Розділ 6. Пологова травма у новонароджених

Мета. Навчитися діагностувати пологові травми, запобігати пологовому травматизму, при- значати адекватну терапію та визначати прогноз захворювання.

Студент повинен знати: причини розвитку, види пологової травми, основні складові меди- чної допомоги новонародженим з пологовими травмами.

Студент повинен вміти: проводити диференційну діагностику пологових травм, прогнозу- вати їх перебіг та наслідки, запобігати виникненню пологового травматизму.

Ключова інформація.

• Знання особливостей перебігу пологів важливі для визначення материнських або плодових чинників ризику пологової травми у новонародженого.

• Основними методами діагностики пологової травми вважаються комп’ютерна то- мографія, магнітно-резонансна томографія, нейросографія, електронейроміографія, рент- генографія.

• Під час формулювання діагнозу «пологова травма» враховують вид ураження від- повідно до МКХ-10 (Р10-Р15), ступінь важкості (легкий, середній, важкий), клінічний перебіг (катастрофічний, гострий), провідні неврологічні симптоми (збудження, пригні- чення та ін), період захворювання (гострий, відновний).

• Лікування травматичного ушкодження новонародженого проводиться у гострий і відновний періоди. Лікування пологової травми в гострому періоді розпочинається в по- логовому будинку з комплексу проведення реанімаційних заходів, виконання необхід- них складових лікування, що забезпечать нормалізацію і підтримку показників основних життєвоважливих функцій. Лікування пологової травми у відновний період відбувається у спеціалізованому відділенні для новонароджених, якщо в цьому є потреба.

• Прогноз залежить від виду пологової травми та ступеня її важкості.

Пологова травма – це пошкодження цілісності тканин та органів дитини під час пологів внаслідок дії механічних чинників.

Частота пологової травми коливається від 2 до 7 на 1000 народжених живими. Однак, при використанні сучасних методів обстеження ( ультразвукове дослідження, комп’ютерна томо- графія, магнітно-резонансна томографія та ін) пологову травму головного та спинного мозку виявляють у 6-8% новонароджених.

Ведуча роль в патогенезі пологової травми належить механічному впливу (стискання, витя- гування, зміщення тканин плоду), що виникає при проходженні плоду по пологовим шляхам і при акушерських втручаннях, а також порушенням кровообігу загального та місцевого характе- ру.

Механічні чинники, що призводять до виникнення пологової травми у новонароджених мо- жуть діяти ізольовано (табл.21), однак, частіше, це - сукупність кількох чинників. Зокрема, пе- ринатальна гіпоксія та асфіксія у пологах часто передують або супроводжують виникнення по- логових травм.

Табл. 21. Основні чинники ризику виникнення пологової травми у новонароджених

Материнські

Дитячі

патологічна форма тазу в матері ( звужений, плоскорахіти- чний) підвищена ригідність родових шляхів пологи при терміні гестації менше 32 тиж і більше 42 тиж; затяжні, швидкі (стрімкі) пологи; пологи при аномальних передлежаннях плоду (сідничне та ін., асинклітичне вставлення ); спеціальна акушерська допомога в пологах ( повороти пло- да на ніжку, накладання акушерських щипців, вакуум - ек- стракція плода, надмірні тракції плода під час пологів);

крупний плід (маса тіла бі- льше 4500 г); великі розміри голови пло- ду аномалії розвитку плода; глибока недоношеність