Набута патологія.

Нефроптоз – опущення нирки виявляється у вертикальному положенні хворого. Вставити % визначення опущення. При цьому може бути виявлено: звивистий хід сечоводу, його перегини, а іноді і розширення, деформація миски і чашечок, в зв’язку з затримкою виділення сечі, за рахунок розширення чашок і миски, сглаженності і вибухання склепінь чашок.

Сечокам’яна хвороба. Розвивається внаслідок порушення мінерального обміну, внаслідок чого в нирках утворюються камені, величина каменів може бути різною. Найчастіше зустрічаються камені з фосфатів для яких характерна округла форма з рівною поверхнею, для оксалатів типові неправильна форма з нерівними, шилоподібними виступами. На рентгенограмах органічні камені дають симптом затемнення, якій чітко видний на тлі м’яких тканин і погано на фоні кісток. В таких випадках треба робити рентгенограми у бічній проекції. Органічні камені з уратів чітко виявляються за допомогою ретроградної пієлоуретерографіїї, на тлі рідинної контрастної речовини камінь дає симптом дефекту наповнення (ділянка темного кольору), на фоні газу вони видні як ділянки затемнення (білого кольору). Дрібні камені або камені, що розпадаються інколи починають рухатися, потрапляють у сечовід, викликають приступи ниркової кольки.

Ниркова колька.

При гострому приступі ниркової кольки на екскреторних нефрограмах після внутрішньовенного введення контрастної речовини визначається тінь здорової нирки, її чашки і миска без змін. Тінь хворої нирки більшої інтенсивності, внаслідок того, що вона пропитана контрастною речовиною, але тінь чашок і миски її не визначаються. Ці явища трапляються внаслідок хорошої функції форнікального апарату, який здійснює резорбцію сечі, що вміщує контрастну речовину з чашечок назад в потік крові. Поздовжній розмір хворої нирки збільшується. Навколо нирки простежується обідок просвітлення, який виникає внаслідок набряку паранефральної клітковини. Виділення контрастної речовини здоровою ниркою подовжується.

Якщо ниркова колька довготривала, то внаслідок підвищення внутришньомисочного тиску наступає порушення функції форнікального апарату нирки і тоді контрастна речовина починає наповнювати чашечко-мискову систему і сечовід до місця закупорки. При цьому, як правило, є зниження тонусу верхніх сечових шляхів, що рентгенологічно виражається у розширенні чашечок, миски, сечоводу до місця закупорки. Сечовід ширше звичайного, поділення на три цистоїди втрачається. При хронографії знаходять збільшення довжини другої фази, вона більш крута і більш високо розташована. На протязі дослідження не визначається фаза екскреції сечі.

Запальні захворювання.

Гострий піелонефріт

На оглядовій рентгенограмі можна знайти нечіткість контурів поперекового м’яза, збільшення ураженої нирки зі смужкою просвітлення навколо неї внаслідок набряку навколониркової клітковини. На екскреторних урограмах є ознаки порушення функції нирки: зменьшення концентраційної здатності нирки і пов’язане з цим уповільнення виведення контрастної речовини.На ексереторній рентгенограмі на 20 хвилині є деформація чашок та миски внаслідок набряку та інфільтрації їх стінок.З допомогою УЗД, КТ виявляється збільшення нирки, розширення чашек та миски, нечиткість її контурів, потовщення фасції навколо нирки.

Сцинтіграфія з^99мТс- глюкопентонатом раніше за УЗД та КТ виявляє при піелонефріті запальне вогніще.На сцинтіграмі ділянки запалення виглядають як

На ренограмі післе в/в ^99мТс МАG-3 або ¹³¹J-гіппурану фіксується деформована кріва за рахунок сплощення та більшої довжини екскреторного та секреторного сегментів крівої.

При переході процесу у хронічний спостерігається зменшення товщини коркового шару паренхіми нирки та розміри нирку у цілому. Підвищується її щільність, контури стають нерівними, що чітко визнається на УЗД, КТ, МРТ. При ренографії крива стає ще більш пласкою.

Гломерулонефріт.

При гломерулонефріті є двобічне симетричне ураження нирок. На екскреторних урограмах є розширення та ущільнення кіркового шару, що виявляється на УЗД. КТ, МРТ. При підозрі на гломерулонефріт ренографію треба виконувати за допомогою ^99мТс-ДТПА. Ренографічна крива при гломерулонефріті більш пласка.

Туберкульоз.

При туберкульозі нирок процес спочатку розташований у верхівках пірамід, тому на ранніх етапах розвітку захворювання з’являється папіліт, який на екскреторних урограмах дає виразки сосочка, є проникнення контрастної речовини в паренхіму - рефлюкс. Помітна асиметрія сосочків, нерівність контурів чашечок та їх деформація. В деяких випадках утворюються каверни – порожнини різної форми,чіткість та рівність контурів різна інколи оточені ущільненою тканиною. При затухання процесу у нирках утворюються звапнення, фіброзні поля внаслідок чого деформуються чашки та миска, утворюються стріктури, внаслідок чого порушується відтік сечі.

Пухлини сечових органів.

Доброякісні пухлини нирок зустрічаються рідко, до них належать аденома, онкоцитома. Аденома на КТ, МРТ, УЗД має неоднорідну структуру за рахунок кістоподібних включень та кальцифікатів. Структура онкоцитоми на МРТ гомогенна, гіпоінтенсивна на Т1 ЗЗ і гіперінтенсивна на Т2 ЗЗ, вона оточена капсулою, яка на Т2 ЗЗ видна як помірно гіпоінтенсивний обідок по периметру утворення. На КТ щільність онкоцитоми близька до щільності паренхіми нирки із центрально розташованою ділянкою низької щільності за рахунок рубця.

На екскреторної та ретроградній урограмах злоякісні пухлини дають дефекти наповнення миски чашок, їх деформацію, нерівність і нечіткість контурів. При доброякісних пухлина та кістах є розсування чашок, здавлення миски.

Із злоякісних пухлин нирок у дорослих найчастіше зустрічається нирковоклітинний рак (гіпернефрома), а у дітей – нефробластома.

Гіпернефрома розвивається з коркового шару. Хворі скаржаться на біль у попереку, схуднення. В аналізах сечі знаходять збільшення кількості ерітроцитів, а в занедбаних випадках є скарги на гематурію. Прискорено ШОЄ. На УЗД нирка деформована за рахунок додаткового ехопозитивного утвору з нечіткими контурами. На КТ пухлина частіше ізоденсна і тому (на ранніх стадіях) її виявляють за непрямими ознаками: випинання у миску чи на поверхню нирки. На МРТ структура пухлини може бути однорідною, ізоденсна мозковому шару на Т1-ЗЗ і гіпоінтенсівна на Т2-ЗЗ. При великих розмірах структура новоутворення може бути неоднорідної за рахунок ділянок розпаду та крововиливів.

На сцинтиграмах при пухлинах та кістах виявляється “холодне вогніще”ділянка де РФП не накопичується.

Рак сечового міхура на цистограмах виявляється у вигляді дефекту наповнення з нерівними та нечіткими контурами, сечовий міхур деформований. На КТ, МРТ, УЗД, крім пухлини виявляється інфільтрація стінок міхура та метастази в регіональні лімфовузли.

Травматичні ушкодження нирок.

При травмах нирок можуть статись: розрив капсули із-за очеревинною кровотечею, субкасулярна гематома, розрив чашечок, миски, сечоводу і сечового міхура. На оглядовій рентгенографії при заочеревінній кровотечі на ушкодженому боці немає чіткості бічного краю клубово-поперекового м’яза. На УЗД свіжа гематома має вигляд ехонегативного гомогенного утворення з чіткими контурами, а після утворення згустків крові гематома стає негомогенною. На КТ крововилив має вигляд утворення щільністю до +50-70 НU. Травматичний розрив ниркової паренхіми і капсули супроводжується затіканням сечі у місце розриву з формуванням зниженої до +10-+20 НU ділянки. На МРТ гематома відрізняється від паренхіми інтенсивністю сигналу, який змінюється під час організації гематоми.

6.План та організаційна структура заняття.

№ п/п	Основні етапи заняття, їхні функції та зміст	Навчальні цілі в рів-нях засвое-ння	Методи ко-нтролю і навчання	Матеріали методи-чного забезпечен-ня:(контролю, нао-чності, інструкти-вні).	Розподіл часу (у хви-линах)
Підготовчій етап
1.	Організаційні заходи				2 хв.
2.	Постановка навчальних цілей та мотивація			П.1. “Актуальність теми” П 2 “Навчальні цілі”	3 хв.
3.	Контроль початкового рівня знань, навичок, умінь	Ι ΙΙ ΙΙ ΙΙ ΙΙ	Тести Ι рівня	Зміст методичної розробки до теми	10 хв. 10 хв. 10 хв. 10 хв. 10 хв. 10 хв.
	План змісту, що виноситься на контроль: 1.Методи та методики променевого дослідження нирок та сечового міхура. 2.Показання і протипока-зання до променевого дослідження нирок та сечового міхура. 3.Променеві ознаки нормального стану нирок та сечового міхура. 4.Променеві ознаки СКХ. 5.Променеві ознаки доброякісних пухлин нирок та сечового міхура. 6. Променеві ознаки злоякісних пухлин нирок та сечового міхура.
	Основний етап
4.	Формування професійних умінь та навичок				60
	1.Розібрати методи та методики променевого дослідження нирок та сечового міхура.	ΙΙΙ	Практич-ний тренінг	Вибрати на негатос-копі зображення нирок та сечового міхура виконане за допомогою рентгенографії, КТ, МРТ, лінійної томографії.	10
	2.Перерахувати показання і протипоказання до променевого дослідження нирок та сечового міхура	ΙΙΙ	Практич-ний тренінг	Перерахувати пока-зання і протипока-зання до промене-вого дослідження нирок та сечового міхура.	10
	3.Розібрати порядок описання рентгенограми з нормальним станом нирок та сечового міхура	ΙΙΙ	Практич-ний тренінг	Порядок описання рентгенограми нирок та сечового міхура	10
	4.Описати урограму із СКХ.	ΙΙΙ	Практич-ний тренінг	Порядок описання урограми.	10
	5.Описати урограму із променевими ознаками доброякісних пухлин нирок та сечового міхура.	ΙΙΙ	Практич-ний тренінг	Порядок описання урограми.	10
	6.Описати урограму із променевими ознаками злоякісних пухлин нирок та сечового міхура	ΙΙΙ	Практич-ний тренінг	Порядок описання урограми.	10
	Заключний етап
5.	Контроль та корекція рівня професійних вмінь та навичок.	ΙΙΙ	Рішення задач та тестів ΙΙΙ рівня	Рішення задач та тестів ΙΙΙ рівня	10 хв.
6.	Підбиття підсумків заняття.				3
7.	Домашнє завдання.				2
	Всього				90