- •76. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку
- •77. Поняття дисципліни праці та методи її забезпечення
- •78. Заохочення за успіхи в праці. Порядок застосування заох-нь
- •79. Поняття дисциплінарної відповідальності і умови застос-ня
- •80. Види дисциплінарних стягнень
- •81. Порядок застосування дисциплінарних стягнень
- •82. Поняття і види матеріальної відп-сті сторін труд. Договору.
- •84. Обмежена матеріальна відповідальність працівників.
- •87. Порядок відшкодування шкоди, завданої працівником майну роботодавця
- •88. Поняття трудових спорів і причини їх виникнення
- •89. Порядок розгляду труд. Спорів комісією з трудових спорів
- •90. Порядок розгляду спорів у районних (міських) судах
- •91. Розвиток порядку розгляду трудових спорів в Україні
78. Заохочення за успіхи в праці. Порядок застосування заох-нь
Заохочення за успіхи в роботі – публічне визнання заслуг, нагородження, надання суспільної шани, як окремим працівникам, так і трудовим колективом у зв'язку з успіхами, що досягли, в праці.
Заходи заохочення підрозділяються:
-за способом дії на працівників – на моральні і матеріальні.
-по оформленню і закріпленню в правових актах – на правові і не правові.
-по сфері дії загальні, вживані до будь-яких працівників, і спеціальні, а також по тих, що застосовують їх органів.
Право застосування заходів заохочення за загальним правилом належить працедавцю (за погодженням або сумісно з профспілкою). Діючі трудове законодавство встановлює два головні види заохочень: за успіхи в роботі і за особливі трудові заслуги.
Порядок застосування заохочень
Заохочення застосовуються власником або уповноваженим ним органом разом або за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації. Заохочення оголошуються наказом (розпорядженням) в урочистій обстановці і заносяться до трудових книжок працівників у відповідності з правилами їх ведення.
1. Якщо на підприємстві немає профспілкової організації, то тільки в такому випадку власник може застосувати заходи заохочення без погодження з профспілковим комітетом. Правило щодо застосування заохочень разом або за погодженням з профспілковим комітетом поширюється лише на ті види заохочення, що передбачені в правилах внутрішнього трудового розпорядку, положеннях і статутах про дисципліну.
Власник або уповноважений ним орган може застосовувати до працівників заходи заохочення, застосування яких можливе без згоди або погодження з профспілковим комітетом. За юридичною природою вони є разовими і мають індивідуальний характер (видача працівникові премії, що не передбачена системою заробітної плати).
2. Можливе застосування до працівників одночасно декількох заохочень. На практиці, як правило, поєднують заходи морального і матеріального стимулювання (оголошення подяки і видача премії).
3. Заохочення і нагороди за успіхи у праці оголошуються в наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу, доводяться до відома всього трудового колективу. Відомості про заохочення заносяться до трудової книжки.
4. У період дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
79. Поняття дисциплінарної відповідальності і умови застос-ня
Підставою дисциплінарної відповідальності є трудове правопорушення — протиправне діяння, яке полягає у невиконанні або неналежному виконанні працівником трудових обов'язків.
Вирізняють два види трудового правопорушення — дисциплінарний проступок і трудове майнове правопорушення.
Загальним для цих правопорушень є невиконання працівником саме трудових обов'язків. Особливості кожного із зазначених видів правопорушення зумовлюють застосування у трудовому праві двох видів відповідальності — дисциплінарної і матеріальної.
Дисциплінарна відповідальність як один з видів юридичної відповідальності — це обов'язок працівника відповідати перед роботодавцем за скоєний ним дисциплінарний проступок і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового права.
У трудових правовідносинах роботодавець має дисциплінарну владу над працівником, а працівник несе дисциплінарну відповідальність саме перед роботодавцем, а не перед державою (державним органом), як це відбувається при адміністративній та кримінальній відповідальності.
Дисциплінарна відповідальність працівників настає за порушення трудової дисципліни — невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків.
Правовий механізм дисциплінарної відповідальності складається з правових норм, які передбачають підставу дисциплінарної відповідальності, дисциплінарні стягнення, порядок їх накладення, зняття й оскарження.
Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок. У КЗпП не дається поняття дисциплінарного проступку й не розкриваються його обов'язкові елементи. Для дисциплінарного проступку характерні певні особливості.
