Оцінка ділової активності

Показники цієї групи характеризують результати і ефективність поточної основної виробничої діяльності. Оцінка ділової активності на якісному рівні може бути одержана в результаті зрівняння діяльності даного підприємства та споріднених за сферою вкладення капіталу підприємств. Такими якісними (тобто тими, що не формалізуються) критеріями є: широта ринків збуту продукції; наявність продукції, яка постачається на експорт; репутація підприємства, яка виражається, зокрема, в присутності клієнтів, що користуються послугами підприємства, та ін. Кількісна оцінка проводиться за двома напрямами:

ступінь виконання плану (встановленого вищестоящою організацією чи самостійно) за основними показниками, забезпечення заданих темпів їх росту; рівень ефективності використання ресурсів підприємства. Для реалізації першого напряму аналізу доцільно також враховувати зрівняльну динаміку основних показників. Зокрема, оптимальне наступне співвідношення:

Т_пб>Т_фр>Т_ак>100%,

де Т_пб, Т_р, Т_ак - відповідно темп зміни фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування, реалізації, авансового капіталу (баланс нетто).

Ця залежність означає, що:

а) економічний потенціал фірми зростає;

б) зрівняно зі збільшенням економічного потенціалу обсяг реалізації зростає більш високими темпами, тобто ресурси підприємства використовуються більш ефективно;

в) прибуток зростає випереджуючими темпами, що свідчить, як правило, про відносне зниження витрат виробництва і обігу.

Наведене співвідношення можна назвати "золотим правилом економіки підприємства" (за аналогією з золотим правилом механіки). Однак можливі і відхилення від цієї ідеальної залежності, при цьому не завжди їх слід розглядати як негативні. Зокрема, досить розповсюдженими причинами є: освоєння нових перспективних направлень застосування капіталу, реконструкція і модернізація діючого виробництва і т.д. Така діяльність завжди пов'язана зі значними вкладеннями фінансових ресурсів, які в значній мірі не дають швидкої вигоди, але в перспективі можуть окупитись з надлишком.

Слід відзначити, що таке співвідношення в теперішній час ускладнюється спотворюючим впливом інфляції.

Для реалізації другого напряму можуть бути розраховані різні показники, які характеризують ефективність використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Основні з них - виробіток, фондовіддача, обіговість виробничих запасів, тривалість операційного циклу, обіговість авансованого капіталу.

До узагальнюючих показників оцінки ефективності використання ресурсів підприємства і динамічності його розвитку відносяться показник ресурсовіддачі і коефіцієнт стійкості економічного росту.

Ресурсовіддача (коефіцієнт обіговості авансованого капіталу) - характеризує обсяг реалізованої продукції, яка приходиться на гривню коштів, вкладених в діяльність підприємства. Ріст показника в динаміці розглядається як позитивна тенденція.

Коефіцієнт стійкості економічного росту показує, якими в середньому темпами може розвиватися підприємство в подальшому, не змінюючи вже встановлені співвідношення між різними джерелами фінансування, фондовіддачі, рентабельності виробництва, дивідендної політики і т. ін. Зв'язок між цими показниками описується жорстко детермінованою факторною моделлю.