56. Правове регулювання часу відпочинку: поняття та види.

Час відпочинку - час, протягом якого працівник вільний від виконання своїх

трудових обов'язків і який він може використовувати на власний розсуд. Тривалість

щотижневого відпочинку повинна бути не менше 42 годин.

Перерви протягом робочого дня – перерви для відпочинку і харчування;

тривалість перерви: мін. – не менше 30 хв., макс. – не більше 2 год.; перерва не

включається в робочий час і не оплачується.

Щоденний відпочинок – перерва у роботі між її закінченням і початком на наступний день (зміну).

Щотижневий відпочинок – вихідні дні: при 5-ти денному робочому тижні надається 2 вихідні дні, при 6-ти денному – 1; тривалість щотижневого безперервного відпочинку, тобто з моменту закінчення роботи в передвихідний день і до початку роботи на наступний робочий день, повинна бути не менш як 42 год.

Святкові та неробочі дні. Робота у святкові дні оплачується у подвійному розмірі.

Святкові і неробочі дні в Україні:

1 січня – Новий рік

7 січня –Різдво Христове

8 березня – Міжнародний жіночий день

1 і 2 травня – День міжнародної солідарності трудящих

9 травня – День Перемоги

28 червня – День Конституції України

24 серпня – День незалежності України

Робота також не проводиться в дні релігійних свят:

7 січня – Різдво Христове

один день (неділя) – Пасха (Великдень)

один день (неділя) – Трійця

Відпустки призначаються для відновлення працездатності, зміцнення

здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих

потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Види відпусток:

1) Щорічні відпустки:

Основні надаються працівникам тривалістю не менше як 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік.

Додаткові

- за роботу із шкідливими умовами праці (до 35 календарних днів);

- категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням - до 35 календарних днів;

- працівникам з ненормованим робочим днем - до 7 календарних днів;

- відпустки працівникам, які здобувають за середню освіту в середніх

загальних школах, професійно-технічних закладах, вищих закладах освіти та в аспірантурі.

2) Творча відпустка надається працівникам для закінчення дисертацій, написання підручників та в інших випадках, передбачених законом.

3) Соціальні відпустки надаються у зв’язку з вагітністю та пологами, доглядом за дитиною тощо.

4) Відпустка без збереження заробітної плати (за сімейними обставинами та з інших причин).

57. Трудова дисципліна: поняття і зміст.

Трудова дисципліна - це встановлений нормами права порядок взаємовідносин учасників труд.процесу, що визначає точне і неухильне виконання ними своїх труд.функцій.

Трудова дисципліна - багатоаспектне явище, а тому в галузевій літературі дїї розглядають як: правовий принцип галузі права; правовий інститут труд.права; елемент труд.правовідносин; фактичну поведінку учасників таких правовідносин.

Об'єктивно-правовий зміст категорії «трудова дисципліна» співпадає з визначенням її як інституту труд.права. Це сукупність норм, які встановлюють обов'язки сторін труд. договору, режим їх виконання, внутрішній труд.розпорядок, засоби заохочення та відповідальності, що складають механізм забезпечення виконання цих зобов'язань.

Труд.дисципліна як елемент труд.правовідносин відображає суб'єктивно-правову сутність цього поняття. Вона полягає у зобов'язанні працівника як суб'єкта конкретних труд.правовідносин виконувати обов'язки, що складають зміст цих правовідносин.

Рівень дотримання суб'єктами труд.правовідносин нормативно-правових актів та обов'язків, передбачених труд.договором, визначають поняття труд.дисципліни як фактичної поведінки учасників труд.процесу.

Дисциплінарна відповідальність - це один із видів юр. відповідальності.

Дисциплінарна відповідальність за труд.правом полягає у обов' язку працівника відповісти за вчинене ним порушення труд.дисципліни перед роботодавцем і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами труд.права.

Труд.правопорушення як підстава дисциплінарної відповідальності - це винне, протиправне невиконання чи неналежне виконання працівником труд.обов'язків і полягає в застосуванні до порушників дисциплінарних стягнень.

За порушення труд.дисципліни, згідно ст. 147 КЗпП, до працівника може бути застосовано тільки один з таких видів стягнень:

догана;

звільнення;

стягнення, які передбачені статутами або положеннями про дисципліну.

Догана – це офіційно виражена негативна оцінка ставлення до роботи, результатів праці окремих осіб. Догана тягне за собою негативні наслідки для працівника: моральні (втрата довіри з боку адміністрації, труд.престижу, авторитету) та матеріальні (позбавлення премії або її зниження, зняття надбавки по оплаті праці)

Звільнення – це припинення дії труд.договору за ініціативою працівника, власника або уповноваженого ним органу, або за ініціативи третіх осіб, які не є учасниками труд.правовідносин.

Дисциплінарну від-ть за статутами про дсципліну несуть працівники залізн.мор.річ.транспорту, цив.авіації, органів внутрішніх справ. За одне порушення труд.дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Головним змістом трудової дисципліни є не лише виконання правових норм у галузі праці, а й свідоме та творче ставлення до виконуваної роботи, забезпечення високої якості в роботі, раціональне використання робочого часу, прагнення до співробітництва та взаємоповаги.

Важливим стимулюючим чинником у забезпеченні трудової дисципліни є такі правові методи, як заохочення, мета якого - виявлення поваги до працівників; визнання заслуг працівника; виявлення громадської пошани до зразкового та творчого виконання працівником трудових завдань. Правова природа заохочення виявляється в тому, що воно застосовується власником або уповноваженим ним органом, за погодженням із профспілковим комітетом; оголошується наказом (розпорядженням); заноситься до трудової книжки працівника.