Форми держави (форми правління, форми державного устрою, політичні режими).
Форма держави – це складна юридична категорія, що відображає сукупність і взаємообумовленість трьох
найважливіших сторін організації державної влади: - спосіб організації державної влади; - устрій державної влади; - методи здійснення державної влади
Форма держави (елементи) Форма державного правління Форма державного устрою Державний (політичний) режим.
Форма
державного правління –
така
організація верховної
влади в
державі, яка вказує на структуру вищих
органів
державної
влади, порядок їх створення, розподіл
повноважень,
принципи
взаємодії з іншими органами влади, з
політичними
партіями та
іншими верствами населення.
Монархія – форма правління, за якої вища державна влада повністю або частково зосереджена у руках одноособового глави держави на необмежений термін і передається, як правило, у спадок. Характерні риси: - глава держави вільний від відповідальності; - глава держави – монарх (король, цар, імператор); - розрізняють: обмежені (дуалістичні, парламентські, теократичні, виборні) та необмежені (деспотичні, абсолютні) монархії. Ознаки монархії: 1. влада монарха за спадком, за правом крові; 2. представництво монарха від імені держави не за дорученням, а за власним правом; 3. не підпорядкованість влади монарха іншим суб’єктам; 4. безстроковість влади монарха
Республіка – форма правління, за якої вищу державну владу здійснює колегіальний орган, обраний населенням країни на певний термін. Характерні риси: - найдавніша форма правління; - похідний характер влади (джерелом якої є народ); - юридична відповідальність глави держави; - розрізняють: парламентські, президентські, напівпрезидентська, президентсько-парламентська республіки
президентська це форма правління, де глава держави – президент – одноособово або з наступним схваленням парламенту формує уряд, яким сам керує.
напівпрезидентська або президентсько- парламентська це республіка, де глава держави – президент – особисто пропонує склад уряду (кандидатуру прем’єр- міністра), який підлягає обов’язковому затвердженню або погодженню парламентом
парламентська це форма правління, де глава держави – президент – не може впливати на склад і політику уряду, який формується парламентом і підзвітний лише йому
Форма державного устрою – це територіальна організація влади, спосіб поділу держави на певні складові частини і
розподілу влади між нею та цими частинами: - визначається порядок взаємодії центральної, регіональної та місцевої влад.
Форми державного устрою: проста і складна.
Проста (унітарна, єдина) – форма устрою держави, частини якої не мають свого суверенітету і яка характеризується цілковитою політичною єдністю (Польща, Україна). Характерні риси:
- зазвичай держави з невеликими територіями; - єдині вищі органи державної влади і державного управління; - єдине громадянство; - єдина правова система; - єдина судова система; - єдина грошова система; - не має самостійних державних утворень на місцях; - у міжнародних відносинах виступає як єдине ціле;
- частини держави є лише адміністративно- територіальними одиницями; - може включати автономні утворення;
- більшість сучасних держав – унітарні
Складна – форма державного устрою, що формується шляхом об’єднання відокремлених державних утворень, які
користуються певною самостійністю: - належать: федерація, конфедерація, імперія.
Державний (політичний) режим – це елемент форми держави, що визначає сукупність характерних для певного типу держави політичних відносин, засобів, методів та прийомів здійснення політичної влади: - характеризується обсягом можливостей використання людиною конституційних прав і свобод; - залежить від розстановки політичних сил, соціальних і класових взаємовідносин; - залежить від панівних форм ідеології; - залежить від стану політичної культури суспільства; - розрізняють демократичний і антидемократичний
Типи (форми) державного режиму: демократичний, антидемократичний.
Демократичний – форма державного режиму, яка здійснюється з реальним утвердженням парламентаризму, участі народу у формуванні органів держави та будови влади за принципом її розподілу, верховенства права і закону, наявності політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності, дійового механізму захисту прав і свобод людини і громадянина.
Характерні риси: - виборність найважливіших органів держави; - юридична рівність громадян; - наявність політичного плюралізму; - верховенство закону; - розподіл влади; - пріоритет прав людини над правами держави; - визнання народу джерелом влади; - високий ступінь реалізації прав людини - розрізняють: демократично-ліберальний; демократично- консервативний; радикально-демократичний.
Антидемократичний - форма державного режиму, який характеризується значним зосередженням влади в руках однієї особи або обмеженої групи осіб, звуженням політичних прав та свобод громадян та їх об’єднань, суворою регламентацією їхньої активності. Характерні риси: - держава в особі її органів превалює над суспільством, не опікується його проблемами; - влада концентрується в руках однієї особи, групи осіб або керівної партійної верхівки; - народ не бере участі у формуванні органів держави або його участь є формальною - бюрократизація влади; - відсутність контролю за владою, що вражається корупцією; - порушення права і свобод людини і громадянина - розрізняють: авторитарний; тоталітарний.