3.3. Визначення чисельності облікового персоналу

На ведення обліку здійснюються витрати. В умовах ринку потріб­но забезпечити облік за мінімальних витрат. Надмірна кількість пра­цівників веде до перевитрати коштів, зумовлює погіршення трудової дисципліни. Якщо немає чого робити, люди починають займатися справами, непотрібними підприємству. Мала кількість працівників створює напругу в роботі, неякісне її виконання, знижує зацікавле­ність працівників у результатах своєї праці.

Кількість працівників повинна відповідати необхідному обсягу ро­боти. Робочий час має використовуватися раціонально. Цього досяга­ють шляхом нормування, яке дає змогу встановити норми витрачання часу, необхідного для якісного виконання роботи.

Основним прийомом підрахунку витрат часу на виконання робіт є спостереження за допомогою хронометражу, фотографії робочого часу, кінозйомки тощо.

Наші дослідження свідчать, що хронометраж, який проводять сто­ронні особи, не забезпечує правильного визначення затрат робочого часу на виконання бухгалтерських робіт. Справа в тому, що діяльність бухгалтера - творча робота. Якщо біля нього посадити особу, яка веде спостереження і записує їхні результати, то це просто заважає бухгалтеру працювати. Він має зовсім іншу продуктивність, ніж тоді, коли б працював "вільно". Тому ліпше проводити самохронометражі, тобто бухгалтер працює без стороннього наглядача, а сам фіксує витрати часу на виконання певних робіт Нормування можна проводити трьома методами:

1. експертна оцінка трудомісткості - однотипну роботу виконують різні особи, фіксують витрати часу і порівнюють їх між собою;

2. дослідно-статистичний - порівнюється трудомісткість роботи з аналогічними показниками раніше виконуваних робіт;

3 розрахунково-аналітичний - фотографування або самофотографу- вання витрат робочого часу і встановлення його витрат. Кількість облікового персоналу підприємство встановлює самостій- но, враховуючи конкретні умови його діяльності. Міністерство праці та соціальної політики України наказом № 269 від 26 вересня 2003 р. затвердило "Міжгалузеві нормативи чисельності працівників бухгал- терського обліку" (далі - Нормативи). Ними користуються для визна- чення потреби в облікових працівниках. Розглянемо ці нормативи.

Збірник нормативів чисельності містить два розділи: 1) норми ча­су на виконання робіт з бухгалтерського обліку; 2) нормативи чисель­ності працівників бухгалтерського обліку установ, організацій, під­приємств. Відповідно можна користуватися двома способами для під­рахунку чисельності облікових працівників (додаток 3 до цієї теми).

І спосіб. У нормах часу наведено види виконуваних робіт та норми часу на їхнє виконання в годинах одним працівником і оформлено як нормативні карти. їх одинадцять (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Номер карти	Назва карти
1	Облік основних засобів та нематеріальних активів
2	Облік запасів
3	Облік розрахунків з оплати праці
4	Облік грошових коштів
5	Облік власного капіталу та забезпечення зобов'язань
6	Облік фінансових інвестицій та розрахунків векселями
7	Облік дебіторської заборгованості
8	Облік кредиторської заборгованості
9	Облік витрат і доходів
10	Фінансова звітність та показники фінансового аналізу
11	Роботи із методології та розрахунків з бюджету, роботи загального характеру

Норми часу враховують час на підготовчо-завершувальні роботи, обслуговування робочого місця, відпочинок, включаючи фізкультурні паузи і особисті потреби. Він становить 10 відсотків від оперативного часу.

Норми часу на виконання бухгалтерського обліку визначаються з урахуванням інших чинників, шляхом застосування поправних кое­фіцієнтів:

К - коефіцієнт, що враховує якість документації, з якою працює бухгалтер (табл. 3.4).

Кд - коефіцієнт, що враховує необхідність перевірки розрахунків під час виконання робіт з бухгалтерського обліку і дорівнює 1,1.

Норми часу розраховано на виконання роботи з належною якістю. Виправлення помилок, які допустив виконавець, проводиться за раху­нок основної норми часу.

Нормативи чисельності розроблено залежно від трудомісткості ти­пового складу виконуваних робіт та розраховано залежно від чинни­ків, що мають найбільший вплив на їхню величину.

Таблиця 3.4

Поправні коефіцієнти на якість документа

Якість документа	Коефіцієнт Кя
1. Документ якісний	1,0
2. Документ має недоліки: термінологія документів не відповідає прийнятим чинним стандартам, написи постав­лено недбало, незрозуміло або допущено неоднозначне прочитання, відсутність змісту, нумерації сторінок та ін.	1,1

Загальну трудомісткість типового складу робіт, що виконуються працівниками бухгалтерського обліку, розраховують за формулою:

я

і

де Т - загальна трудомісткість типового складу робіт за рік;

Т—трудомісткість за типовими видами робіт з бухгалтерського об­ліку;

//-кількість видів робіт, що виконуються. ^/Трудомісткість за типовими видами робіт розраховують за фор­мулою:

і

де Т - витрати часу на виконання конкретного типового виду роботи; V. - обсяг конкретного типового виду роботи, виконуваної за рік.

Витрати часу (норма часу в годинах) наведено у картах 1-11 (додаток 3 до цієї теми).

Чисельність працівників бухгалтерського обліку розраховують за формулою:

де Н - нормативна чисельність працівників бухгалтерського обліку, осіб;

Т — загальна трудомісткість типового складу робіт;

Ф - річний фонд робочого часу одного працівника, годин;

К— коефіцієнт, що враховує заплановану відсутність працівників (відпустки, хвороби тощо);

Кк - коефіцієнт, що враховує питому вагу робіт з бухгалтерсько­го обліку та звітності, виконаної на ПЕОМ, величину яких визначено методом дослідження (табл. 3.5).

Таблиця 3.5

Поправні коефіцієнти на рівень автоматизації робіт

Питома вага робіт з бухгал­терського обліку та звітності, що виконуються на ПЕОМ, %	Менше 70	71-80	81-90	91-95	96-100
Коефіцієнт, Ккпз	1,3	1,2	1,1	1,05	1,0

Чисельність працівників бухгалтерського обліку визначають ді­ленням загальної трудомісткості типового складу робіт на річний фонд робочого часу одного працівника та множенням на коефіцієнт, що враховує заплановану відсутність працівників (відпустки, хворо­би тощо), зазвичай він становить 1,15, і множенням на коефіцієнт, що враховує питому вагу робіт з бухгалтерського обліку та звітності, ви­конаної на ПЕОМ.

Отже, за умови загальної трудомісткості виконаних робіт (8044 лю­дино-годин), річного фонду робочого часу одного працівника (2011 годин у 2008 р.), коефіцієнта запланованої відсутності праців­ників з причин відпусток, хвороб (1,15), коефіцієнта, що враховує пи­тому вагу робіт з бухгалтерського обліку та звітності, виконаної на ПЕОМ (1,3) чисельність працівників відділу бухгалтерського обліку становить 5,98:

8044

Н = х 1,15x1,3 = 5,98.

2011

Можна розраховувати чисельність працівників бухгалтерського обліку залежно від загальної чисельності працівників на підприємстві та кількості самостійних структурних підрозділів, яка визначається за формулою:

Н = КхЧ У-

пр. с.п.

де Н— нормативна чисельність працівників бухгалтерського обліку, осіб;

Ч - чисельність працівників на підприємстві, осіб; Л^„ - кількість самостійних структурних підрозділів на підприєм­стві, од.;

К- коефіцієнт регресії лінійного рівняння;

х, у — коефіцієнти регресії степеневого рівняння.

Вид функцій зв'язку між чисельністю й сукупністю чинників ви­брано в процесі опрацювання цих даних на комп'ютері за допомо­гою спеціалізованого програмного забезпечення з автоматичного роз­рахунку норм часу та чисельності. За рівнянням регресії отримують розрахункові значення чисельності, наведені на листах карти 12 (до­даток 3 до цієї теми).

2-й спосіб.

Для скорочення часу на виконання математичних розрахунків чи­сельності працівників бухгалтерського обліку у картах наведено нор­мативи, розраховані за поданими формулами (карта 12).

Загальну нормативну чисельність (Н) працівників з бухгалтерсько­го обліку визначають за формулою:

Н3 = НхКкпз.

Приклад розрахунку нормативу чисельності працівників бухгал­терського обліку підприємства. Вихідні дані:

Загальна чисельність працівників на підприємстві (Ч ) - 100 осіб.

Кількість самостійних структурних підрозділів (її )- 10 од.

Питома вага робіт з бухгалтерського обліку та звітності, викона­ної на ПЕОМ - менше 70 відсотків.

Розрахунок:

Згідно з нормативною картою 12 лист 1 для підприємства зі ста працівниками і кількістю самостійних структурних підрозділів 10 од. нормативна чисельність працівників бухгалтерського обліку (Н) ста­новить 3,6 осіб.

2. Загальна нормативна чисельність працівників бухгалтерського обліку з урахуванням коефіцієнта питомої ваги робіт з бухгалтерсько­го обліку та звітності, виконаної на ПЕОМ (Ккп1 = 1,3), становить: Я =3,6- 1,3=4,68 осіб.

Приймається чисельність 5 осіб.

Отже, ми розглянули два способи визначення чисельності праців­ників бухгалтерії.

Перший спосіб досить трудомісткий. Він передбачає підрахунок витрат часу на усі заплановані роботи з ведення обліку, за якими роз­раховують кількість працівників. Для цього загальну трудомісткість ділять на річний фонд робочого часу одного працівника. Одержаний результат коригують (множать) на коефіцієнт невиходів працівника на роботу (відпустки, хвороби тощо), який зазвичай становить 1,15, і на коефіцієнт, що враховує рівень автоматизації обліку, який становить від 1,0 до 1,3. Перевага цього способу в тому, що на підприємстві можна визначити не лише загальну кількість облікового персоналу, а й закріпити його за окремими ділянками облікових робіт, що полег­шує розподіл обов'язків між працівниками.

Другий спосіб дає можливість за нормативними картами брати уже вирахувану чисельність бухгалтерів залежно від кількості пра­цівників та структурних підрозділів на підприємстві, що спрощує цей процес.

Облікова робота на кожному підприємстві має свої особливості, які впливають на кількість працівників обліку. їхня чисельність також залежить від організації роботи керівників структурних підрозділів, спеціалістів і технологів, які складають бухгалтерські документи і ве­дуть облік підпорядкованої їм діяльності. Штатну чисельність пра­цівників, у тому числі й бухгалтерської служби, затверджує власник (керівник) підприємства відповідно до статуту.

Важливим показником, який характеризує відносну чисельність облікового персоналу, є відношення кількості працівників до кіль­кості бухгалтерів. Наприклад, на 50 працівників потрібен один бух­галтер.