1.4. Правила дебатів, які відбуваліся в рамках проекту

Учасники:

- Команда уряду (4 людини)

- Команда опозиції (4 людини)

- Судді (3 людини)

- Тайм-кіпер (одна людина)

- Модератор дебатів (одна людина)

Мета команди парламенту - переконати суддів і слухачів у тому, що їх позиція є єдино вірною

Мета команди опозиції - переконати суддів і слухачів у тому, що їх позиція є єдино вірною

Члени опозиції і парламенту виступають по черзі (одна людина з команди уряду, потім одна людина з команди опозиції – уряд завжди виступає першим). Виступ тривати 6 хвилин. З цих 6-ти хвилин 4 хвилини дебатер презентує свою ідею і йому не можна задавати питання. У решту 2 хв глядачі, судді та опоненти можуть задавати питання. Останні гравці з кожної команди підводять підсумки і не можуть використовувати нові аргументи в своїй промові. Мета останніх – підсумувати та впевнити глядачів в правоті їх команди. Потім глядачі голосують за позицію, яка їх переконала.

Після виступу всіх членів команди судді оголошують результати і переможців. Критеріями виступу є: логічність, лаконічність, аргументованість, переконливість.

1.5. Критерії оцінки виступу учасників

1. Логічність. Думки в виступі повинні бути пов’язані як ланки ланцюгу і бути послідовними.

Приклад: (-) Інтернет залежність є дуже актуальною проблемою серед молоді. Інтернет це гарна технологія, яка дозволяє розвиватися і корисна. Ідея такої павутини Інтернет виникла ще давно. А діти страждають від невміння контактувати по-справжньому

(+) Ідея виникнення такої системи комунікації, як Інтернет виникла давно. Виникла ця ідея, оскільки швидкість передачі даних допомагає людині в багатьох сферах життя. Але існують і мінус цієї мережі – такий, наприклад, як Інтернет залежність. І як наслідок той, хто має цю залежність має складність у встановлювати живих контактів і тд.

2. Аргументованість (інформативність). Наявність статистичних даних, доведених науковцями фактів, особисті спостереження є не основними інструментами, але теж присутні

3. Переконливість. Емоційне забарвлення виступу, вербальний та невербальний контекст, зоровий контакт і тд. Вміння використовувати контраргументи.

4. Лаконічність. Встигнути сказати головне по своїй позиції в часові рамки, вказані в правилах дебатів

Кожний критерій оцінюється по 12-ти бальній шкалі

1.6. Підготовка учасників до дебатів (план занять)

1. Знайомство:

2. Вправа «Павутина»

Мета: розвиток довіри, командо творення

Опис: учасники стають в коло. Спочатку учасники протягують прав руку в центр кола та беруть за руку іншого учасника (окрім тих, хто поруч зліва і справа). Потім теж саме відбувається з лівою рукою. Ціль - не розриваючи рук знову вистроїтися в коло.

Час: 20 хв при умові – не більше 14 учасників.

Примітка – може вийти так, що в кінці буде два кола (неначе частина ланцюга), але лише два кола.

3. Міні-лекція «Дебати - це» (10 хв) стор 12 цього посібника

4. Намалювати дану таблицю з пропусками і запропонувати колективно її запонити

   	Дебати	Спір	Скандал
   Мета	Переконати 3-тю сторону	Опонента	Виразити емоції
   Емоційність	Середня	Висока	Занадто висока
   Інструменти	Аргументи, риторичні прийоми	Здебільшого непідтверджені науковцями факти, особистий досвід	Крики , стільці, посуд, невербальні засоби
   Характер виникнення	Запланований, організований	Стихійний	Стихійний
   Структура	Чітка структура	Відсутня чутка структура	Відсутня чутка структура
   Чим корисні для самих учасників дійства	Розвиток критичного мислення, толерантності, підвищення комунікативних навичок	Зміни в міжособистісних відносинах	Емоційна розрядка та виснаженість
   Висновки	На основі обробленої учасником інформації вироблення власної позиції по певному питанню (в залежності від учасниках і рівня дебатів можуть бути наступні висновки: прийняття реальних рішень щодо змін в кампаніях, державах, іміджі політичних діячів і як наслідках в виборах)	Або погіршення конфлікту, або його спрошення і знайдення спільної мови	Мертві нервові клітини

5. Міні-лекція «Вимоги до виступу» стор 21 цього посібника;

6. Готуємо виступ на 3 хвилини на будь-яку тему

Кожний учасник виступає, потім сам коментує свій виступ – відповідає на питання – щоб зробив би інакше, якщо в нього була б можливість переміститися у часі або повторити виступ? Потім за бажання учасники та модератор можуть надати зворотній зв'язок учаснику щодо його виступу;

7. Вербальне невербальне у виступах

У людській взаємодії активно використовується також невербальна комунікація (від лат. verbum – слово), тобто застосування немовних засобів для створення та передавання повідомлення. Невербальна комунікація охоплює: кінесику (код жестів і рухів), фізіогноміку (зовнішність), голосові ефекти (сміх, вигуки тощо), проксеміку (використання простору як комунікації), такесику (застосування дотику як комунікації), хронеміку (структурування часу як комунікації) тощо.

8. Поняття «аргумент» та «контраргумент»

У структурі аргументами виділяють такі компоненти: Теза (від давньогрец. «іпезіз» — «положения») — це твердження, в якому оратор намагається переконати аудиторію.

Аргументи — це твердження, за допомогою яких оратор обґрунтовує тезу.

Контраргумент – це аргумент, що направлений проти іншого аргументу та піддає його сумніву.

Після теоретичної частини об’єднати учасників в дві команди. Перша команда повинна називати аргументи по обраній ними темі. Друга придумувати контраргументи. Потім помінятися ролями. На обмірковування у кожної команди одна хвилина.

Рефлексія:

• Які аргументи були сильніші?

• Що в вас більше викликало довіри та прихильності?

• Як ви відчували себе в умовах дефіциту часу?

9. Обирається учасниками цікава для них тема в якій вони найбільш освічені. Учасники діляться на команди «Уряд» та «Опозиція». Їм дається час на підготовку 10 хв. Потім проігруються дебати відповідно до правил, але зменшується час виступів до 3 хвилин, залишаючи можливість задати 1 запитання учасникам протилежної команди;

10. Підведення підсумків.