Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КПУ 2.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
334.17 Кб
Скачать
  1. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела конституційного права України.

Підзаконні НПА – офіційні письмові документи уповноважених державних органів, прийняті на підставі Конституції, відповідно та на виконання законів шляхом конкретизації їх положень чи встановлення первинних норм.

Підзаконні НПА є невід’ємною частиною системи джерел права, несуть на собі її риси і особливості.

Їх ознаками є те, що:

= юридично закріплюються повноваження та рамки компетенції за певним органом на видання підзаконних НПА

= видаються на підставі та на виконання закону, є засобом розвитку його норм (відтворення, доповнення, конкретизація, деталізація), не можуть вступати у протиріччя та мають відповідати закону за змістом;

= мають чітко визначене місце в ієрархії інших правових актів, залежать від рівня та обсягу повноважень органу, що їх видає, від його юридичної сили. Знаходяться не лише «під законом», а й «під» нормативними актами усіх вищих державних органів.

Так, Укази Президента мають вищу юридичну силу щодо актів КМУ, в свою чергу постанови КМУ - вищу силу щодо нормативних актів органів виконавчої влади, ВР АР Крим та Ради міністрів АР Крим. Акти місцевих референдумів мають вищу силу щодо актів органів місцевого самоврядування на території яких проводяться референдуми. Юридична сила статутів, положень, інструкцій, регламентів і правил визначається юридичною силою нормативного акта, яким вони затверджуються. При цьому всі акти є однаково обов’язковими. За юридичною силою підзаконні НПА діляться на загальні, відомчі, місцеві, локальні.

= мають документальну форму закріплення і точно визначені його реквізити, приймаються та доводяться до населення з дотриманням певної процедури;

=спрощений порядок прийняття порівняно із законом дає змогу більш оперативно реагувати на зміну ситуації;

  1. Акти Конституційного Суду України як джерела конституційного права.

Діяльність органів конституційної юрисдикції пов‘язана з прийняттям певних документів, актів, які опосередковують процес здійснення ними своїх повноважень, а також виступають в якості засобу юридичного оформлення результатів такої діяльності. Акти Конституційного Суду України є засобом формалізації його волі як єдиного в державі органу конституційної_юрисдикції.    В чинному законодавстві не визначено поняття актів Конституційного Суду України. Проте це можна зробити проаналізувавши і узагальнивши положення відповідних правових норм.    Конституція України вказує на два основних види актів Конституційного Суду України як єдиного органу конституційної юрисдикції: - рішення - їх Конституційний Суд України ухвалює з питань конституційності законів та інших правових актів (ч. З ст. 150); - висновки - їх Конституційний Суд України дає в справах про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість, а також щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту (ст. 151).    Що ж до Закону “Про Конституційний Суд України”, то він містить главу 8 “Рішення і висновки Конституційного Суду України”, в якій відповідно до її назви передбачаються основні види актів, які приймаються в конституційному судочинстві. Крім цього, ст. 50 Закону передбачено можливість прийняття Конституційним Судом України процесуальних ухвал про відкриття провадження та про відмову у відкритті провадження у справі в Конституційному Суді України.    Види актів Конституційного Суду України визначаються також Регламентом Конституційного Суду України. Так, відповідно до його параграфу 54, такими актами є рішення і висновки, процесуальні та протокольні ухвали Конституційного Суду України. До цього треба додати, що відповідно до Закону і Регламенту, процесуальні ухвали про відкриття провадження та про відмову у відкритті провадження приймаються також колегіями Конституційного Суду України (статті 48, 49 Закону).    Таким чином, можна стверджувати, що актами Конституційного Суду України є рішення, висновки і ухвали.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]