- •1.Обстеження пацієнта в клініці ортопедичної стоматології.
- •2.Основні клінічні методи, що застосовуються при обстеженні пацієнтів.
- •3.Обстеження порожнини рота. Класифікації дефектів за Блеком і Мілікевичем, Бетельманом і Кенеді.
- •4. Допоміжні методи обстеження. Рентгеногафічні методи.
- •5. Допоміжні методи обстеження. Електроміографія.
- •6. Допоміжні методи обстеження. Внутрішньоротовий та позаротовий запис рухів нижньої щелепи.
- •7. Допоміжні методи обстеження. Статичні та динамічні методи оцінки жувальної ефективності.
- •8.Допоміжні методи обстеження. Дослідження оклюзійних співвідношень зубних рядів в порожнині рота та на діагностичних моделях в артикуляторі.
- •9.Анатомо-функціональні особливості будови зубних рядів. Фактори, що забезпечують стабільність положення зубів. Амортизація та шляхи перерозподілу жувального тиску.
- •10.Анатомо-функціональні особливості жувальних мязів, основна та допоміжна функція. Понняття про синергізм та узгоджений антагонізм жувальних мязів. Рефлекторна регуляція зубощелепного апарату.
- •11.Анатомо-функціональні особливості будови тканин пародонту. Будова зубоясеневого зєднання. Фізіологічна та патологічна рухомість зубів, клінічне значення.
- •12.Анатомо-функціональні особливості будови скронево-нижньощелепних суглобів. Параметри, які характеризують рух нижньої щелепи, їх клінічне значення.
- •13.Прикус, фізіологічні та патологічні види прикусу. Ознаки ортогнатичного прикусу
- •14.Функціональна анатомія оклюзійної поверхні зубів. Поняття про опорні та захисні горбки, їх функція. Оклюзійний компас.
- •15.Артикуляція та оклюзія. Види оклюзії. Фактори оклюзії.
- •16. Центральна оклюзія та центральне співвідношення щелеп - визначення, клінічне значення.Контакти зубів в положенні центральної оклюзії .
- •17. Біомеханіка. Параметри, які характеризують рух нижньої щелепи в сагітальному напрямку. Співвідношення зубних рядів в положенні передньої оклюзії.
- •19.Апарати, які відтворюють рухи нижньої щелепи - сфери застосування, класифікації, конструктивні особливості.
- •20.Способи переносу діагностичних моделей в артикулятор. Перенос за допомогою лицьової дуги - етапи. Налаштування регульованих артикуляторів на індивідуальну функцію.
- •21.Біль - механізм виникнення, шляхи проведення. Теорії виникнення зубного болю. Види знеболення в стоматологічній практиці. Механізм дії місцево анестезуючих препаратів.
- •22.Види інфільтраційного знеболення в стоматологічній практиці - показання, техніки виконання, інструментарій.
- •23.Провідникове знеболення на верхній щелепі. Показання, техніка виконання, зони знеболення.
- •24. Провідникове знеболення на нижній щелепі. Показання, техніка виконання, інструментарій.
- •25. Сучасні препарати для місцевого знеболення.
- •26. Місцеві ускладнення ін’єкційного знеболення. Причини та шляхи запобігання.
- •27. Загальні ускладнення ін’єуційного знеболення, невідкладні стани (алергічні).
- •28. Загальні ускладнення ін’єуційного знеболення, невідкладні стани (запаморочення, колапс)
- •29. Загальні ускладнення ін’єкційного знеболення, невідкладні стани (гіпертонічний криз)
- •30. Підготовка порожнини рота до протезування. Вимоги до зубів які використовуються як опорні під коронки та мостоподібні протези.
- •31. Етіологія дефектів твердих тканин зубів та способи їх заміщення. Індекс руйнування оклюзійної поверхні зуба за Мілікевичем. Класифікації штучних коронок.
- •32. Показання до протезування штучними коронками. Вимоги до коронок.
- •33. Поняття про маргінальну адаптацію незнімних протезів. Приясневі уступи – мета створення, різновиди.
- •34. Препарування зубів під незнімні конструкції.
- •35. Ретракція ясеневого краю – мета проведення, методики, матеріали та препарати.
- •37. Препарування зубів та отримання робочих відбитків при виготовленні штампованих коронок.
- •38. Препарування зубів та отримання робочих відбитків при виготовленні пластмасових коронок.
- •39. Препарування зубів та отримання робочих відбитків при виготовленні суцільнолитих коронок.
- •40. Матеріалознавство. Відбиткові маси – класифікація, вимоги. Відбиткові ложки.
- •41. Відбіток – визначення; класифікація відбитків. Ускладення при отриманні відбитків та їх профілактика. Моделі, що використовуються в ортопедичній стоматології.
- •42. Матеріалознавство. Гіпс.
- •43. Матеріалознавство. Альгінатні відбиткові маси.
- •44. Матеріалознавство. Силіконові відбиткові маси.
- •45. Матеріалознавство. Термопластичні відбиткові маси.
- •46. Показання і протипоказання до протезування штампованими металевими коронками. Клінічні і лабораторні етапи виготовлення.
- •47. Показання і протипоказання до протезування штампованими комбінованими коронками. Клін та лаб етапи виготовлення.
- •49. Показання та протипоказання для пластмасових коронок.Провізорні коронки.
- •51. Суцільнолита металева коронка.
- •52. Виготовлення суцільнолитої комбінованої металевої коронки.
- •53. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування штампованими коронками – причини, шляхи усунення.
- •54. Технологія литва в ортопедичній стоматології. Склад та властивості вогнетривких мас, способи компенсації усадки сплавів при литві.
- •55. Матеріалознавство. Основні та допоміжні матеріали, що використовуються при виготовленні суцільнолитих металевих і комбінованих коронок та мостоподібних протезів.
- •56. Матеріалознавство. Сплави металів, що використовуються в ортопедичній стоматології – класифікації та фізико-хімічні властивості.
- •57. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування пластмасовими коронками – причини, шляхи усунення.
- •58. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування суцільнолитими коронками – причини, шляхи усунення.
- •Біомеханіка та принципи конструювання мостоподібних протезів
- •60. Клінічні етапи при виготовленні штамповано-паяних м/п.
- •61. Лабораторні етапи виготовлення штамповано- паяних м/п.
- •62. Технологія паяння частин металевих протезів; основні та допоміжні матеріали. Штамповані паяні та безпаєчні мостоподібні протези – технологічні відмінності.
- •64. Клінічні етапи виготовлення суцільнолитого комбінованого м/п.
- •65. Лабораторні етапи виготовлення суцільнолитих комбінованих м/п.
- •66. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування штамповано – паяними мостоподібними протезами – причини, шляхи усунення.
- •67. Помилки та ускладнення, які можуть виникати при протезування суцільнолитими мостоподібними протезами – причини, шляхи усунення.
- •68. Фактори, які забезпечують фіксацію незнім. Протезів.
- •69. Цинк-фосфатні цементи.
- •70. Склоіномерні цементи.
- •71. Композиційні матеріали.
- •72. Цементи для тимчасової фіксації незнім. Протезів.
39. Препарування зубів та отримання робочих відбитків при виготовленні суцільнолитих коронок.
Препаровка зубів проводиться в декілька послідовних етапів:
1) маркування глибини препарування за допомогою маркеровочних борів;
2) сепарація контактних поверхонь для відділення зуба від сусідніх;
3) зішліфування екватора вестибулярної і оральної поверхонь;
4) зішліфування оклюзійної поверхні для розімкнення із антагоністами;
5) згладжування граней зуба;
6) препарування приясневої частини зуба;
Зішліфовують тканини зуба з урахуванням обраної конструкції та естетичних вимог пацієнта на товщину коронки 1.0мм (без обличкування) та 2.0мм (з обличкуванням). Бокові стінки формують з конвергенцією 3-5°. У випадках препарування зубів із збереженою пульпою зуба необхідно враховувати: аналіз зон безпеки (Аболмасов Н. Г., Гаврилов Е. И.) (мал 3), аналіз діагностичних моделей, аналіз рентгенівських знімків, вік пацієнта. Препарування зубу проводиться із формуванням надясеневого або приясеневого уступу на куксі зубу. Уступ являє собою площадку для коронок, яка бере на себе навантаження, створюючи певну пришийкову товщину коронки і запобігає тим самим її розколюванню. Уступ повинен бути рівномірним за шириною. Існують різні форми уступів. Основні з них прямий (90°) та скошений (135°) уступи.
Наступним клінічним етапом є отримання відбитків, який передбачає такі дії: підбір відбиткової ложки; отримання основного подвійного силіконового відбитка; отримання допоміжного альгінатного відбитка зубного ряду протилежної щелепи, та фіксація центральної оклюзії.
За період знаходження нитки у зубоясеневому з’єднанні отримують відбиток, застосувавши перший (базовий) шар відбиткової маси. Далі видаляють нитки, висушують тканини протезного поля стислим повітрям (особливо зубоясеневе з’єднання) і отримують остаточний (корегуючий) відбиток.
40. Матеріалознавство. Відбиткові маси – класифікація, вимоги. Відбиткові ложки.
КЛАСИФІКАЦІЯ ВІДТИСКНИХ МАТЕРІАЛІВ (Оксман І. М.): 1) Ті, що кристалізуються (гіпс, Дентол, Репин та ін.). 2) Термопластичні (гутаперча, стенс, маси Ванштейна, стомопласт, дентафоль, ортокор, маса Керра та ін.). 3) Еластичні (гідроколоїдні, альгінатні, тіоколові). 4) Ті, що полімеризуються (сіеласт, силлит, екзафлекс та ін).
Є багато природних і синтезованих препаратів, що мають пластичність, проте для відтисків придатні лише деякі з них, оскільки відтискна маса крім пластичності повинна мати цілий ряд додаткових властивостей. Вона повинна задовольняти таким вимогам:
1) давати точний відбиток рельєфу слизової оболонки порожнини рота і зубів; 2) не деформуватися і не скорочуватися після виведення з порожнини рота; 3) не прилипати до тканин протезного ложа; 4) не розчинятися в слині; 5) розм'якшуватися при температурі, що не погрожує опіком слизової оболонки; 6) легко вводитися і виводитися з порожнини рота; 7) не занадто швидко або повільно тверднути, дозволяючи лікарю провести всі необхідні функціональні проби; 8) не з'єднуватися з гіпсом моделі і легко відокремлюватися від неї; 9) зберігатися при кімнатній температурі тривалий час не змінюючи властивостей; 10) дозволяти повторне застосування матеріалу після його стерилізації; 11) легко піддаватися розфасуванню і дозуванню, бути зручною для збереження і транспортування, дешевою.