
- •5.03050401 „Економіка підприємства”
- •План проведення самостійної роботи
- •Методичні вказівки до виконання самостійної роботи за темою №1. Сутність економічного аналізу. Предмет, зміст, завдання та основні категорії економічного аналізу.
- •Методичні вказівки до виконання самостійної роботи за темою №2. Аналіз виробництва продукції, робіт і послуг
- •Методичні вказівки до виконання самостійної роботи за темами №3-5 Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами. Якість робочої сили. Аналіз продуктивності праці
- •Методичні вказівки до виконання самостійної роботи за темою №6 Аналіз показників забезпеченості підприємства устаткуванням, виробничими площами та іншими основними засобами
- •Методичні вказівки до виконання самостійної роботи за темою №7. Аналіз фінансових результатів та рентабельності
- •Методичні вказівки до виконання самостійної роботи за темами №8-9. Складання порівняльного аналітичного балансу. Аналіз фінансової стійкості підприємства.
- •Оцінка ліквідності та платоспроможності
- •Оцінка фінансової стійкості
- •Оцінка ділової активності
- •Оцінка рентабельності
- •Основна література
- •Додаткова література
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи за темами №3-5 Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами. Якість робочої сили. Аналіз продуктивності праці
Вхідні дані знаходяться у формах №1-П (річна, квартальна, місячна). №2-ПВі№3-ПВ.
Тривалість робочого дня слід прийняти в межах 7. 6-7. 9 год, причому вона повинна бути різною у базисному і звітному періодах. Середня кількість робочих днів; відпрацьованих одним працівником, визначається діленням середньої кількості людино-годин, відпрацьованих одним працівником, на середню тривалість робочого дня. А середня кількість, людино-годин відпрацьованих одним працівником визначається діленням відпрацьованих людино-годин всіма працівниками на середньооблікову чисельність штатних працівників.
Серед традиційних методів часто використовують елімінування, яке означає послідовне виділення одного фактора і виключення впливу на підсумковий показник усіх інших факторів. Найбільш поширений спосіб елімінування - метод ланцюгових підстановок, при якому послідовно замінюють базисні величини кожного фактора (окремою показника) на фактичні дані звітного періоду. В першу чергу замінюють базисні величини на фактичні за кількісними та структурними факторами, а потім і за якісними.
Якщо аналізується вплив на підсумковий показник кількох кількісних та якісних факторів, то в першу чергу роблять заміну основних кількісних показників а потім другорядних кількісних, після цього - якісних показників. В результаті такої заміни отримують умовні (перераховані) значення підсумкового показника. При цьому, перерахованих підсумкових показників розраховується на один менше, ніж кількість аналізованих факторів. Підсумки розрахунків, як правило, оформляють у вигляді відповідної розрахункової таблиці.
Припустимо, що необхідно виявити вплив чотирьох факторів на підсумковий показник, значення якого дорівнює їх добутку. В такому випадку може бути складена таблиця. Використовуючи базисні (планові чи фактичні дані минулого року), перераховані і фактичні значення підсумкового показника, послідовно роблять ланцюгову підстановку (зіставляючи результати кожного розрахунку з попереднім) для того, щоб вирізнявся вплив одного фактора і виключався вплив інших. Отже, в кожній підстановці один фактор повинен бути змінним, а решта - постійними. Вплив першого фактора можна визначити шляхом віднімання з результатів другого розрахунку результатів першого, другого фактора - з результатів третього розрахунку - результатів другого і т. д. Якщо на виконання плану за сукупним підсумковим показником впливали два фактори і один з них кількісний (або структурний), а іншим - якісний, то вплив першого фактора визначають шляхом віднімання з умовного (перерахованого) підсумкового показника - планового його розміру, іншого (якісного) - відніманням з фактичного значення підсумкового показника умовного його розміру.
Приклад таких розрахунків наведений в табл. 3.1.
З табл. 3.1. видно, що план з обсягу товарної продукції перевиконано на 242.3 тис. грн. (15959.1 - 15716.8). На це перевиконання вплинули такі фактори:
• скорочення чисельності працюючих зменшило обсяг товарної продукції на 315.9 тис. грн. (15400.9 - 15716.8):
• зменшення середньої кількості робочих днів обумовило скорочення підсумкового показника на 753.9 тис. грн. (14б47.0 - 15400.9):
• збільшення тривалості робочого дня забезпечило ріст обсягу товарної продукції на 129.9 тис. грн. ( 14776.9 - 14647.1):
• ріст середньогодинного виробітку збільшив підсумковий показник на 1182.2 тис. грн. ( 15959.І -1-І 776.9 )
Таблиця 3.1.
Розрахункова таблиця оцінки впливу окремих факторів
на виконання плину і обсягу товарної продукції
Показники |
План
|
Розрахунки
|
Звіт
|
||
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
1. Чисельність працівників, осіб |
2786 |
2730 |
2730 |
2730 |
2730 |
2. Середня кількість робочих днів, відпрацьованих одним працівником. |
143
|
143
|
136
|
136
|
136
|
3. Середня тривалість робочого дня, год. |
7.89
|
7.89
|
7.89
|
7,96
|
7.96
|
4. Середньогодинний виробіток одного працівника. грн. |
5.0
|
5.0
|
5,0
|
5.0
|
5.4
|
5. Обсяг товарної продукції. тис. гри. |
15716,8 |
15400.9
|
14647,0
|
14776,9
|
15959.1
|
Вхідними даними для виконання завдання є форми № 2-ПВ і № 3-ПВ. Для аналізу рівня та динаміки структури кадрів доцільно скласти і полицю за такою схемою (3.2):
Таблиця 3.2.
Структури кадрів
Категорії працівників |
Попередній рік |
Звітний рік |
Відхилення (+,-) |
|||
осіб |
% |
осіб |
% |
абсол. |
% |
|
Середньо облікова чисельність штатних працівників. |
|
|
|
|
|
|
У тому числі: |
|
|
|
|
|
|
За результатами розрахунків слід зробити аналітичні висновки.
Аналіз руху робочої сили
Аналіз руху робочої сили с найбільш відповідальним етапом в аналізі використання кадрів.
При вивченні руху робочої сили слід розрізняти необхідний оборот і надмірний оборот.
Коефіцієнт необхідного обороту (Кпо) визначається відношенням чисельності працівників, звільнених за даний період за причинами виробничого і загальнодержавного характеру (Рпо), в тому числі у зв'язку з скороченням штату і переведенням на інше підприємство, вступом до навчальних закладів, призовом до армії, втратою працездатності до середньооблікової чисельності за той же період (Р)
Коефіцієнт надмірного обороту або коефіцієнт плинності кадрів (Кпл). розраховується відношенням чисельності працівників, звільнених за даний період за власним бажанням, за прогул га інші порушення трудової дисципліни (Ру). до середньооблікової чисельності:
Коефіцієнт звільнення кадрів (Кзк) визначається як відношення чисельності працівників, звільнених за всіма причинами (Р) середньооблікової чисельності:
Кзк
=
Коефіцієнт прийому кадрів (Кп) визначається як відношення чисельності працівників, прийнятих на роботу за даний період (Рп) до середньооблікової чисельності:
Кп
=
Також слід розраховувати коефіцієнти змінності і постійності. Коефіцієнт змінності характеризує ступінь оновлення складу працівників. Його обчислюють як частку від ділення найменшого з двох показників руху працівників (прийом на роботу та звільнення) на середньооблікову чисельність працівників.
Коефіцієнт постійності розраховується шляхом ділення чисельності працівників, які знаходяться в списках підприємства протягом усього року (з 01 січня по 31 грудня), їх середньооблікову чисельність:
Кпост
=
В деяких джерелах зустрічається коефіцієнт стабільності кадрів, який розраховується за формулою:
Кст
=
де ру - чисельність працівників, звільнених за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни;
Рп- чисельність прийнятих на роботу заданий період. Він розраховується при оцінці рівня наукової організації прані і управління виробництвом на підприємстві.
Всі показники розраховують у динаміці і роблять відповідні висновки Причини звільнення відображені в табл. 3.3.
Таблиця 3.3.
Рух робочої сили, осіб
Показники
|
2010 р.
|
2011 р.
|
1. Прийнято на підприємство |
313 |
211 |
Вибуло з підприємства втому числі: |
606 |
613 |
призов до армії |
14 |
8 |
поступили на навчання |
1 |
2 |
вихід на пенсію і за іншими причинами передбаченими законом |
175 |
102 |
за скороченням штату |
67 |
122 |
за власним бажанням |
315 |
321 |
за порушення трудового законодавства |
34 |
48 |
3. Середньо облікова чисельність працівників |
3079 |
2786 |
Дані таблиці 3.3. використовуємо для розрахунку показників руху робочої сіли. Розрахунки показників руху робочої сили свідчать про негативну тенденцію в розвитку та стабілізації колективу підприємства.
Так у 2011 р порівняно з 2010 р. збільшився коефіцієнт плинності на 0.019 (0.132 0.113). Також зріс загальний оборот за звільненням в аналізованому періоді від 0.197 в 2001 р. до 0.216 в 2011 р. Слід зазначити, що і для 2008 р. характерне підвищення надмірного обороту над необхідним. Збільшення плинності кадрів у 2011 р. говорить про те, що на підприємстві не вирішені соціальні питання (забезпеченість житлом, дитячими установами, будинками відпочинку, незадовільні умови праці і і.д.), а також матеріальне та моральне заохочення. Найбільша постійність (чи стабільність кадрів) характерна для 2011 р. , ніж 2010 р., на це впливає те, що в 2010 р. більший оборот по прийому кадрів. В процесі аналізу необхідно ретельно вивчити причини, які викликали збільшення коефіцієнта плинності, і розробити відповідні заходи для їх зниження.
Аналогічні розрахунки можна проводити як для всього промислово-виробничого персоналу, так і по кожній з категорій працівників. Розрахунки можуть проводитись як за рік в цілому, так і по кварталах. Відповідні показники можна зіставляти між різними категоріями персоналу або з відповідними показниками за попередні періоди по одній категорії працюючих.
При аналізі показників руху робочої сили слід мати на у вазі те. що коли обороти прийому перевищують обороти звільнення, то мас місце неефективне використання працівників. Справа в тому. що прийняті працівники потребують тією чи іншою мірою професійної підготовки. Особливо це стосується керівників і спеціалістів. Навчання вимагає додаткових матеріальних і грошових ресурсів і потребує значних витрат часу.