- •1.Обстеження пацієнта в клініці ортопедичної стоматології.
- •2.Основні клінічні методи, що застосовуються при обстеженні пацієнтів.
- •3.Обстеження порожнини рота. Класифікації дефектів за Блеком і Мілікевичем, Бетельманом і Кенеді.
- •4. Допоміжні методи обстеження. Рентгеногафічні методи.
- •5. Допоміжні методи обстеження. Електроміографія.
- •6. Допоміжні методи обстеження. Внутрішньоротовий та позаротовий запис рухів нижньої щелепи.
- •7. Допоміжні методи обстеження. Статичні та динамічні методи оцінки жувальної ефективності.
- •8.Допоміжні методи обстеження. Дослідження оклюзійних співвідношень зубних рядів в порожнині рота та на діагностичних моделях в артикуляторі.
- •9.Анатомо-функціональні особливості будови зубних рядів. Фактори, що забезпечують стабільність положення зубів. Амортизація та шляхи перерозподілу жувального тиску.
- •10.Анатомо-функціональні особливості жувальних мязів, основна та допоміжна функція. Понняття про синергізм та узгоджений антагонізм жувальних мязів. Рефлекторна регуляція зубощелепного апарату.
- •11.Анатомо-функціональні особливості будови тканин пародонту. Будова зубоясеневого зєднання. Фізіологічна та патологічна рухомість зубів, клінічне значення.
- •12.Анатомо-функціональні особливості будови скронево-нижньощелепних суглобів. Параметри, які характеризують рух нижньої щелепи, їх клінічне значення.
- •13.Прикус, фізіологічні та патологічні види прикусу. Ознаки ортогнатичного прикусу
- •14.Функціональна анатомія оклюзійної поверхні зубів. Поняття про опорні та захисні горбки, їх функція. Оклюзійний компас.
- •15.Артикуляція та оклюзія. Види оклюзії. Фактори оклюзії.
- •16. Центральна оклюзія та центральне співвідношення щелеп - визначення, клінічне значення.Контакти зубів в положенні центральної оклюзії .
- •17. Біомеханіка. Параметри, які характеризують рух нижньої щелепи в сагітальному напрямку. Співвідношення зубних рядів в положенні передньої оклюзії.
- •19.Апарати, які відтворюють рухи нижньої щелепи - сфери застосування, класифікації, конструктивні особливості.
- •20.Способи переносу діагностичних моделей в артикулятор. Перенос за допомогою лицьової дуги - етапи. Налаштування регульованих артикуляторів на індивідуальну функцію.
- •21.Біль - механізм виникнення, шляхи проведення. Теорії виникнення зубного болю. Види знеболення в стоматологічній практиці. Механізм дії місцево анестезуючих препаратів.
- •22.Види інфільтраційного знеболення в стоматологічній практиці - показання, техніки виконання, інструментарій.
- •23.Провідникове знеболення на верхній щелепі. Показання, техніка виконання, зони знеболення.
- •24. Провідникове знеболення на нижній щелепі. Показання, техніка виконання, інструментарій.
- •25. Сучасні препарати для місцевого знеболення.
- •26. Місцеві ускладнення ін’єкційного знеболення. Причини та шляхи запобігання.
- •27. Загальні ускладнення ін’єуційного знеболення, невідкладні стани (алергічні).
- •28. Загальні ускладнення ін’єуційного знеболення, невідкладні стани (запаморочення, колапс)
- •29. Загальні ускладнення ін’єкційного знеболення, невідкладні стани (гіпертонічний криз)
- •30. Підготовка порожнини рота до протезування. Вимоги до зубів які використовуються як опорні під коронки та мостоподібні протези.
- •31. Етіологія дефектів твердих тканин зубів та способи їх заміщення. Індекс руйнування оклюзійної поверхні зуба за Мілікевичем. Класифікації штучних коронок.
- •32. Показання до протезування штучними коронками. Вимоги до коронок.
- •33. Поняття про маргінальну адаптацію незнімних протезів. Приясневі уступи – мета створення, різновиди.
- •34. Препарування зубів під незнімні конструкції.
- •35. Ретракція ясеневого краю – мета проведення, методики, матеріали та препарати.
- •37. Препарування зубів та отримання робочих відбитків при виготовленні штампованих коронок.
- •38. Препарування зубів та отримання робочих відбитків при виготовленні пластмасових коронок.
- •39. Препарування зубів та отримання робочих відбитків при виготовленні суцільнолитих коронок.
- •40. Матеріалознавство. Відбиткові маси – класифікація, вимоги. Відбиткові ложки.
- •41. Відбіток – визначення; класифікація відбитків. Ускладення при отриманні відбитків та їх профілактика. Моделі, що використовуються в ортопедичній стоматології.
- •42. Матеріалознавство. Гіпс.
- •43. Матеріалознавство. Альгінатні відбиткові маси.
- •44. Матеріалознавство. Силіконові відбиткові маси.
- •45. Матеріалознавство. Термопластичні відбиткові маси.
- •46. Показання і протипоказання до протезування штампованими металевими коронками. Клінічні і лабораторні етапи виготовлення.
- •47. Показання і протипоказання до протезування штампованими комбінованими коронками. Клін та лаб етапи виготовлення.
- •49. Показання та протипоказання для пластмасових коронок.Провізорні коронки.
- •51. Суцільнолита металева коронка.
- •52. Виготовлення суцільнолитої комбінованої металевої коронки.
- •53. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування штампованими коронками – причини, шляхи усунення.
- •54. Технологія литва в ортопедичній стоматології. Склад та властивості вогнетривких мас, способи компенсації усадки сплавів при литві.
- •55. Матеріалознавство. Основні та допоміжні матеріали, що використовуються при виготовленні суцільнолитих металевих і комбінованих коронок та мостоподібних протезів.
- •56. Матеріалознавство. Сплави металів, що використовуються в ортопедичній стоматології – класифікації та фізико-хімічні властивості.
- •57. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування пластмасовими коронками – причини, шляхи усунення.
- •58. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування суцільнолитими коронками – причини, шляхи усунення.
- •Біомеханіка та принципи конструювання мостоподібних протезів
- •60. Клінічні етапи при виготовленні штамповано-паяних м/п.
- •61. Лабораторні етапи виготовлення штамповано- паяних м/п.
- •62. Технологія паяння частин металевих протезів; основні та допоміжні матеріали. Штамповані паяні та безпаєчні мостоподібні протези – технологічні відмінності.
- •64. Клінічні етапи виготовлення суцільнолитого комбінованого м/п.
- •65. Лабораторні етапи виготовлення суцільнолитих комбінованих м/п.
- •66. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування штамповано – паяними мостоподібними протезами – причини, шляхи усунення.
- •67. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування суцільнолитими мостоподібними протезами – причини, шляхи усунення.
- •68. Фактори, які забезпечують фіксацію незнім. Протезів.
- •69. Цинк-фосфатні цементи.
- •70. Склоіномерні цементи.
- •71. Композиційні матеріали.
- •72. Цементи для тимчасової фіксації незнім. Протезів.
53. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування штампованими коронками – причини, шляхи усунення.
Помилки та ускладнення зустрічаються на будь-якому клініко-лабораторному етапі виготовлення
Штампованих коронок. Велика кількість помилок пов’язана зі значними складностями клініко-лабораторних етапів виготовлення таких коронок.
Помилки та ускладнення при протезуванні штучними коронками
І. Помилки припущені на клінічних етапах виготовлення штучних коронок 1. Неправильно визначено план лікування, неадекватна оцінка стану зубів. 2. Помилки при протезуванні: а недотримання загальних правил препарування без охолоджування, без провізорних коронок
б надмірне препарування
в недостатнє препарування
г неправильне визначення положення краю коронки відносно маргінального краю ясен. 3. Помилки при отриманні відбитків 4. Помилки при визначенні центральної оклюзії. 5. Помилки на етапі перевірки конструкції штучних коронок, припасуванні коронок, формуванні оклюзій них співвідношень щелеп. 6. Неправильне визначенні кольору облицювання. 7. Помилки при цементуванні.
II. Помилки припущені на лабораторних етапах виготовлення штучних коронок:
Штамповані коронки: а при виготовленні і підготовці стовпчиків, моделюванні форми зуба
б при підборі і підгонці гільз
в при штампуванні
г при укороченні, вибілюванні, поліровці.
54. Технологія литва в ортопедичній стоматології. Склад та властивості вогнетривких мас, способи компенсації усадки сплавів при литві.
У ливарних лабораторіях набули широкого використання кілька способів плавлення металів, а саме:
-ацетилено-кисневим полум»ям;
-електродугою;
-індукційне плавлення стумами високої частоти.
Способи литва:
литво під тиском ( плавлення металу проводять із застосуванням електричного елемента, що контролюється використанням термопари.)
центр обіжне литво (здійснюється за допомогою цетрофуги)
вакуумне литво.
Литво складається з таких етапів:
виготовлення воскової композиції металевої деталі;
встановлення литників та створення ливникової системи;
заготовка суміші для утворення облицювального шару;
покриття воскової композиції облицювальною масою;
виготовлення відливної форми (формування воскової композиції у кювету);
розплавлення воску, сушіння та викалювння відливної форми;
заливання розплавленого сплаву;
охолодження металевих відлитків, звільнення їх від формувальної маси та литників.
Обробка металевих деталей.
Для роботи опоку прогрівають за наступною схемою: за кожну 1 хв температуру піднімають на 50С до 2500С і витримують за даної температури 30 хв. Далі кожну хвилин температуру піднімають на 50С до 10000С і витримують за даної температури 40 хв. У муфельній печі опоку охолоджують протягом 1,5 год до температури 2500С . після цього етапу опока готова для подальшого технологічного процесу. Опоку вміщують у ливарну установку, вносять необхідну кількість металу в тигель для плавлення. Виконують автоматичне очищення ливарної камери аргоном. Після того вмикають нагрівання установки. Необхідно зазначити температуру можна піднімати до 20000С. плавлення металу роходить за температури 17000С. метал плавиться протягом 1-2 хв. Опускання ручки вниз одночасно вмикає центрифугу, і ме тал надходить в опоку. Після завершення процесу лиття кришку ливарної установки відкривають через 3-5 хв, коли температура знизиться до 10000С. Таке охолодження необхідно проводити в аргоновому середовищі для запобіганню утворенню оксидних плям на поверхні каркаса зубних протезів. Опоку виймають з ливарної установки і залишають до повного охолодження . далі її звільняють від металевого кільця і, використовуючи піскоструменевий апарат, проводять очищення литва від пакувальної маси. Для очищення використовують пісок Al2O3.
Щоб компенсувати напруження та запобігти утворенню раковин та порожнин, потрібно забезпечити надходження металу з додаткових живильників,які знаходяться поза масою відливка. Додатковий живильник – це резервуар з рідким металом. Вимоги до додаткових живильників:
Розм. В безпосередні близькості від відливка;
Форми та розміри додаткового живильника ( найбільш економічна форма – кулевидн – має найменшу площу поверхні; розміри її треба встановлювати такі, щоб кристалізація металу настала після кристалізації в литниках.)