60. Поняття і види референдумів.

Референдум - є однією з форм безпосередньої демократії в Україні, способом здійснення влади безпосередньо Українським народом, що полягає у прийнятті (затвердженні) громадянами України (далі - громадяни) рішень з питань загальнодержавного значення шляхом таємного голосування в порядку, встановленому цим Законом. (ЗУ ст. 1) - це спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.

Відповідно до Конституції України проводяться всеукраїнські референдуми, референдуми Республіки Крим та місцеві (в межах адміністративно-територіальних одиниць) референдуми. Закони, інші рішення, прийняті всеукраїнським референдумом, мають вищу юридичну силу по відношенню до законодавчих актів Верховної Ради України, Верховної Ради Республіки Крим, нормативних актів Президента України, Кабінету Міністрів України, вищих виконавчих і розпорядчих органів державної влади Республіки Крим, підзаконних актів міністерств і відомств України та Республіки Крим, рішень місцевих Рад народних депутатів. Рішення, прийняті місцевим референдумом, мають вищу юридичну силу по відношенню до рішень Рад народних депутатів, на території яких він проводиться.

Закони, інші рішення, що прийняті референдумом, не потребують будь-якого затвердження державними органами і можуть бути скасовані або змінені лише у порядку, передбаченому цим Законом.

Правознавці залежно від різних ознак поділяють референдуми на різні види:

за юридичною силою рішення: = імперативний – рішення має вищий, загальнообов’язковий і остаточний характер, не потребує затвердження (в У. Р.1 грудня 1991 р. чи бути У. незалежною); =консультативний – рішення юридичної сили не має, виявляє думку виборців з питання, яке вирішує орган держ.влади чи місцевого самоврядування.

за територіальною ознакою: = загальнодержавний та =місцевий (проводиться на території суб’єкта федерації, автономного утворення (АРКрим), чи адміністративно-територіальних одиниць (областей У.)

за способом проведення = обов’язковий – з питання, яке згідно К. може бути вирішено лише Р. (в У. Р.1 грудня 1991) =факультативний –за ініціативою парламенту чи волевиявлення уряду, з питань, винесення яких на Р. можливе, але не обов’язкове, в У. підстави - чітко не визначені законом, таким Р. був Р. 16 квітня 2000

за предметом Р.: =конституційний – внаслідок змінюється, приймається чи відхиляється К., =законодавчий – розглядає проект чи чинний закон, =міжнародно-правовий – ухвалення договорів (НАТО,ЄС) - в У. є колізія, оскільки ратифікація договору -компетенція ВРУ, тому ці Р. лише факультативні, а закон передбачає проведення лише імперативних Р. =адміністративно-териоторіальні – про зміну території У. за часом проведення: =до парламентський – до прийняття закону =після-парламентський–схвалює чи скасовує вже прийнятий закон =позапарламентський – важливі рішення приймаються без парламенту

за ініціативою: =органу держвлади чи місцевого самоврядування =петиційний – на вимогу громадян

за характером рішення: =затверджуючий – пропонується затвердити раніше прийняті рішення =скасовуючий – пропонується скасувати рішення

за формулою: прості (одне питання, так чи ні) складні(з яких можна обрати чи відхилити)