
- •Розділ 5. Реанімаційна допомога новонародженій дитині. Асфіксія новонароджених.
- •Реанімаційна допомога новонародженій дитині
- •Допологові чинники
- •Інтранатальні чинники
- •Оцінка адаптації новонародженої дитини і показання до надання початкової медичної до- помоги
- •Початкова стабілізація стану новонародженої дитини
- •Мал.34. Правильне положення новонародженого, що забезпечує прохідність дихальних шляхів.
- •Оцінка стану новонародженої дитини під час надання медичної допомоги
- •Штучна вентиляція легень (швл)
- •Мал.. 35. Реанімаційний мішок, що наповнюється самостійно.
- •Самостійне дихання під постійним позитивним тиском (срар)
- •Киснева терапія
- •Мал..38. Техніка проведення кисневої терапії під час реанімації. Непрямий масаж серця
- •Інтубація трахеї
- •Дії у разі неефективної реанімації
- •Припинення реанімації
- •Рутинний догляд
- •Норми предуктального
- •Передбачити можливість:
- •Асфіксія новонароджених
- •Розділ 6. Пологова травма у новонароджених
- •Види пологової травми
- •Травми м’яких тканин
- •Пологові травми кісток
- •Внутрішньочерепні пологові травми
Пологові травми кісток
Перелом ключиці є поширеною пологовою травмою, частіше виявляється у дітей з вели- кою масою тіла, при тазовому передлежанні. Перелом буває неповним, або субперіостальним, за типом «зеленої гілки», та повним. Клінічні ознаки: болючість при пальпації ключиці, обме- ження активних рухів руки, крепітація або зміщення відламків, утворення кісткової мозолі. У разі надлому може бути безсимптомний перебіг з утворенням мозолі через декілька днів.
Диференційний діагноз: пошкодження плечового сплетіння, перелом плеча. Діагностика: рентгенографія плеча, неврологічне обстеження. Прогноз сприятливий, мозоль утворюється че- рез 7-10 днів.
Не вимагає спеціального лікування. Однак, якщо рухи руки болючі, руку можна зафіксувати пов’язкою.
Перелом плечової кістки, перелом стегнової кістки розвивається при утрудненні виве- дення кінцівок. Частіше при кесарському розтині. Клінічні ознаки: деформація, припухлість, відсутність активних рухів ураженої кінцівки, біль при пасивних рухах; перелом може супрово- джуватись «тріском».
Диференційний діагноз: остеомієліт, ушкодження периферичних нервів. Обстеження: рент- генографія кінцівки, консультація ортопеда. Лікування: іммобілізація ураженої кінцівки, знебо- лення. Прогноз сприятливий.
Мал..43 Схематичне зображення фіксації плечової та стегнової кісток при переломах.
Переломи кісток черепа звичайно лінійні, можуть бути безсимптомними або супроводжу- ватись піддатливістю кісток, іншими травмами голови та внутрішньочерепних структур, а та- кож неврологічними розладами: вогнищевими симптомами, судомами, гіпотензією, шоком.
Обстеження: рентгенографія кісток черепа, НСГ, магнітно-резонансна томографія, гемогло- бін, гематокрит, консультація нейрохірурга, окуліста, невролога. Прогноз залежить від тяжкості ураження.
Пологові травми спинного мозку та плечового сплетіння.
Етіологія. Причиною ураження спинного мозку є форсоване збільшення відстані між пле- чиками та основою мозку, що спостерігається при витяганні за плечики при фіксованій голівці (при сідничному передлежанні), надмірній ротації (при лицьовому передлежанні).
Патогенез. В патогенезі ведучими чинниками виступають:
ушкодження хребта (підвивих в суглобах I–II шийних хребців, зміщення тіл хребців, пе- реломи шийних хребців)
крововиливи у спинний мозок та його оболонки
ішемія в басейні хребетних артерій через стеноз, спазм або оклюзію, набряк спинного мозку
ураження міжхребцевих дисків
В механізмі травматичного ушкодження спинного мозку за Ратнером ведуча роль належить все ж порушенню кровообігу в басейні хребетних артерій з розвитком ішемії в ділянці стовбура мозку, мозочка і шийного відділу спинного мозку. Судинні порушення виникають під час різкої флексії, тракції або торзії шийного відділу хребта.
Клінічна картина залежить від локалізації та виду пошкодження (табл. 22). При травмі шийного відділу хребта має місце больовий симптом (зміна положення дитини, дослідження симптому Робінсона викликає різкий плач). Може спостерігатись напруження шийно- потиличних м’язів, крововиливи та потовщення м’яких тканин шиї.
Табл. 22 Клінічна характеристика пологової травми спинного мозку та плечового сплетіння в залежності від локалізації пошкодження
Рівень |
Клінічна характеристика |
СI–СII |
Картина спінального шоку: в’ялість, адинамія, м’язова гіпотонія, артеріальна гі- потонія, гіпо- або арефлексія, тяжкий параліч дихальних м’язів, центральна тетрап- легія, парез кишківника. Прогноз несприятливий. |
СIII-CIV |
Парез діафрагми (синдром Коферата) розвивається при травмі плечового спле- тіння (n.frenicus) або спинного мозку на даному рівні. Ведучим є синдром дихаль- них розладів: задишка, напади ціанозу, аритмічне дихання. Виявляється асиметрія грудної клітки, парадоксальне дихання (западання черевної стінки на вдиху і вип’ячування її на видиху). При тяжких парезах функція діафрагми відновлюється впродовж 6-8 тижнів. Прогноз гірший при поєднанні паралічу діафрагми з тоталь- ним паралічем верхньої кінцівки. |
СV -СVI |
Верхній проксимальний парез або параліч Дюшена –Ерба розвивається при ура- женні спинного мозку на даному рівні або плечового сплетіння. Порушується функ- ція проксимального відділу руки. Тонус м’язів знижений. Уражена кінцівка приве- дена к тулубу, повернута усередину, ротована в плечовому суглобі, пронована у пе- редпліччі. Кисть зігнута - симптом «руки ляльки». Рефлекс Моро не викликається. Рухи в пальцях збережені, визивається хапальний рефлекс. |
СVII- ThI |
Нижній дистальний парез або параліч Дежерін-Клюмпке. Спостерігають параліч м’язів кисті із слабкістю згиначів пальців. кисть пасивно звисає («тюленяча лапка» при ураженні променевого нерва; «пташина лапка» при ураженні ліктьового нерва). Спостерігається симптом ішемічної рукавички, для якої характерні блідість і гіпоте- рмія шкіри. Рухи в плечовому суглобі збережені. Відсутні хапальний, долонно- ротовий рефлекси. Рефлекс Моро збережений. |
СV -ThI |
Тотальне ураження плечового сплетіння (параліч Керера) характеризується від- сутністю активних рухів, вираженою м’язовою гіпотонією (симптом «шарфа»), від- сутністю вроджених сухожилкових рефлексів, трофічними розладами. Можливий прояв синдрому Бернара-Горнера (птоз, міоз, енофтальм), який виникає внаслідок травми шийного симпатичного нерва.
Диференційну діагностику паралічу верхніх кінцівок проводять з: 1)пошкодженням кісток, м’яких тканин плеча, 2) артритом; 3)остеомієлітом плеча. |
ТhI- ТhХII |
Ураження грудного відділу спинного мозку клінічно проявляється дихальними розладами в результаті порушення функції дихальних м’язів грудної клітки. Травма нижньогрудних сегментів спинного мозку у дітей проявляється симптомом «розпла- станого живота» через слабкість м’язів черевної стінки. |
LI-LV |
Пологова травма спинного мозку у поперековому відділі проявляється нижнім в’ялим парапарезом при збереженні нормальної рухової активності верхніх кінцівок |
Діагноз ураження спинного мозку встановлюється на основі вивчення анамнезу та клініч- ної картини. Для підтвердження діагнозу проводять рентгенографію хребта в двох проекціях, рентгенографію грудної клітки, електроміографію, краніографію, консультацію нейрохірурга, мікрохірурга, невролога, окуліста, люмбальну пункцію.
Лікування. При підозрі на пологову травму хребта і спинного мозку першочерговим захо- дом є іммобілізація голови та шиї (ватно-марлевий комірець, кільцевидна пов’язка). Строк ім- мобілізації 10-14 днів. Обов’язковим є терапія больового синдрому, гемостатична терапія в гос- трому періоді. У відновлюваному періоді – масаж, ЛФК, стимулююча і симптоматична терапія. Прогноз залежить від тяжкості ураження. При легкій травмі (транзиторна ішемія) спонтанне одужання настає через 3-4 міс. Інколи м’язова слабкість в паретичній кінцівці зберігається три- валий час. При середньо-важкому і важкому ураженні спинного мозку (наявні органічні зміни) відбувається дегенерація нервових волокон, атрофія м’язів, контрактури.