10. Поняття і напрямки криміналістичного прогнозування в розслідуванні злочинів

Розслідування злочинів розглядається як пізнавальна діяльність, методологічну основу якої складають загальні положення теорії пізнання. Успішне її здійснення неможливе без прогнозування.

Використання поняття “криміналістичне прогнозування” визначено насамперед специфікою об'єктів пізнання й умовами їх розвитку, предметною сферою дослідження і характером закономірностей, яким підпорядковується прогнозовувана величина, а також особ­ливостями мети та завдань при розробці прогнозів.

Прогнозування слід розглядати як спеціальну науково-практичну діяльність, спрямовану на отримання інформації про основні тенденції, напрямки, шляхи розвитку криміналістичних об'єктів, їх стан у майбутньому.

Оскільки прогнозування є невід'ємною функцією криміналістики, то і об'єктами прогнозу виступають об'єкти пізнання даної науки: а) злочин (кримінальна діяльність) і породжувані ним наслідки; б) діяльність по розкриттю і розслідуванню злочину.

Прогнозування визначається як наука про закони, способи і методи прогнозування, галузь знань, яка здатна інтегрувати досягнення інших наук. Інакше кажучи, прогностика вивчає загальні принципи і методи прогнозування, тобто наукове передбачення розвитку об'єктів оточуючої дійсності і закономірності процесу розробки прогнозу.

Криміналістичне прогнозування на відміну від криміналістичного прогнозу — це діяльність, заснована на загальних і приватних теоріях прогностики по складанню прогнозів, тобто науково обгрунтоване передбачення тих чи інших подій, розвитку і зміни конкретних властивостей і ознак об'єктів, закономірностей, наукових концепцій із галузі криміналістики. У більш широкому розумінні — криміналістичне прогнозування — це діяльність, спрямована на передбачення основних тенденцій і перспектив подальшого розвитку майбутнього стану науки криміналістики. Це також спеціальне наукове пізнання шляхів розвитку і змін закономірностей, пов'язаних з виникненням, збиранням, оцінкою і використанням доказів у процесі попередження і розкриття злочинів.

Об'єктами криміналістичного прогнозування є окремі сторони, ознаки і властивості розслідуваної події в цілому і пов'язаних з нею особи обвинувачуваного, потерпілого, свідка, а також речові джерела доказової інформації. Тому предметом криміналістичної прогностики мусять бути як загальні, так і часткові закономірності, що лежать в основі поведінки, місць та змін об'єктів у майбутньому. Саме сукупність системи знань про такі закономірності і повинна утворити криміналістичну прогностику як розділ науки криміналістики.

11. Поняття, завдання, методи і засоби криміналістичної профілактики

Профілактична діяльність взагалі - це система заходів економічного, соціально-культурного та правового характеру, які використовуються державними органами та громадськими організаціями з метою боротьби зі злочинністю та усунення її причин і передумов. Тому за видом суб'єкта профілактичну діяльність розрізняють на: слідчу профілактику, яка проводиться слідчим, та оперативну, яка проводиться органами дізнання; експертну, судову тощо.

Метою профілактики є усунення причин та умов виникнення злочинів.

Профілактика може бути загальною та індивідуальною.Розслідування злочинів та справедливе покарання злочинців, як і вся боротьба з правопорушеннями, виконують загальнопрофілактичну функцію. Разом з тим органи дізнання та попереднього слідства під час виконання своїх функцій зобов'язані проводити профілактичну роботу як загального плану, так й індивідуальну.

Засоби і методи криміналістичної профілактики доцільно класифікувати за видами профілактичних завдань на п'ять груп:

1) технічні засоби і методи, що використовуються для виявлення фактів, які сприяли вчиненню або приховуванню злочинів. До них можна віднести: а) техніку спеціаліста, помічника слідчого, а також технічні комплекти криміналістичної і оперативної техніки; б) засоби і методи експертного дослідження; в) прийоми і методи непроцесуального використання криміналістичної та оперативної техніки;

2) технічні засоби і методи захисту різних об'єктів від злочинних посягань, наприклад, засоби охоронної сигналізації; засоби, які перешкоджають (заважають) вчиненню злочину. Так, криміналістами запропоновано використовувати в документах захисні заходи у вигляді нових захисних сіток, реквізитів, особливого паперу, специфічних правил заповнення документів і певних засобів письма, наприклад, срарби, що застосовуються за рекомендаціями криміналістів для захисних сіток на деяких документах і дозволяють швидко виявляти травлення, оскільки барвник захисної сітки нестійкий і витравлює сітку раніше ніж текст. Рекомендації щодо вдосконалення контрольних замків, способів накладення зліпків сургучних та пластмасових печаток дозволяють уникнути несанкціонованого відкриття сховищ без порушення зліпків печаток;

3) технічні засоби, що створюють умови виникнення на місці вчинення злочину додаткових слідів, наприклад, рук, звуку, запаху. У спеціальній і оперативній техніці є особливі пристрої, що називаються «пастками», доторкання до яких залишає на одязі, тілі злочинця, руках і засобах вчинення злочину невидимі сліди, виявлення яких потребує спеціальних засобів, наприклад, УФЛ, радіометрів і т. ін.;

4) технічні засоби і методи отримання інформації про злочини, що готуються. Це засоби спеціальної техніки, що застосовуються органами дізнання під час оперативно-розшукової діяльності, наприклад, негласного документування злочинної діяльності фотозйомкою, відеозаписом, зняття інформації з лінії зв'язку і т. ін.;

5) технічні засоби і методи справляння активного психологічного впливу на осіб, схильних до вчинення правопорушень. Наприклад, використання слідкуючих телевізійних систем, установлених в місцях скупчення людей (вокзали, універсами, універмаги тощо). Так, установлення телевізійних камер на ділянках доріг з інтенсивним рухом або з'явлення патрульного гелікоптера над автодорогами справляють серйозний вплив на водія, який порушує правила дорожнього руху.