92. Ознаки громадянства.

Громадянство України - це стійкий, необмежений у просторі правовий зв'язок фізичної особи з Українською державою, заснований на юридичному визнанні державою цієї особи громадянином України, внаслідок чого особа і держава набувають взаємних прав і обов'язків в обсязі, передбаченому Конституцією та законами України.

Ознаками громадянства як певного зв'язку особи з державою є:

1) правовий характер;

2) необмеженість у просторі й часі;

3) максимальний характер взаємних прав та обов 'язків.

Найбільш оптимальним формулюванням громадянства представляється наступне: громадянство — це політико-правовий зв'язок особи і держави стійкого характеру, у результаті якого між ними виникають взаємні права й обов'язки.

Як уявляється, у цьому формулюванні містяться усі найважливіші ознаки громадянства:

— громадянство — це правовий зв'язок особи і держави (суб'єкти цього відношення пов'язані юридичними правами й обов'язками);

— юридичні права й обов'язки між суб'єктами правовідносин громадянства косять взаємний характер: держава вправі вимагати від особи поваги і дотримання своїх законів, але в той же час зобов'язана здійснювати захист цієї особи як на своїй

території, так і за її межами; особа ж, у свою чергу, має право вимагати від держави забезпечення такого захисту, але в той же самий час вона зобов'язана додержуватися її законів;

— громадянство — це політичний зв'язок особи і держави, тому що припускає той або інший ступінь участі особи в управлінні справами держави і суспільства: участь у виборах, референдумах, сплату податків та ін.;

— сталість такого зв'язку припускає наявність потенційної можливості його розірвання (особа вправі вийти з громадянства на підставі свого волевиявлення і на підставах, передбачених законодавством).

93. Натуралізація за національним законодавством.

Громадянство набуває також і шляхом натуралізації (укорінювання).

Натуралізація — процес надання іноземцю громадянства певної країни, уповноваженими на те органами. Розрізняють два види натуралізіції: за законом та за заявою. Законні умови натуралізації а Україні поділяються на “так” і “ні”. До “так” належать: - Визнання і виконання Конституції та законів України;- Неперебування в іноземному громадянстві;- Безперервне проживання на території України протягом останніх5-ти років; - Володіння українською мовою, в обсязі достатньому для спілкування, засвідчене довідкою з місцевих органів виконавчої влади;

До “ні” належать (до громадянства України не приймаютьсяособи, які): - Вчинили злочини проти людства чи здійснювали геноцид чи

вчинили злочин проти держави або тяжкий злочин проти особи;

- Засуджені до позбавлення волі до зняття судимості;

94. Філіація за національним законодавством.

Філіація (від лат. filius — син) — набуття громадянства за народженням

Виділяють дві форми філіації:

За принципом крові — дитина отримує громадянство від батьків незалежно від місця народження, якщо його батьки (або один з батьків) має громадянство даної країни.

За принципом грунту (землі) — дитина отримує громадянство держави на території якої народилась. У порядку філіації громадянство набувається на підставі двох принципів:

— громадянство за принципом «права грунту» (jus soli) означає, що дитина стає громадянином тієї держави, на території якої вона народилася. При цьому громадянство його батьків не має значення. Принцип «права грунту», який ще називають територіальним принципом, застосовується в основному в країнах Латинської Америки (закріплений у законодавстві 14 держав цього регіону), у тому числі й в Аргентині. Тому, наприклад, дитина, яка народилася від громадян України в Аргентині, нарівні з українським громадянством одержить і аргентинське громадянство (у такий спосіб виникає подвійне громадянство), у той час як дитина, яка народилася від громадян Аргентини за кордоном, тобто за межами території Аргентини, признається іноземцем. Водночас слід враховувати, що принцип «права грунту» у чистому виді не застосовується ніде;

— громадянство за принципом «права крові» (jus sangvinium) — тут дитина набуває громадянства батьків незалежно від місця народження. Існує дві концепції «права крові». Перша з них заснована на принципі «єдності сім'ї», тобто на верховенстві в родині чоловіка, її значення полягає в тому, що при розрізненні громадянства батьків дитина слідує громадянству батька, і лише позашлюбна дитина набуває громадянства матері. Друга концепція заснована на рівноправністі батьків і, відповідно до неї, дитина при різному громадянстві батьків одержує громадянство батька або матері.