1. Предмет економічної теорії та еволюція його визначення різними школами

Предмет ЕТ в ХVII-ХVIIст. Становили проблеми нагромадження багатства та розвитку виробничих відосин між людьми. В ХХ-ХХІ ст.предметом ЕТ починають становити проблеми обмеження ресурсів та можливоітс їх ефективного використанняа, також альтернативність вибору. ЕТ-це наука, яка вивчає закони розвитку економічних систем, діяльність економічних суб*єктів, спрямовану на ефективне господарювання у умовах безмежності потреб та обмеженості ресурсів для їх задоволення. Вчення про закони домашнього госпо­дарства, домоводства

Наука про створення, примноження та розподіл багатства нації-давньогрецькі мислителі.

Наука про виробничі відносини та зако­ни, що управляють виробництвом, роз­поділом, обміном і споживанням благ на різних етапах розвитку людського суспільства-меркантелісти,фізіократи.

Сучасні західні економісти визначають економічну теорію як науку про:

сферу індивідуальних і суспільних дій людей, що найтіснішим чином пов'я­зана зі створенням і використанням матеріальних основ добробуту;-А.Маршал дії людей у процесі вибору обмежених ресурсів для виробництва різних то­варів; діяльність людей за умов рідкісності ресурсів; П. Самуельсонвивчення поведінки людей як зв'язку між метою та обмеженістю засобів, що можуть мати альтернативні шля­хи застосування; Е. Долан ефективне використання обмежених виробничих ресурсів або управління ними :і метою досягнення максималь­ного задоволення потреб людини К.Р. Макконнелл, C.JI. Брю

2. Становлення і основні етапи розвитку економічної теорії як науки.

Економічна наука — це сфера розумової діяльності лю­дини, функцією якої є пізнання та систематизація об'єк­тивних знань про закони і принципи розвитку реальної еко­номічної дійсності. Економічна наука як система знань про сутність економічних процесів і явищ почала складатися лише в XVI—XVII ст., коли ринкове господарство почало набувати загального характеру. Основні етапи розвитку економічної науки показано на рис .1.1. Меркантилізм. Прибічники цієї школи основним джерелом багатства вважали сферу обігу, торгівлю, а багатство ототожню­вали з накопиченням металевих грошей (золотих і срібних). Представники: А. Монкретьєн, Т. Манн, Д. Юм.Фізіократи. джерелом багатства вважали тільки працю в сільськогосподарському виробництві. Представники: Ф. Кене, А. Тюрго, В. Мірабо, Д. Hope.

Класична політична економія. Виникла з розвитком капі­талізму. Її засновники У. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо зосе­реджують увагу на аналізі економічних явищ і закономірно­стей розвитку всіх сфер суспільного виробництва, прагнуть роз­крити економічну природу багатства, капіталу, доходів, кре­диту, обігу, механізму конкуренції. Марксизм, або політична економія праці. Засновники цього напряму К. Маркс і Ф. Енгельс досліджують систему законів ка­піталістичного суспільства з позицій робітничого класу. Продов­жуючи дослідження трудової теорії вартості, зробили аналіз роз­питку форм вартості, запропонували свої концепції додаткової вартості, грошей, продуктивності праці, відтворення, економіч­них криз, земельної ренти.