Хмельницький кооперативний торговельно-економічний інститут

Самостійна робота

з дисципліни: Зовнішньоекономічна діяльність

Виконав:

Студент групи СКБТП-11

Стельмах Віталій

м. Хмельницький

2012

Тема 2. Форми виходу підприємства на зовнішній ринок

Передумови за яких виправданий безпосередній вихід на зовнішній ринок

Експорт є найпростішим способом виходу на зовнішній ринок. За інтенсивністю і обсягами розрізняють нерегулярний і регулярний експорт. Нерегулярний експорт — це пасивний рівень зовнішньо-економічних відносин, коли підприємство час від часу експортує свої надлишки і продає товари місцевим оптовикам, що представляють закордонних покупців. Про регулярний експорт можна говорити тоді, коли підприємство має за мету розширити свої зовнішньоторговельні операції на конкретному ринку. Застосовуючи стратегію експорту, підприємство виготовляє свої товари у власній країні, пропонуючи їх на експорт у модифікованому або в немодифікованому вигляді. Переваги цього способу:

— потребує мінімальних змін у товарному асортименті підприємства, його структурі;

• потребує мінімальних інвестиційних витрат та поточних грошових зобов´язань;

• забезпечує мінімальний ризик при вході на ринок та легкість

виходу.

Тема 4. Митне регулювання

Сутність митного податку

1. Адвалерне мито - податок, який розраховується як процент від вартості товару, що підлягає експорту/імпорту. Його особливості:

1). Існує два види адвалерного мита:

• максимальне - застосовується при імпортних операціях і передбачає захист вітчизняних виробників;

• мінімальне - застосовується при експортних операціях.

2). Ставка адвалерного мита є прогресивною, тобто із зростанням вартості товару відповідно зростає ставка адвалерного мита. 3). Розрахунок адвалерного мита:

МА=Ц + М + С+К, де

МА - розмір адвалерного мита;

Ц - ціна одиниці товару в ВКВ;

М - кількісні характеристики товару, його обсяг;

С - ставка адвалерного мита;

К - коефіцієнт розрахунку ВКВ у національну валюту. Митні податки стягуються в національній валюті.

2. Специфічне мито - тариф, тверда ставка, яка застосовується до переліку товарів, що підлягають експорту/імпорту із зазначенням напроти кожного з них розміру митного податку у вигляді проценту або грошової суми від одиниці товару.

Воно застосовується до таких кількісних параметрів товару, що підлягає експорту/імпорту: - вага товару; - об'єм товару; - кількість товару; - погонні метри товару.

3. Комбіноване мито - мито (податок) на товар, що підлягає експорту/імпорту, в якому поєднані принципи нарахування адвалерного та специфічного мита.

4. Сезонне мито - стягується з товару, що має сезонний характер.

5. Спеціальний митний податок - стягується з товарів, що підлягають експорту/імпорту та які виробляються згідно угод про міждержавну спеціалізацію та кооперацію виробництва.

6. Антидемпінговий митний податок - застосовується до тих суб'єктів ЗЕД, які порушують антидемпінгове законодавство.

Основним критерієм для нарахування антидемпінгового мита є моніторинг індикативних цін - орієнтовних цін на товари, які реалізовуються на світовому ринку. Якщо ціни товарів, що реалізовуються, нижчі за індикативні ціни, то розмір антидемпінгового податку буде становити різницю між ними.

7. Компенсаційне мито - податок, який стягується зверху встановленого ввізного мита. Воно стягується з тих суб'єктів ЗЕД, які отримали субсидії для розвитку експортного виробництва.

Поняття про митні збори, їх види

Митні збори - це податки, які стягуються з суб'єктів ЗЕД при перетинанні товарами митного кордону певної країни.

Митні збори - це оплата послуг, що надають суб'єктам ЗЕД працівники митниці.

Основна різниця між митними зборами та митними податками полягає в тому, що митні податки обов'язково поступають до державного бюджету, а митні збори йдуть на утримання митної служби (але не на оплату праці митників).

Види митних зборів: - марочний; - санітарний; - збір за пломбування товарів, що підлягають експорту/імпорту; - збір за розміщення товарів на складах; - збір за збереження вантажу.

Єдиний митний тариф України

Декрет "Про Єдиний митний тариф України" прийнято в 1993 році. Це таблиця, яка містить коди та назви товарів, що підлягають експорту/імпорту, види ставок, мита, які застосовуються до кожної товарної позиції.

Схема Єдиного митного тарифу

Код товару	Вартість товару	Ставка мита
		Пр Деференційна	Пільгова	Повна
		0-5%	5-10%	10% і >

Код - базується на міжнародній гармонізованій системі кодування товару, включає 21 розділ, 97 груп, 124 товарні позиції, 5019 товарних під позицій

Додаток №1 до "Єдиного митного тарифу": фіксує кількість країн, що розвиваються, яким згідно рішення ООН всі країни світового співтовариства повинні надавати допомогу зокрема шляхом встановлення режиму найбільшого сприяння (в Україні для них встановлено 5% преференційну ставку).

Додаток №2 до "Єдиного митного тарифу": фіксує країни, з якими Україна має договір "Про надання пільгового режиму на взаємній основі" при здійсненні експортних/імпортних операцій.

Особливість ставок (преференційних, пільгових) полягає в тому, що вони застосовуються до конкретних, чітко визначених груп товарів, товарних позицій та під позицій, а не охоплюють всю сукупність зовнішньоторговельних операцій країн-партнерів.

Квотування — це встановлення державними органами відповідно до чинного законодавства, міжнародного права та різних міжнародних актів, угод обмежень щодо виробництва товарів, міжрегіональних товарних або фінансових операцій, експортно-імпортних поставок. Застосовується як засіб регулювання обсягів виробництва окремих видів товарів, а також регламентації зовнішньоекономічної діяльності.

Ліцензування — видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування. Це необхідна умова здійснення певних видів підприємницької діяльності, передбачених Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», що означає необхідність одержання ліцензії у встановленому законодавством порядку. З моменту одержання ліцензії підприємцю надається право здійснювати відповідний вид діяльності, що він може реалізовувати протягом строку дії ліцензії, після закінчення якого це право припиняється.

Протекціонізм — економічна політика держави, спрямована на обмеження міжнародної торгівлі.