- •1. Предмет і метод політології
- •1. Об’єкт і предмет
- •2. Методи політології
- •3. Поняття та критерії політології
- •4. Функції політології
- •5. Структура політології
- •6. Зв'язок політології з іншими науками
- •7. Зростання ролі і значення політології
- •2. Політика як суспільне явище
- •2. Структура політології
- •3. Функції політики
- •4. Суб’єкти та об’єкти політики
- •5.Типи політичної суб’єктності
- •4. Політична влада
- •5. Основні етапи становлення світової політичної думки
- •6. Етапи розвитку політичної думки в україні
- •7. Політична діяльність і політичні відносини
- •8. Етнонаціональні відносини та етнополітика
- •9. Демократія як форма організації суспільства
- •Виборність органів влади.
- •Гарантування особливих прав і свобод людей.
- •Принципи рівності:
- •9) Принцип плюралізм :
- •10. Типи виборчих систем.
- •10. Політична система суспільства: структура та функції
- •11. Держава у політичній системі суспільства
- •13. Правова держава і громадянське суспільство
- •14. Політичні партії та громадсько-політичні організації і рухи.
- •15. Політичні еліти і політичне лідерство: світовий досвід і українські реалії
- •16. Політичні конфлікти і кризи, шляхи їх вирішення
- •17. Політична свідомість
- •19. Політичні технології
- •20. Міжнародна політика і
- •1. Мирне співіснування
- •2. Незастосування сили або загрози силою в міжнародних відносинах
- •3. Принцип суверенної рівності держав
- •4. Рівноправність народів та їх право самостійно визначати свою долю
- •5. Непорушності державних кордонів
- •20. Україна в системі сучасних міжнародних відносин та світовому геополітичному просторі
- •22. Поняття цивілізації.
- •23. Трансформація суспільства та
- •Напрямки і форми руху суспільства
- •Особливості трансформації
- •24. Політичні аспекти глобальних проблем сучасності
- •Сучасні тенденції світового
- •3. Поняття глобальної політики. Глобальні проблеми людства. Класифікація глобальних проблем.
- •25. Сучасні футурологічні концепції про соціально-політичні перспективи людства
- •26. Політична ідеологія. Основні ідейно-політичні течії сучасності.
1. Об’єкт і предмет
Об’єкт науки – це певна область, сфера навколишнього світу, на яку спрямована наука загалом. Для політології цим об’єктом є питання взаємодії соціальних суб’єктів, що виникають з приводу задоволення їхніх інтересів шляхом узгодження й (чи) підпорядкування волі кожного з них волі загальній.
Предмет науки – це ті конкретні питання, проблеми, на які безпосередньо спрямовуються наукові дослідження.
У політології виділяють два підходи щодо предмету досліджень. Прихильники універсалістськи-сумативного підходу вважають, що предметом політології є найрізноманітніші питання, що стосуються значної частини чи й усього суспільства. Звідси, політологія визначається як сукупність політичних знань про суспільство, які виробляють всі суспільні науки. Таким чином, даний підхід веде до необґрунтованого розширення предмету політології аж до ототожнення з її об’єктом, що є гносеологічно непродуктивним.
Прихильники аналітико-концептуального підходу наполягають, що існує сукупність специфічних рис, проявів, явищ, процесів, які за своєю соціальною природою є власне політичними. Даний підхід спрямовує політологію на вивчення конкретних сфер суспільного життя, пов’язаних з владою, державою та ін. Звідси, політологія отримала кілька занадто звужених визначень, через вказівку на дуже конкретизований предмет дослідження: політологія – наука про державу, про політичний процес, про демократію, про політичну культуру і т.д. Проте даний підхід у своїй конкретизації значно обмежує предмет політології, відсікаючи від нього ряд явних проявів політичного.
Тому у рамках даного підходу сформувалася тенденція визначати предмет політології через поєднання ряду безсумнівних проявів політичного: політична система і політичний процес; діалектика влади, владарювання, теорія політики, динаміка політичних інститутів та історія політичних учень.
Останній з названих підходів до визначення предмету є наслідком науковців компромісу, досягнутого 1948 р. в Парижі на міжнародному колоквіумі під егідою ЮНЕСКО, на якому предметом політології вирішили вважати: а) політичну теорію; б) політичні інституції; в) партії, угрупування, громадську думку; г) міжнародні відносини.
Вказавши на недоліки й переваги попередніх підходів спробуємо визначити власний підхід до предмету політології. Скористаємося системно-структурним методом, який спрямовує дослідника на виявлення тривких, сутнісних взаємодій між учасниками політичного життя. В основі цього життя лежить насамперед взаємодія соціальних суб’єктів з приводу задоволення їхніх інтересів.
Предметом вивчення політології є ті прояви суспільного життя, які є наслідком зіткнення інтересів окремих соціальних угрупувань та загальносуспільних інтересів. Так, свого часу, у Канаді політичного змісту набув банальний випадок недопущення директором коледжу до занять двох учениць, що одягнули паранджі. Політичним цей випадок став тому, що потрапив на перетин інтересу окремого (реалізувати свій нахил до релігійності чи екстравагантності) та інтересу загального (гарантування безпеки у суспільстві).