24. Юридична відповідальність: загальне поняття, мета, принципи, види.

Юридична відповідальність — це застосування державою визна­ченої в законі міри покарання правопорушника шляхом позбав­лення його певних соціальних благ чи цінностей (матеріальних, духовних або особистих) з метою попередження правопорушень у перспективі та відновлення або відшкодування втрачених суб'єк­тивних прав на матеріальні чи духовні цінності.

Принципи юридичної відповідальності: відповідальність вин­ної особи за діяння, а не за виявлення наміру; законність, невідворотність, доцільність і справедливість покладення юри­дичної відповідальності; гуманність і своєчасність юридичної

відповідальності тощо.

Мета юридичної відповідальності полягає у вияві її соціальної необхідності та ефективності. Розрізняють такі види мети юри­дичної відповідальності: загальну превенцію правопорушення; покарання правопорушника; вплив на свідомість правопоруш­ника; моральну перебудову особи; формування у людини, яка порушила норми права, настанови на правомірну поведінку надалі; виховний вплив на інших людей з метою запобігання правопорушенням з їхнього боку

Необхідно зазначити, що цілі юридичної відповідаль­ності характеризуються дворівневою структурою:

Перший рівень — незалежно від галузевої приналежності ці­лями є:

а)захист правопорядку;

б) виховання громадян у дусі поваги до права.

Другий рівень - цілі кримінальної відповідальності конкрети­зуються видовою належністю. Наприклад, її цілями є виправлен­ня і перевиховання осіб, притягнутих до кримінальної відпові­дальності, та попередження здійснення нових злочинів як ними, так і іншими особами; а цивільно-правової - поновлення поруше­ного права та відшкодування збитків.

Залежно від видів правопорушень юридичну відпові­дальність поділяють на:

• конституційну;

• кримінальну;

• адміністративну;

• цивільно-правову;

• дисциплінарну;

• матеріальну.

Конституційна відповідальність застосовується за вчинен­ня Президентом країни державної зради або іншого злочину, а також за порушення народними депутатами своїх обов'язків.

Характерною особливістю цієї відповідальності є те^що вона поєд­нується у багатьох випадках із іншими видами юридичної від­повідальності.

Кримінальна відповідальність застосовується за правопору­шення (злочини), передбачені нормами кримінального законодав­ства. Вона має публічний характер, тобто суб'єктом притягнення до кримінальної відповідальності виступає держава, і завжди зас­тосовується до фізичної особи, винної у скоєнні злочину.

Адміністративна відповідальність застосовується за правопо­рушення (проступки), які визначаються нормами адміністратив­ного законодавства, і передбачає штрафи, втрати спеціальних прав, попередження тощо. Вона також є публічною і застосовуєть­ся органами державного управління до винних осіб, які не підпо­рядковані їм по службі, або в судовому порядку.

Цивільна або цивільно-правова відповідальність застосо­вується за порушення майнових і особистих немайнових прав громадян і організацій в основному за невиконання договірних зобов'язань або за заподіяння шкоди здоров'ю чи майну особи і передбачає сплату неустойки, штрафу, пені, відшкодування інших збитків. Притягнення до цивільної відповідальності та накладання цивільно-правових стягнень здійснюється судом, в адміністративному порядку або органами громадськості (това­риські суди).

Дисциплінарна відповідальність застосовується за порушення дисципліни (трудової, військової тощо). Розрізняють такі види дисциплінарної відповідальності:

а) у зв'язку з порушенням правил внутрішнього розпорядку;

б) у порядку підлеглості;

в) відповідно до дисциплінарних статутів (у сферах оборони ,внутрішніх справ, залізничного, водного і повітряного транспорту). Притягнення до дисциплінарної відповідальності здійснюється адміністрацією підприємств і установ, інших організацій. Характерною особливістю цього виду відповідальності є те, що вона накладається у порядку підлеглості.

Матеріальна відповідальність застосовується за майнову (ма­теріальну) шкоду, заподіяну працівником підприємству, уста­нові, організації внаслідок порушення покладених на нього тру­дових обов'язків.