
- •1.1. Історіографія та рівень теоретичного осмислення веб-дизайну
- •Рівень теоретичного осмислення веб-дизайну
- •1.3. Методологія дослідження
- •1.4. Висновки першого розділу
- •2.1 Інтегративні характеристики веб-дизайну
- •2.2 Композиційно-пластичні засоби побудови графічної мови веб-сайтів
- •2.3. Існуючі системи класифікації стилів у веб-дизайні
- •2.4 Висновки другого розділу
- •3.1. Аналіз структури, образних рішень та графічної мови обраних веб-сайтів
- •3.2. Класифікація найпоширеніших прийомів та засобів у дизайні веб-сайтів
- •3.3. Творча індивідуальність дизайнера у веб-дизайні в контексті загальносвітової масової культури
- •3.4. Висновки третього розділу
МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ
КАФЕДРА ГРАФІЧНОГО ДИЗАЙНУ І РЕКЛАМИ
«Затверджую»
завідувач кафедри графічного
дизайну і реклами
____________ О.А. Лагутенко
«____» _____________ 2011 р.
Магістерська дисертація
на тему:
«Прояв креативності у веб-дизайні»
Виконала:
Студентка V курсу гр. ДХМг-116
Спеціалізації «графічного дизайну і реклами»
Ковальчук Наталія Анатоліївна
____________
підпис
Керівник проекту:
Бородаєв Денис Владиславович,
кандидат мистецтвознавства
_____________
Підпис
КИЇВ 2011
ВСТУП…………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ РОЗРОБКИ В ГАЛУЗІ ВЕБ-ДИЗАЙНУ. СТАН ПИТАННЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ……………………………….6
. Історіографія та базова термінологія…………………………………..6
. Рівень теоретичного осмислення веб-дизайну…...…………..….......10
. Методологія дослідження …………………………………………….15
Висновки першого розділу……………………………………...…….18
РОЗДІЛ 2. НАПРЯМКИ ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНО-ОБРАЗНОЇ МОВИ ВЕБ-САЙТІВ………………………………………………………………...…...20
2.1. Інтегративні характеристики веб-дизайну...........................................20
2.2. Композиційно-пластичні засоби побудови графічної мови
веб-сайтів…………………………………………………………..…..25
2.3. Існуючі системи класифікації стилів у веб-дизайні…………………30
2.4. Висновки другого розділу……………………………………………..42
РОЗДІЛ 3. ТВОРЧА ІНДИВІДУАЛЬНІСТЬ ДИЗАЙНЕРА У
ВЕБ-ПРОЕКТУВАННІ НА ПРИКЛАДІ РЕАЛІЗОВАНИХ ВЕБ-САЙТІВ….44
3.1. Аналіз структури, образних рішень та графічної мови обраних веб- сайтів…………………………………………………………………...44
3.2. Класифікація найпоширеніших прийомів та засобів у дизайні веб-сайтів…………………………………………………………………...53
3.3. Творча індивідуальність дизайнера у веб-дизайні в контексті загаль-носвітової масової культури…………………………………..……...59
3.4. Висновки третього розділу………………………...…….……...….....64
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….66
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА………………………………………………….68
ДОДАТКИ……………………………………………………………………….71
ВСТУП
«Простір має бути хорошим сусідом для людини».
Фрідріх Шеллінг
Актуальність теми магістерської роботи. Темою даної роботи є розгляд питань, пов’язаних із дизайном та різними індивідуальними стильовими рішеннями в оформленні веб-сайтів. Актуальність цієї теми зумовлена швидким розвитком сфери веб-дизайну, появою нових стильових рішень серед уже відомих та широковикористовуємих стилів.
Веб-дизайн є однією з областей графічного дизайну. Це, мабуть, одна з наймолодших галузей, однак найбільш швидко розвивається і змінюється слідом за стрімким розвитком мережі інтернет.
Веб-дизайн, як і будь-який вид творчості, спрямований на створення певної моделі зі своєю технічною естетикою (технічна естетика – синоним графічного дизайну, який використовувався в 60-80 рр на території СРСР) і задумом. Сьогодні основною інформаційною базою будь-якого загальнодоступного матеріалу є інтернет, а веб-дизайн — основний інструмент оформлення знань і відомостей, певний конструктор сторінок, здатний не лише красиво оформити веб-сторінку на сайті, а й зробити її максимально зручною та прозорою для користувачів.
Актуальність теми полягає ще в тому, що дизайн сайтів — це те, що з першого погляду кидається його відвідувачам в очі. Простіше кажучи, це вітрина сайту, тому дизайн сайтів — є ключовим аспектом успіху веб-ресурсу на теренах інтернету. Веб-дизайн являє собою художнє оформлення сайтів, а також створення унікального та оригінального дизайну інтернет-сторінок.
Веб-дизайн відіграє важливу роль у створенні сайту, так як користувач, потрапляючи на веб-сайт, спочатку звертає увагу на загальну структуру та зовнішній вигляд веб-сайту, лише потім концентруючи увагу на інформації яка там розташована.
Сайти, нехай навіть з корисною та цікавою інформацією для користувача, але з погано продуманим веб-дизайном не будуть користуватися великим попитом. Адже веб-дизайн включає в себе не лише наявність певних декоративних елементів чи колірне рішення, а й правильне оформлення сторінок сайту, їх розміщення і взаємодію, побудову інформаційної структури веб-сайту, конструювання ієрархії сайту, розташування активних елементів і переходів.
Перші інтернет сторінки виконували виключно інформаційну функцію і містили лише текст, розбитий на абзаци і розділяючі позначення. Надалі, з появою наступних версій мови розмітки гипертексту HTML (англ. HyperText Markup Language) стало можливим додавання зображень і таблиць на сторінки. Дизайнери, до цього скуті мінімальними можливостями оформлення інтернет-сторінок, почали активно втілювати свої художні ідеї: різноманітні текстуровані бекграунди, об'ємні деталі, ефекти тіней і світлотінь + анімовані гіфи (GIF-анімація).
Сьогодні дуже важливо бути першим, популярним, активним — зростає конкуренція, ростуть і запити. А отже багато веб-дизайнерів зацікавлені в тому щоби створити оригінальний веб-сайт, створити певний власний «почерк», стиль, з метою залучення клієнтів й вирізнення серед конкурентів. Тому в наш час активно розвиваються нові стильові рішення, адже споживачів, користувачів інтернету важко здивувати наслідуванням якогось певного стилю, що вже раніше зустрічався, лише щось кардинально нове чи несподівано сміливе може справити велике враження на сучасних, все частіше скептичних, юзерів.
Об’єкт дослідження: креативність у веб-дизайні.
Предмет: креативні засоби та прийоми в веб-дизайні.
Мета: Виявити та систематизувати креативні засоби та прийоми які використовуються в сучасному веб-дизайні.
Завдання:
вивчити ступінь і якість наукового осмислення творчої індивідуальності у веб-дизайні;
розробити класифікацію технічних та графічних прийомів оригінальних веб-сайтів;
провести аналіз обраних веб-сайтів на предмет способів створення оригінального дизайну;
виявити найбільш поширені оригінальні прийоми властиві певним періодам веб-дизайну;
Хронологічні та територіальні рамки дослідження: 2002-2011 р.р., Україна, Пн. та Пд. Америка, Європа, Росія, Азія.
Методи: системний метод, комплексно-аналітичний підхід для розгляду об’єкта в контексті історико-культурних процесів і технологічних умов, котрі впливають на його формування, тестологічний аналіз, класифікація аналогів у рамках існуючих основних напрямів, компоративний «порівняльний» метод.
Теоретичне значення роботи: полягає в тому, що вона дає цілісне, науково обґрунтоване уявлення про веб-дизайн як про один з нових напрямків сучасного графічного дизайну.
Практичне значення роботи: отримані результати можна використовувати в якості оцінки естетичних та художніх якостей веб-сайтів в професійній діяльності веб-дизайнерів.
Особистий вклад автора: в процесі дослідження було проаналізовано ряд обраних веб-сайтів, котрі відзначаються оригінальним виконанням і відповідають сучасним вимогам користувачів. Під час аналізу і порівняння різних стилістичних вирішень було систематизовано ряд популярних і оригінальних стилів. Також на базі дослідження і аналізу існуючих оригінальних веб-сайтів було створено модель власного веб-сайту, в котрому була проявлена креативність, індивідуальність виконання.
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ РОЗРОБКИ В ГАЛУЗІ ВЕБ-ДИЗАЙНУ. СТАН ПИТАННЯ І МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Історіографія та рівень теоретичного осмислення веб-дизайну
Великі зміни, що відбуваються в предметній оснащеності людського існування в кінці XX - початку XXI ст., є найважливішими показниками розвитку дизайну, нестримного різномаїття його феноменів і активного впливу на людину. Значимість сучасного соціального прогресу багато в чому обумовлена досягненнями дизайну. Ця обставина якісно змінює роль дизайну
в сучасному суспільстві і разом з тим незмірно ускладнює, розширює дизайнерську діяльність, поглиблюючи її соціальний зміст.
Необхідність осмислення дизайну як соціально-культурного феномена в значній мірі обумовлюються його роллю в історії культури і сучасності, так як дизайн являється формою планування основних соціально-онтологічних вимірів життя людини.
З кінця ХХ століття людське суспільство переживає глобальні зміни, пов’язані із швидким розвитком промисловості, економіки, наукових досліджень та механізації. Перехід суспільства від індустріального до постіндустріального відіграло суттєву роль на подальшому формуванні усіх сфер людської життєдіяльності. Центральною ознакою постіндустріального суспільства — це панування науки, наукових знань. Саме це вплинуло на переосмислення та реструктуризацію як науки, так і інформації вцілому. Під цим впливом з’явлилась нова структурована інформаційна система — мережа інтернет.
Інтернет (англ. Internet, від лат. inter - між і англ. net - мережа) — всесвітня комп'ютерна мережа, що з'єднує разом тисячі мереж, включаючи мережі збройних сил і урядових організацій, освітніх установ, благодійних організацій, індустріальних підприємств і корпорацій всіх видів, а також комерційних підприємств (сервіс-провайдерів), які надають приватним особам доступ до мережі.
Інтернет — це широка, розгалужена (розподілена) мережа, яка вміщує в собі комп'ютерні вузли, що розподілені по усьому світу.
В наш час Інтернет відіграє важливе значення у створенні інформаційного простору глобального суспільства, слугує фізичною основою доступу до веб-сайтів і багатьох систем (протоколів) передачі даних.
Веб-сайт (англ. website, місце, майданчик в інтернеті), також сайт (англ. site, місце, майданчик) — сукупність веб-сторінок, доступних у інтернеті, які об'єднані як за змістом, так і навігаційно. Фізично сайт може розміщуватися як на одному, так і на кількох серверах.
Сайтом також називають вузол мережі інтернет, комп'ютер, за яким закріплена унікальна ІР-адреса, і взагалі будь-який об'єкт в інтернеті, за яким закріплена адреса, що ідентифікує його в мережі (FTP-site, WWW-site тощо).
Набір зв'язаних між собою інформаційних онлайнових ресурсів, призначених для перегляду через комп'ютерну мережу за допомогою спеціальних програм — браузерів. Веб-вузол може бути набором документів в електронному вигляді, онлайновою службою.
У 90-их роках XX століття був зроблений ще один прорив. З простої закритої академічної мережі, призначеної для спілкування вчених і військових, зросла глобальна комп'ютерна мережа, доступна для всіх жителів планети. З винаходом Web раптово впали останні бар'єри на шляху вільного поширення інформації. Тепер будь-яка людина може опублікувати будь-яку інформацію, котра моментально стає доступною для всього світу.
Сама суть сайту є розміщення, зберігання та найголовніше розповсюдження різного роду інформації. В цьому значущою є зручність використання сайтів, тобто його навігаційна система. Основні проблеми навігації веб-сайту сформульовані Якобом Нільсеном: «Інтерфейс повинен допомогти відповісти користувачу на три фундаментальні питання навігації: «Де я знаходжусь?», «Де я вже побував?», «Куди я можу піти?» [16]
Допомагає вирішити ці, а також інші питання веб-сайту як об’єкта проектної діяльності веб-дизайн, за допомогою якого, власне, й здійснюється структуризація, проектування, моделювання веб-сайтів.
Веб-дизайн (від англ. Web design) — галузь веб-розробки і різновид дизайну, до завдання якого входить проектування призначених для користувача веб-інтерфейсів для сайтів або веб-застосунків. Веб-дизайнери проектують логічну структуру веб-сторінок, продумують найзручніші рішення подачі інформації, а так само займаються художнім оздобленням веб-проекту. В результаті перетину двох галузей людської діяльності грамотний веб-дизайнер повинен бути знайомий з останніми веб-технологіями і володіти відповідними художніми якостями.
Веб-дизайн у визначенні Дениса Бородаєва — вид графічного дизайну, направлений на розробку і оформлення об'єктів інформаційного середовища інтернету, покликаний забезпечити їм високі споживчі властивості і естетичні якості. Подібне трактування відокремлює веб-дизайн від веб-програмування, підкреслює специфіку наочної діяльності веб-дизайнера, позиціонує веб-дизайн як вид графічного дизайну.
Олександр Качанов пояснює, що веб-дизайн включає в себе візуальний дизайн (взагалі), дизайн представлення інформації на екрані (специфіка web-дизайну). [10]
На початку розвитку веба перші веб-сайти являли собою текстові сторінки з мінімальною структурою і розміткою. Найчастіше використовувався чорний текст на білому або сірому тлі або білий текст на чорному фоні. Додавання зображень в сторінки не набагато розширили можливості оформлення сторінок, і принципово нічого не змінили, тому що інтернет був інформаційним середовищем для вузького кола користувачів: вчених, академіків, професорів, і про красу і естетику перших сайтів не думали взагалі. Справжній розвиток веб-дизайну почався лише з виходом інтернету за межі наукового світу і його комерціалізацією.
Веб-дизайн того часу базувався в основному на використанні таблиць з HTML-кодом. Дизайн сайтів не можна було назвати особливо привабливим, в якійсь мірі він навіть заважав користувачам в пошуках тієї чи іншої інформації. Але з появою HCI (від англ. Human Computer Interaction), що в перекладі означає взаємодію людини з комп'ютером, були розроблені свого роду правила або рекомендації до створення веб-дизайну. Набагато пізніше абревіатура HCI перевтілилася в юзабіліті. Одним з основоположників юзабіліті можна назвати Якоба Нільсена.
Юзабіліті (англ. usability — дослівно «зручність користування») — поняття в мікроергономіці, що визначає загальну степінь зручності предмета при використанні; термін схожий з терміном «ергономічність», але має іншу область поширення і відрізняється нюансами визначення. Використовується для комп'ютерної техніки, терміном юзабіліті називають концепцію розробки користувацьких інтерфейсів програмного забезпечення, орієнтовану на максимальне психологічну і зорову зручність для користувача.
Сьогодні термін «юзабіліті» все частіше використовується як синонім слова «ергономіка» в контексті таких продуктів, як побутова електроніка чи засоби зв'язку. В більш широкому значені він може використовуватись для визначення ступеня ефективності виконання дизайну як в механічних об'єктах і інструментах (мишка, стілець, настільна лампа, дистанційний пульт) так і в графічному дизайні (меню телевізора, меню і система навігації сайту, інтерфейс програмного забезпечення). Таким чином, найбільш влучним перекладом слова «usability» буде «зручність і простота використання, застосування», «дружелюбність» і навіть «практичність».
У наші дні, з розвитком технологій, веб-дизайн є однією із основ для кожного сучасного сайту.
В процесі розвитку веб-дизайну розвивались і різні стилі, кожен з яких відзначався певною новизною та креативністю.
Креатив (Creative або Творчий) — це визначення, що характеризує продукт діяльності людини, створеної способом, що відрізняється від аналогічних, новизною підходу, творчим рішенням. Як правило створюється для привертання уваги, в основному за рахунок шокування, пародіювання, легкості сприйняття, яскравості і високою запам'ятованістю образу. Деякі розуміють під креативом творчість, поставлену на потік. Фактично креатив — це синонім слова «творчість». Називаючи визначені, наприклад, рекламні або художні роботи креативом, в більшості випадку просто намагаються пустити пил в очі новомодним словом.