§ 31. Окреме провадження в цивільному процесі: справи, які розглядаються такому порядку, особи, які беруть участь у справах, особливості розгляду справ.

Окреме провадження це процесуальний порядок розгляду справ про встановлення юридичних фактів або юридичного стану осіб. Гл.33, 34, 35, 35-А-39 ЦПК – справи окремого провадження. Справи окремого провадження мають специфічні особливості: 1) відмінність від позовного провадження предметом судового захисту – охоронюваний законом інтерес; 2) в позовному провадженні спір між позивачем і відповідачем носить матеріально-правовий характер (ст.24 ЦПК), справи окремого провадження характеризуються відсутністю спору про право (ч.3 ст.255ЦПК) – якщо такий є, суд залишає справу без розгляду і рекомендує сторонам звертатися з позовом на загальних підставах; 3) процесуальна форма звернення до суду в окремому провадженні – заяви і скарги (напр.: скарга стосується справ в оскарженні нотаріальних дій); 4) реалізація судових рішень: в позовному провадженні – можливо застосування заходів примусу, в окремому провадженні – рішення суду є підставою для вчинення певних дій, реалізація судового рішення здійснюється поза стадією примусового виконання, виняток складають справи про оскарження нотаріальних дій або відмови від їх вчинення. Суб‘єктний склад справ окремого провадження: 1) суди (першої інстанції, суди, які здійснюють перегляд в касаційному порядку, в порядку нагляду, за нововиявленими обставинами); 2) особи, які беруть участь у справі, особи, заінтересовані у наслідках розгляду справи, інтерес може бути 2 варіантів: особи, що захищають свої особисті охоронювані законом інтереси, особи, що захищають не свої, тобто інтереси інших осіб (свої – заявники, заінтересовані особи, інші – органи прокуратури, державного управління, процесуальні представники); 3) особи, які сприяють судові розглядати справу (свідки, експерти, перекладачі, особи, які отримують письмові і речові докази). Підсудність справ окремого провадження: 1) ст.256 ч.2 ЦПК – справи про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним – підсудність альтернативна, тобто справа буде розглядатися за місцем проживання громадянина (якого обмежують в дієздатності), або за місцем знаходження лікувального закладу; 2) справи про оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні ст.285 – загальна підсудність – за місцем знаходження нотаріального органу, ст.140 ЗУ “Про нотаріат” – за місцем роботи посадової особи; 3) ст.276 ч.2 – про відновлення прав на втрачені цінні папери на пред‘явника – за місцем знаходження установи, що видала цінні папери на пред‘явника, тобто загальна підсудність; 4) ст.261, 272, 268 ЦПК – про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення його померлим, встановлення фактів, що мають юридичне значення, встановлення неправильності запису в актах громадського стану – за місцем проживання заявника, тобто загальна підсудність; 5) ст.130 ЦПК – виключна підсудність для справ – встановлення факту володіння будівлею на праві приватної власності, прийняття спадщини щодо нерухомого майна – розглядається виключно за місцем знаходження будівлі.