галузей права (наприклад, Звід законів);
галузеву, що охоплює нормативно-правові акти певної галузі законодавства (наприклад, основи законодавства, кодекси);
міжгалузеву та підгалузеву, що відповідно поширюється на кілька галузей (наприклад, Повітряний кодекс) або інститутів.
Створення Зводу законів — це поєднання всіх форм систематизації, включаючи і прийняття нових нормативних актів.
Кодекс — це такий кодифікаційний акт, який забезпечує детальне правове регулювання певної сфери суспільних відносин і має структурний розподіл на частини, розділи, підрозділи, статті, що певною мірою відображають зміст тієї чи тієї галузі законодавства. У сучасному законодавстві України існує вісімнадцять кодексів, зокрема, Бюджетний кодекс, Господарський кодекс, Цивільний кодекс, Сімейний кодекс, Житловий кодекс, Кримінальний кодекс, Кодекс про адміністративні правопорушення, Цивільно-процесуальний кодекс, Кримінально-процесуальний кодекс, Господарський процесуальний кодекс, Земельний кодекс, Водний кодекс, Лісовий кодекс, Кодекс законів про працю, Кодекс торговельного мореплавства, Кодекс про надра.
Статути, положення — це кодифікаційні акти, в яких визначається статус певного виду державних організацій і органів. До таких не належать положення про індивідуально визначені органи, що не мають загального характеру.