2.2. Стандарти бухгалтерського обліку

Кожна країна має свою власну систему бухгалтерського обліку. У зв'язку з глобалізацією економічних процесів та інформаційних технологій, інтеграції економік країн світу з'явилась необхідність мати єдину міжнародну систему обліку, щоб бухгалтерський облік став дійсно міжнародною мовою бізнесу. Таке завдання стоїть перед розробниками міжнародних стандартів фінансової звітності (далі -МСФЗ). Метою застосування МСФЗ є забезпечення порівнянності облікової інформації і сприяння інтеграції економік в різних країнах світу.

Цю роботу здійснює Комітет з міжнародних стандартів бухгал­терського обліку (Іпіегпаїїопаї Ассоип(іп§ Зіапсіагсіз СоттШее — ІА8С), який засновано в 1973 р. В 2002 р. Комітет перейменовано у Раду з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (Іпіегпа-Ііопаї АссоипІіп§ Зіапсіага'з Воагсі- ІА8В). У 2004 р. до Ради входило 118 країн. Рада має на меті формулювати і публікувати стандарти бухгалтерського обліку для дотримання їх у всьому світі, удоскона­лювати та гармонізувати норми і процедури бухгалтерського обліку, пов'язані з підготовкою та поданням фінансової звітності. Рада роз­робила 41 міжнародний стандарт бухгалтерського обліку (МСБО) і 7 міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Ця організація до 1 січня 2001 р. видавала міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, а починаючи з 1 січня 2001 р. - міжнародні стандарти фінансової звітності.

МСФЗ містять основні принципи і підходи до ведення обліку. Де­талізація зробила б неможливим використання їх у різних країнах. МСФЗ постійно переглядають та-уточнюють з урахуванням вимог світової економіки.

Кожний стандарт містить його мету, сферу застосування, визначення термінів, які використовуються, критерії застосування стандарту і способи розкриття інформації. Міжнародні стандарти не застосовуються щодо несуттєвих статей.

МСФЗ мають рекомендаційний характер і є орієнтиром для гармонізації та стандартизації бухгалтерського обліку і фінансової звітності у світі.

Створення стандартів бухгалтерського обліку означає розроблення документально оформлених правил його ведення. Є міжнародні та внутрішні (національні) стандарти бухгалтерського обліку. Міжнародні стандарти розробляє Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і рекомендує до застосування. Внутрішні стандар­ти видають для користування в тій країні, в якій вони розроблені і прийняті.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку [П(С)БО] - нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечить міжнародним стандартам.

Система принципів і способів побудови теоретичної і практичної діяльності становить методологію.

Структура П(С)БО складається з таких частин:

1. Загальні положення - визначаються методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про об'єкти обліку та її розкриття у фінансових звітах, вказується, яким чином і які суб'єк­ти господарської діяльності їх застосовують, наводиться глосарій вживаних термінів та їхнє тлумачення. По кожному П(С)БО в цій частині записано, що його норми застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім бюджетних установ);

2. Визнання та класифікація об'єкта бухгалтерського обліку;

3. Оцінення об'єкта бухгалтерського обліку, його складові, порядок визначення, прийняті методи оцінення;

4. Характеристика об'єкта обліку відповідно до загальноприйнятих принципів обліку;

5. Розкриття інформації про об'єкти бухгалтерського обліку у при­мітках до фінансових звітів;

6. Додатки (у разі необхідності), в яких наводяться форми фінансо­вих звітів, методи та приклади розрахунків показників. Міністерством фінансів України, починаючи з 1999 р., розроблені

33 П(С)БО (табл. 2.1), які базуються на загальноприйнятих методоло­гічних принципах, передбачених міжнародними стандартами, та вра­ховують особливості національної системи обліку.

Номер та назва П(С)БО	Дата та номер наказу Міністерства фінансів України про затвердження	Дата та номер наказу Міністерства юстиції України про реєстрацію
У	2	3
1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"	31.03.1999 р. № 87	21.06.1999 р. № 391/3684
2"Баланс"	31.03.1999 р. № 87	21.06.1999 р. № 396/3689
3 "Звіт про фінансові результати"	31.03.1999 р. № 87	21.06.1999 р. № 397/3690
4 "Звіт про рух грошових коштів"	31.03.1999 р. № 87	21.06.1999 р. № 398/3691
5 "Звіт про власний капітал"	31.03.1999 р. №87	21.06.1999 р. № 399/3692
6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах"	28.05.1999 р. № 137	21.06.1999 р. № 392/3685
7 "Основні засоби"	27.04.2000 р. № 92	18.05.2000 р. № 288/4509
8 "Нематеріальні активи"	18.10.1999 р. №242	2.11.1999 р. № 750/4043
9"Запаси"	20.10.1999 р. №246	2.11.1999 р. №751/4044
10 "Дебіторська заборгованість"	8.10.1999 р. №237	25.10.1999 р. №725/4018
11 "Зобов'язання"	31.01.2000 р. №20	11.02.2000 р. № 85/4306
12 "Фінансові інвестиції"	26.04.2000 р. №91	17.05.2000 р. № 284/4505
13 "Фінансові інструменти"	30.11.2001р. № 559	19.12.2001 р. № 1050/6241
14 "Оренда"	28.07.2000 р. № 181	10.08.2000 р. № 487/4708
15 "Дохід"	29.11.1999 р. №290	14.12.1999 р. № 860/4153
16 "Витрати"	31.12.1999 р.№318	19.01.2000 р. № 27/4248

17 "Податок на прибуток"	28.12.2000 р. №353	20.01.2001 р. № 47/5238
18 "Будівельні контракти"	28.04.2001 р. №205	21.05.2001 р. № 433/5624
19 "Об'єднання підприємств"	07.07.1999 р. № 163	23.07.1999 р. № 499/3792
20 "Консолідована фінансова звітність"	30.07.1999 р. № 176	12.08.1999 р. № 553/3846
21 "Вплив змін валютних курсів"	10.08.2000 р. № 193	17.08.2000 р. № 515/4736
22 "Вплив інфляції"	28.02.2002 р. № 147	09.03.2002 р. № 269/6557
23 "Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін"	18.06.2001 р. №303	23.06.2001 р. № 539/5730
24 "Прибуток на акцію"	16.07.2001р. №344	30.07.2001 р. № 647/5838
25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва"	25.02.2000 р. № 39	15.03.2000 р. № 161/4382
26 "Виплати працівникам"	28.10.2003 р. № 601	10.11.2003 р. № 1025/8346
27 "Необоротні активи, утримувані для продажу та припинена діяльність"	07.11.2003 р.№617 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 03.10.2007 р. № 1100)	26.10.2007 р. № 1221/14488
28 "Зменшення корисності активів"	24.12.2004 р. № 817	13.01.2005 р. № 35/10315
29 "Фінансова звітність за сегментами"	19.05.2005 р. №412	03.06.2005 р. № 621/10901
30 "Біологічні активи"	18.11.2005 р. №790	05.12.2005 р. № 1456/11736
31 "Фінансові витрати"	28.04.2006 р. №415	26.05.2006 р. № 610/12484
32 "Інвестиційна нерухомість"	02.07.2007 р. № 779	16.07.2007 р. № 823/14090
33 "Витрати на розвідку запасів корисних копалин"	26.08.2008 р. № 1090	12.09.2008 р. № 844/15535

П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" має такі розділи: загальні положення, мета фінансової звітності, склад та елементи фінансової звітності, звітний період, якісні характеристики фінансової звітності, принципи підготовки фінансової звітності, розкриття інформації у фінансовій звітності. П(С)БО 1 визначає суть таких термінів: активи, баланс, бухгалтерська звітність, витрати, розкриває порядок складання фінансової звітності та її зміст.

П(С)БО 2 "Баланс" має такі розділи: загальні положення, визнання статей балансу, зміст статей балансу, оцінення та розкриття статей балансу, додаток. П(С)БО 2 визначає суть таких термінів: активи, власний капітал, довгострокові зобов'язання, пов'язані сторони, еквіваленти грошових коштів, фінансові активи, необоротні та оборотні активи тощо, відображення в балансі активів, зобов'язань та власного капіталу; зазначена загальна характеристика статей балансу. Зразок форми Балансу відображено у додатку до цього Положення.

П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати" має такі розділи: загальні положення, визнання доходів і витрат, визначення прибутку (збитку) за звітний період, елементи операційних витрат, розрахунок показників прибутковості акцій, додаток. П(С)БО 3 визначає суть таких понять: витрати, власний капітал, доходи, збиток, метод участі в капіталі, види діяльності, розкрито мету і порядок складання звіту про фінансові результати. У додатку наведено форму Звіту.

П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів" має такі розділи: загальні положення, рух грошових коштів у результаті операційної, інвестиційної і фінансової діяльності, зміна величини грошових коштів за звітний період, розкриття інформації про рух грошових коштів, додаток. П(С)БО 4 визначає зміст і форму звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей.

П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал" має такі розділи: загальні положення, зміст статей звіту про власний капітал, розкриття інформації в примітках до фінансових звітів, додаток. П(С)БО 5 визначає зміст і форму звіту про власний капітал і загальні вимоги до розкриття його статей.

П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах"

має такі розділи: загальні положення, виправлення помилок і зміни в облікових оцінках, зміни в обліковій політиці, події після дати балансу, орієнтовний перелік подій після дати балансу, розкриття інформації у примітках до фінансових звітів. П(С)БО 6 визначає порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності. В додатку наведено орієнтовний перелік подій після дати балансу.

П(С)БО 7 "Основні засоби" має такі розділи: загальні положення, визнання та оцінення основних засобів, переоцінення основних засобів, амортизація основних засобів, зменшення корисності основних засобів, вибуття основних засобів, розкриття інформації про основні засоби у примітках до фінансової звітності. П(С)БО 7 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи.

П(С)БО 8 "Нематеріальні активи" має такі розділи: загальні положення, визнання і оцінення нематеріальних активів, переоцінення нематеріальних активів, амортизація нематеріальних активів, змен­шення корисності нематеріальних активів, вибуття нематеріальних активів, розкриття інформації щодо нематеріальних активів у примітках до фінансових звітів. П(С)БО 8 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи і незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи.

П(С)БО 9 "Запаси" має такі розділи: загальні положення, визнання та первісне оцінення запасів, оцінення вибуття запасів, оцінення запасів на дату балансу, розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності, додаток. П(С)БО 9 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість" має такі розділи: загальні положення, визнання та оцінення дебіторської заборгованості, розкриття інформації про дебіторську заборгованість у примітках до фінансової звітності. П(С)БО 10 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про дебіторську заборгованість і розкриття її у фінансовій звітності. У додатку наведені приклади по визначенню величини резерву сумнівних боргів з дебі­торської заборгованості.

П(С)БО 11 "Зобов'язання" має такі розділи: загальні положення, визнання та оцінення зобов'язання, розкриття інформації про зобов'язання у примітках до фінансової звітності. П(С)БО 11 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та розкриття її у фінансовій звітності.

П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції" має такі розділи: загальні положення, первісне оцінення фінансових інвестицій, оцінення фінансових інвестицій на дату балансу, облік фінансових інвестицій в асоційовані й дочірні підприємства, облік спільної діяльності, розкриття інформації про фінансові інвестиції у примітках до фінансової звітності, додатки. П(С)БО 12 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції, операції із спільної діяльності та її розкриття у фінансовій звітності. В додатках наведено приклади визначення суми амортизації дисконту, премії та амортизованої собівартості фінансових інвестицій.

П(С)БО 13 "Фінансові інструменти" має такі розділи: загальні положення, класифікація фінансових інструментів, визнання фінансових інструментів, оцінка фінансових інструментів, хеджування, розкриття інформації про фінансові інструменти у примітках до фінансової звітності. П(С)БО 13 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інструменти та її розкриття у фінансовій звітності.

П(С)БО 14 "Оренда" має такі розділи: загальні положення, облік оренди в орендаря, облік оренди в орендодавця, продаж активу з укладанням угоди про його одержання продавцем в оренду, розкриття інформації про оренду в примітках до фінансової звітності. П(С)БО 14 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності. У додатках відображені приклади визначення орендарем суми фінансових витрат (доходів) та їхнього розподілу між відповідними звітними періодами.

П(С)БО 15 "Дохід" має такі розділи: загальні положення, визнання та класифікація доходу, оцінення доходу, розкриття інформації про доходи у примітках до фінансової звітності. П(С)БО 15 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності.

П(С)БО 16 "Витрати" має такі розділи: загальні положення, визнання витрат, склад витрат, розкриття інформації про витрати у примітках до фінансової звітності. П(С)БО 16 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності. У додатках наведені розрахунки розподілу загальновиробничих витрат і втрат від участі в капіталі.

П(С)БО 17 "Податок на прибуток" має такі розділи: загальні положення, визнання витрат (доходів), активів та зобов'язань, пов'язаних з податком на прибуток, оцінення активів та зобов'язань з податку на прибуток, відображення активів та зобов'язань з податку на прибуток у фінансовій звітності, розкриття інформації про податок на прибуток у примітках до фінансової звітності. П(С)БО 17 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати, доходи, активи і зобов'язання з податку на прибуток та її розкриття у фінансовій звітності. У додатку наведені приклади відображення тимчасових різниць.

П(С)БО 18 "Будівельні контракти" має такі розділи: загальні положення, визнання доходів та витрат протягом виконання будівельного контракту, оцінення доходів і витрат за будівельним контрактом, розкриття інформації щодо будівельних контрактів у примітках до фінансової звітності. П(С)БО 18 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи та витрати, пов'язані з виконанням будівельних контрактів та її розкриття у фі­нансовій звітності. У додатку наведено приклад відображення доходів, витрат і розрахунків за будівельним контрактом.

П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств" має такі розділи: загаль­ні положення, облік придбання, облік злиття підприємств, розкриття інформації про об'єднання підприємств. П(С)БО 19 визначає порядок відображення в обліку і звітності придбання інших підприємств, гудвілу, який виник при придбанні, злиття підприємств, а також розкриття інформації про об'єднання підприємств.

П(С)БО 20 "Консолідована фінансова звітність" має такі розділи: загальні положення, порядок складання консолідованої фінансової звітності, розкриття інформації про складання консолідованої фінансової звітності. П(С)БО 20 визначає порядок складання консолідованої фінансової звітності та загальні вимоги до розкриття інформації щодо складання консолідованої фінансової звітності.

П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів" має такі розділи: загальні положення, операції в іноземній валюті, фінансова звітність в іноземних валютах, розкриття інформації про вплив змін валютних курсів у примітках до фінансової звітності. П(С)БО 21 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах та відображення показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України в грошовій одиниці України.

П(С)БО 22 "Вплив інфляції" має такі розділи: загальні положення, коригування показників балансу, коригування показників звіту про фінансові результати, коригування показників звіту про рух грошових коштів, коригування показників звіту про власний капітал, консолідація скоригованих фінансових звітів, розкриття інформації про вплив інфляції в примітках до фінансової звітності. П(С)БО 22 визначає порядок коригування фінансової звітності, яка оприлюднюється, на вплив інфляції та загальні вимоги до розкриття інформації про неї у примітках до фінансової звітності. У додатку наведено приклад кори­гування фінансової звітності.

П(С)БО 23 "Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін" має такі розділи: загальні положення, операції пов'язаних сторін, розкриття інформації. П(С)БО 23 визначає методологічні засади формування інформації про операції пов'язаних сторін та її розкриття у фінансовій звітності.

П(С)БО 24 "Прибуток на акцію" має такі розділи: загальні положення, чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію, скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію, перерахунок чистого-прибутку (збитку) на одну просту акцію, розкриття інформації про чистий прибуток на одну просту акцію. П(С)БО 24 визначає методологічні засади формування інформації про чистий прибуток на одну просту акцію та її розкриття у фінансовій звітності.

П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" має такі розділи: загальні положення, баланс, звіт про фінансові результати. П(С)БО 25 встановлює зміст і форму Фінансового звіту суб'єктів малого підприємництва в складі Балансу (форма № 1-м) і Звіту про фінансові результати (форма № 2-м) та порядок заповнення його статей. Показники цього звіту наводяться у тисячах гривень з од­ним десятковим знаком.

П(С)БО 26 "Виплати працівникам" має такі розділи: загальні положення, поточні виплати працівникам, виплати при звільненні, виплати по закінченню трудової діяльності, інші виплати працівни­кам, розкриття інформації про виплати працівникам у примітках до фінансової звітності. П(С)БО 26 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про виплати за роботи, виконані працівниками, та її розкриття у фінансовій звітності.

П(С)БО 27 "Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність" має такі розділи: загальні положення, визнання та оцінення необоротних активів та групи вибуття, утримуваних для продажу, визнання та оцінення припиненої діяльності, розкриття інформації про необоротні активи та групу вибуття, утримувані для продажу, а також припинену діяльність у примітках до фінансової звітності. П(С)БО 27 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про необоротні активи, утримувані для продажу, та групу активів, що належать до вибуття в результаті операції продажу, а також припинену діяльність та розкриття такої інформації у фінансовій звітності.

П(С)БО 28 "Зменшення корисності активів" має такі розділи: загальні положення, визнання та оцінення зменшення корисності активу, відновлення корисності активу, зменшення та відновлен­ня корисності групи активів, яка генерує грошові потоки, розкриття інформації про зменшення і відновлення корисності у примітках до фінансової звітності. П(С)БО 28 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зменшення корис­ності активів та її розкриття у фінансовій звітності. У додатках наве­дені приклади визначення суми очікуваного відшкодування активу та втрат від зменшення його корисності.

П(С)БО 29 "Фінансова звітність за сегментами" має такі розділи: загальні положення, визначення звітних сегментів, визначення доходів і витрат звітних сегментів, визначення активів і зобов'язань за звітними сегментами. П(С)БО 29 визначає методологічні засади формування інформації про доходи, витрати, фінансові результати, активи і зобов'язання звітних сегментів та її розкриття у фінансовій звітності.

П(С)БО ЗО "Біологічні активи" має такі розділи: загальні положення, визнання та оцінення біологічних активів, доходи та витрати сільськогосподарської діяльності, розкриття інформації про біологічні активи у примітках до фінансової звітності. П(С)БО ЗО визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про біологічні активи і про одержані в процесі їхніх біологічних перетворень додаткові біологічні активи й сільськогосподарську продукцію та розкриття інформації про них у фінансовій звітності. У додатку наведені приклади біологічних активів і сільськогосподарської продукції.

П(С)БО 31 "Фінансові витрати" має такі розділи: загальні положення, капіталізація фінансових витрат, розкриття інформації про фінансові витрати в примітках до фінансової звітності. П(С)БО 31 визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про фінансові витрати та її розкриття у фінансовій звітності. У додатку наведені приклади кваліфікаційних і некваліфікаційних активів, та визначення суми фінансових витрат, що підлягають включенню до собівартості кваліфікаційного активу.

П(С)БО 32 "Інвестиційна нерухомість" має такі розділи: загаль­ні положення, визнання та оцінення інвестиційної нерухомості, переведення нерухомості до інвестиційної нерухомості або виведення її зі складу інвестиційної нерухомості, вибуття інвестиційної нерухомості, розкриття інформації про інвестиційну нерухомість у примітках до фінансової звітності. П(С)БО 32 визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про інвестиційну нерухомість та її розкриття у фінансовій звітності.

П(С)БО 33 "Витрати на розвідку запасів корисних копалин" має такі розділи: загальні положення, склад витрат на розвідку запасів корисних копалин, визнання активів з розвідки запасів корисних ко­палин, розкриття інформації про розвідку запасів корисних копалин у примітках до фінансової звітності. П(С)БО 33 визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про витрати на розвідку, визначення обсягів і якості запасів корисних копалин та її розкриття у фінансовій звітності.

2.3. Організація нормативно-правового забезпечення обліку і контролю

Бухгалтерський облік ведуть відповідно до норм законів України, Указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, нормативних документів Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики, Державного казначейства, Державної податкової адміністрації, Національного банку України, нормативних актів, інструкцій, методичних рекомендацій, вказівок, листів галузевих міністерств і відомств. На підприємстві потрібно мати нормативні документи, що регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку. Отримати їх можна шляхом купівлі літератури та передплати на періодичні видання.

Придбану літературу можна зберігати і використовувати одним з двох способів:

1. створити бібліотечний фонд- література знаходиться у відпо­відальної особи і видається для користування за абонентськими картками;

2. зберігати на робочих місцях бухгалтерів - література знаходиться постійно безпосередньо у бухгалтера, який нею користується. Перший спосіб забезпечує надійне зберігання літератури, але він є занадто бюрократичним: на підставі документів про купівлю книгу оприбутковують і ставлять під звіт відповідальної особи. Списують книгу за актом, який складає комісія.

Другий спосіб передбачає, що куплену книгу видають конкретному працівнику і одночасно списують її на адміністративні витрати. Якщо книга стає непотрібною, її викидають, не складаючи для цього ніякого документа.

Практика свідчить, що доцільніше використовувати другий спосіб. Потрібну книгу бухгалтер ретельно зберігає, а непотрібну викине без зайвої бюрократії. У зв'язку із зміною законів та інших нормативних документів економічну літературу треба постійно оновлювати.

Підшивки періодичних видань зберігають протягом року, а потім бухгалтер їх переглядає і залишає лише необхідні для підприємства, а решту здають на макулатуру або знищують іншим способом, щоб не нагромаджувати непотрібних паперів.

Як відомо, всі сторони суспільного життя регулюються законами. Правові засади функціонування і застосування бухгалтерського обліку також регулюються законами. Наприклад, Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-ХІУ визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності", Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 р. № 283 встановлює порядок визначення податку на прибуток підприємств. Закон - це виданий у встановленому порядку загальнообов'язковий акт найвищого органу державної влади, який має вищу юридичну силу. В Конституції України (стаття 6) сказано, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституцією України визначений чіткий порядок прийняття законів і лише з його абсолютним дотриманням закон починає діяти. Закони приймає Верховна Рада України, підписує Голова Верховної Ради України протягом п'ятнадцяти днів і офіційно оприлюднює його в спеціально визначених друкованих виданнях.

Згідно з Указом Президента України № 503/97 від 10 червня 1997 р. "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" (далі - Порядок) вони підлягають оприлюдненню державною мовою в таких офіційних друкованих виданнях:

1. Офіційний вісник України;

2. Газета "Урядовий кур'єр";

3. Газета "Голос України";

4. Офіційний вісник Президента України;

5. Відомості Верховної Ради України.

Газета "Голос України" і "Відомості Верховної Ради України" є офіційними лише щодо оприлюднення законів та інших актів Верховної Ради України.

Згідно зі статтею 6 Порядку, якщо закон опубліковано у газеті "Уря­довий кур'єр" раніше, ніж в "Офіційному віснику України" та "Відо­мостях Верховної Ради України", він набирає чинності після опублі­кування у цій газеті. В окремих випадках закони України можуть бути офіційно оприлюднені через телебачення і радіо.

Законам присвоюється свій реєстраційний код відповідно до вклю­чення у Єдиний державний реєстр нормативних актів і лише після цього здійснюється їхнє офіційне оприлюднення. Закони можуть бути опубліковані і в будь-яких інших друкованих виданнях, але лише піс­ля їхнього офіційного оприлюднення.

Частиною п'ятою статті 94 Конституції України, а також статтею четвертою Порядку встановлено, що закон набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Отже, звичайно закон вступає в силу через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення. Проте закон може набрати чинності як через деякий час (через півроку, з 1 січня наступного року і т.д.), так і з дня його опублікування. Про це повинно бути записано в самому законі. Це не суперечить Конституції України. Але закон ні в якому разі не може набрати чинності раніше дня його офіційного оприлюднення, бо згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Для бухгалтерів "зворотна дія" законів дуже відчутна, бо вони нараховують заробітну плату, проводять з неї утримання, нараховують і сплачують податки, відображають інформацію в регістрах бухгалтерського обліку, виводять залишки, складають звітність, а тому у разі появи нормативного акта після дати його введення доводиться переробляти цю всю роботу заново.

З метою нормативно-правового забезпечення доцільно користуватись послугами зв'язку через інтернет. В Україні проводять часто платні семінари з різних питань. Бухгалтери, при потребі, беруть участь в них з метою підвищення кваліфікації та отримання консультацій з конкретних питань ведення бухгалтерського обліку і контролю.

Крім нормативно-правової бази, бухгалтери використовують соціальну, економічну, технологічну та іншу інформацію, необхідну для ефективного ведення обліку і контролю.

Сучасна бухгалтерія має широко використовувати комп'ютерну техніку, тому в організації обліку важливе місце займає технічне і програмне забезпечення. Розроблено програми для різних споживачів: "1 С: Бухгалтерія", "Інфро-бухгалтер", "Баланс", "Фінанси без проблем", "Парус" та інші. Підприємство має можливість вибрати таку програму, яка відповідає його потребам.

Інструктивні матеріали потрібно зберігати так, щоб ними могли вільно користуватися зацікавлені особи.