17. Основні фактори суспільного виробництва

Фактори, виробництва — це всі необхідні елементи, які використовуються для виробництва матеріальних і духов­них благ Сучасна вітчизняна і світова економічна наука до складу фак­торів виробництва відносить: працю, капітал, землю, підприєм­ницькі здібності, науку, інформацію, екологію. Праця як фактор виробництва є фізичною та інтелектуаль­ною діяльністю людини, спрямованою на виробництво еконо­мічних благ і надання послуг. Капітал — це економічний ресурс, що визначається як су­купність усіх технічних, матеріальних і грошових засобів, ви­користовуваних для виробництва товарів та послуг (виявляється в основному в двох формах: нату­рально-речовій: машини, обладнання, споруди, транспортні засоби, сировина, які задіяні у процесі виробництва;та грошовій). Земля як фактор виробництва включає в себе саму землю, а також лісові й водні ресурси, родовища корисних копалин та інші природні багатства, що використовуються у виробничому

процесі. Наука — це специфічна форма людської діяльності, спря­мована на отримання та систематизацію нових знань про при­роду, суспільство і мислення. Вона виступає як фактор, що інтегрує та постійно революціо­нізує всі інші фактори виробництва (працю, капітал, підприєм­ницькі здібності, інформацію, природокористування), збагачує їх якісно новим змістом. Інформація в сучасних умовах є найважливішим фактором суспільного виробництва, який можна визначити як систему збирання, обробки та систематизації різноманітних знань лю­дини з метою використання їх у різних сферах життєдіяльності й насамперед в економічній сфері. Екологічний фактор можна визначити як систему спеціалізованих видів трудової діяльності та витрат, спрямованих на раціональне викори­стання природних ресурсів, охорону навколишнього середови­ща, а також на його відтворення. Підприємницькі здібності — особливий, специфічний фак­тор виробництва, що характеризує діяльність людини стосов­но поєднання та ефективного використання всіх інших фак­торів виробництва з метою створення благ та послуг. Дані фактори переплітаються і взаємодіють один з одним. Жоден з них сам по собі не спроможний виробити продукт і принести дохід. Відсутність хоча б одного з них може призвести до руйнування системи і зробити неможливим сам виробничий процес.

Виробнича функція – економічна модель технології, яка показує залежність між сукупними витратами факторів виробництва і максимальним обсягом випуску продукції.

18. Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне.

Форма суспільного виробництва — це певний спосіб орга­нізації господарської діяльності. Розрізняють дві основні форми організації суспільного виробництва: натураль­ну і товарну. Натуральне господарство — такий тип організації ви­робництва, при якому люди виробляють продукти для задоволення своїх власних потреб, тобто продукти праці не набувають товарної форми і призначені для особистого та внутрішнього господарського споживання безпосередніми виробниками. Для нього характерно: замкнутість економічної діяльності, тобто кожна господарська одиниця відокремлена від інших;ґрунтується на ручній праці, примітивних засобах виробництва; відсутність обміну. Товарне виробництво — це така форма організації су­спільного господарства, за якої продукти виробляються не для споживання їх виробниками, а спеціально для обміну, для продажу на ринку. на відміну від натурального господарства є не замкнутою, а відкритою економічною формою господарства. між виробниками існують не без­посередні господарські зв'язки, а опосередковані через обмін продуктами їхньої праці як товарами. функціонує і розвивається на засадах таких економічних законів: закону вартості, закону попиту і про­позиції, закону конкуренції, законів грошового обігу та інших. Розрізняють два типи товарного виробництва: просте і роз­винуте. Просте товарне виробництво — це дрібне виробництво індивідуальних самостійних ремісників і селян, що працюють на ринок. Розвинута форма товарного виробництва — це вищий і ефективніший ступінь товарної організації господарства, заснований на великій приватній власності, найманій праці й ма­шинній індустрії.