- •Предмет, мета, основні поняття курсу «ре», та його звязок з іншими дисциплінами
- •Проблеми та завдання ре та розміщ продукт сил. Характеристика методів, що викор для обгрунтув розміщ виробництва
- •Теорії та моделі рпс: Тюнена, Кристаллера, Фрідмана.
- •Теорії та моделі рпс: Вебера, Льоша, Перру.
- •Закономірності рпс а формув економ регіонів: соц спрямованості у розв регіонів і рпс, економічно ефективного рпс, територ поділу праці, планомірності і керованості.
- •1.Соціальна спрямованість як закономірність розвитку і рпс.
- •Економічно ефективне розміщення продуктивних сил
- •Закономірність територіального поділу праці
- •Планомірність і керованість.
- •Закономірності рпс та фотмув економ регіонів: сталого розвитку виробн, комплексного розвитку і рпс, забезпеч нац. Безпеки, глобалізації та регіоналузації.
- •Сталий розвиток виробництва.
- •Закономірність комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил.
- •Забезпечення національної безпеки країни.
- •Глобалізація і регіоналізація.
- •Принципи рпс та формув економ регіонів
- •7)Пр-п комплексного розміщення гос-ва.
- •Природні фактори рпс та формув економіки регіонів
- •1. Демографічний фактор.
- •3. Фактор наукомісткості
- •4. Споживчий фактор
- •Економічні та технічні фактори рпс та формув економіки регіонів
- •2. Фактор ринкової кон’юнктури
- •Фактор економіко-географічного положення
- •Фактори сталого розвитку продуктивних сил
- •Вплив природних передумов на територіальну організацію виробництва. Значення прир-ресурс потенціалу у розвитку і розміщ продукт сил
- •Роль демограф передумов у розміщенні продуктивних сил. Сучасна демографічна ситуація в Україні , її регіон особливості
- •Трудові ресурси України, їх структура. Трудорсурсна ситуація та її регіональні особливості
- •Ринок праці та забезпечення ефективної зайнятості. Проблема безробіття в Україні.
- •Фактори формування єдиного народногосподарського комплексу у та його основні риси
- •Структура єдиного народногосподарського комплексу у та характеристика його основних складових
- •Промисловість у як найважливіша структурна ланка господарського комплексу. Форми організації промислового виробництва.
- •Структура паливно-енергетичного комплексу у та його значення у розвитку регіонів і країни вцілому. Регіональні особливості розвитку пек
- •Вугільна промисловість у, її значення, регіональні особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку
- •Нафтова промисловість у, її знач, регіон особл розміщ, сучасний стан і перспект розв
- •Газова промисловість у, її значення, регіональні особл розміщ, сучасний стан і перспект розвитку.
- •Електроенергетика у, її значення та сучасна структура виробництва і споживання електроенергії. Передумови розміщ різних видів електростанцій
- •Значення металургійного комплексу у розвитку у. Основні проблеми та перспективи розвитку галузей металургійного комплексу
- •Чорна металургія у, її знач у розміщ продуктивних сил, структура, регіональні особливості, сучасний стан і проблеми розвитку
- •Кольорова металургія у, її значення, структура, принципи розміщеня основних галузей та основні центри
- •Машинобудівний комплекс, його галузева структура та народногосподарське значення. Фактори впливу на розвиток і розміщення підприємств машино буд
- •Фактори та регіональні особливості розміщення галузей важкого і загального машинобудування
- •Фактори та регіональні особливості розміщення галузей середнього ы точного машинобудування
- •Роль хімічного комплексу у розміщенні продуктивних сил і розв регіонів. Загальні фактори розміщення підпр хім промисловості
- •Фактори та регіональні особливості розвитку і розміщення підприємств гірничо-хімічної та фармацевтичної промисловості у
- •Регіональні особливості розвитку і розміщення підприємств основні хімії
- •Лісопромисловий комплексу у:регіональні особливості розвитку та розміщення. Проблеми та перспективи розвитку
- •Будівельний комплекс у: регіональні особливості розвитку та розміщення, його роль у народному господарстві
- •Апк у, галузева структура і особливості розвитку в ринкових умовах
- •Галузі, які забезпечують переробку сільськогосподарської продукції (харчова, легка).
- •Терит поділ праці, його роль у формув регіональних соц.-економ систем. Система коефіцієнтів для визначення галузей спеціалізації регіонів
- •Фактори регіонального розвитку. Типологія економічних регіонів
- •Диференціація регіонів за рівнем соц.-економ розв. Депресивні території у
- •Соціально-економічна сутність районування. Фактори економічного районування. Значення економічного районування
- •Еконосічне районування ,як складова процесу розміщення продуктивних сил. Мережа економ районів України
- •Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики
- •Загальна характеристика механізму реалізації регіональної економічної політики
- •Бюджетно-фінансове регулювання регіонального розвитку
- •Мета, фактори створення та основні риси вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку
- •Досвід створення вез в Ук.
- •Класифікація вільних економічних зон за організаційно-функціональною ознакою
- •Досвід створення вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку в Україні
- •Значення міжрегіонального та прикордонного співробітництва у розвитку регіонів. Досвід створення євро регіонів вУкраїні
- •Міжнародний поділ праці та його значення у формуванні зовнішньоекономічних зв’язків
- •Участь України у міжнародному поділі праці. Характеристика основних форм зовнішньоекономічних зв’язків
Участь України у міжнародному поділі праці. Характеристика основних форм зовнішньоекономічних зв’язків
У сучасних умовах міжнародне співробітництво України відбувається в таких основних формах:
міжнародна торгівля послугами;
науково-технічне співробітництво;
взаємовигідна міжнародна торгівля товарами (зовнішня торгівля);
надання кредитів і позик, у тому числі і безвідплатних;
створення спільних підприємств;
обмін робочою силою;
спеціалізація і кооперування виробництва;
торгівля технологіями, або спеціалізація на виробництві комплектувального обладнання;
спільна участь зацікавлених країн у розробці природних ресурсів;
іноземні інвестиції як найважливіша форма стимулювання розвитку економіки країни;
бартерний обмін товарами;
міжнародний туризм;
культурні зв'язки між країнами світу.
Міжнародна торгівля
Міжнародна торгівля посідає провідне місце у системі міжнародних економічних зв’язків.
Міжнародна торгівля – це товарообіг, який забезпечує рух товарних мас зі сфери виробництва до сфери споживання.
Для міжнародної торгівлі притаманні 2 риси:
перевага пропозиції товарів над існуючим попитом;
жорстка конкурентна боротьба між його учасниками.
Показниками міжнародного товарообігу є експорт та імпорт товарів.
Імпорт (лат. Ввожу) – ввезення товарів або капіталів у країну з-за кордону.
Експорт (лат. Вивожу) – вивезення товарів або капіталу за кордон.
Для будь-якої країни дуже важливим є співвідношення суми експорту та імпорту – зовнішньоторгівельне сальдо. Воно повинно бути позитивним, це дає можливість країні мати вільні кошти для розширення виробництва чи інвестування їх в своїй або чужій країні. В Україні цей показник позитивний (з 1996 року). В 2004 р. експорт України становив приблизно18,1 млрд дол., імпорт – 15,3 млрд дол. Отже сальдо зовнішньої торгівлі становило 2,7 млрд дол. За попередніми підрахунками зовнішньоторгівельне сальдо за 2006 рік буде майже нульовим. Найбільше позитивне сальдо припадає на чорну металургію (залізна і марганцева руди, чавун, прокат). У торгівлі з країнами СНД, окрім продукції чорної металургії, позитивне сальдо утворилось також за рахунок підприємств харчової промисловості та сільського господарства (цукор, м'ясо, олія, молоко, борошно), машинобудування. Найбільш негативне сальдо припадає на нафту й газ. (Треба врахувати, що нафтопереробні потужності України в 10 разів перевищують власне видобування нафти). Відємне сальдо є також за деякими видами тканин, обладнанням для легкої промисловості, засобів обчислювальної техніки тощо.
Кредитування та інвестування
Кредитування – надання кредиту. Кредит – позики у грошових одиницях чи у вигляді товару на умовах повернення з виплатою процентів.
Інвестиції – капіталовкладення.
Іноземні інвестиції – довгострокові вкладення капіталу закордонними власниками у промисловість, сільське господарство, транспорт та інші галузі економіки (найбільшими інвесторами у світі є Японія, США, країни Західної Європи – Великобританія, Франція, Бельгія, Саудівська Аравія).
Серед країн світу щорічно проводиться рейтинг ступеня сприятливості для інвесторів. При цьому враховується: політична і економічна стабільність, рівень інфляції, рівень безробіття тощо.
Найбільш сприятливі для інвесторів країни: Люксембург, Швейцарія, США, ФРН, Нідерланди, Франція, Австрія, Великобританія, Японія, Фінляндія. З 180 країн світу Україна займає 129 місце, Росія – 159. До найбільших країн-боржників належить Росія (157 млрд дол.), Мексика (125), Китай (111), Бразилія (100).
Зовнішній борг України у 2002 році становив 10,6 млрд дол. ( в тому числі Росії – 2, МВФ – 2,4, СБРР – 1,2, ЄБРР – 0,07, країнам ЄС – 0,35).
Науково-технічна співпраця
Розвиток міжнародної науково-технічної кооперації відбувається у таких формах:
Експорт продукції, що репрезентує досягнення науково-технічного прогресу;
Кооперація країн у створенні нової техніки і технології з подальшим її впровадженням та використанням;
Спорудження за кордоном заводів «під ключ» або експорт комплексного обладнання при виробництві нової техніки;
Модернізація об’єктів за участю закордонних партнерів;
Оренда нового обладнання – лізинг;
Технічне навчання персоналу країни – імпортерів технологій;
Обмін передовим технічним досвідом;
Обмін технологіями, ліцензіями, конструкторськими і проектними матеріалами, сприяння їх використанню (продаж ліцензій (авторських прав) на використання запатентованих винаходів (ноу-хау – знаю як), обмін ліцензіями став важливим елементом міжнародних економічних стосунків: він досягнув 10% світового зовнішньоторгівельного обороту;
Спільні конференції, симпозіуми, публікації, координація та кооперація наукових досліджень;
Технічна допомога при опануванні нових виробництв;
Науково-технічна співпраця у галузі навчання та підвищення кваліфікації наукових кадрів.
Найтісніші зв'язки в галузі науки, техніки та освіти Україна має з Росією, а також з деякими іншими країнами колишнього Радянського Союзу. Слід підкреслити, що, на жаль, у результаті розриву раніше існуючих державних, політичних та господарських зв'язків між колишніми республіками СРСР помітно ослабло співробітництво українських вищих навчальних закладів і наукових закладів з відповідними науковими центрами цих країн.
Спільне підприємництво
В світі є десятки тисяч підприємств зі змішаним капіталом.
Переваги спільного підприємництва:
- економічні переваги (отримання інвестицій, нових технологій);
- пом’якшуються політичні проблеми (країна, яка вкладає капітал зацікавлена в сталості).
В Україні їх зареєстровано понад тисячу (сфера діяльності: будівництво, туризм, торгівля, промислове виробництво).
Експорт та імпорт послуг
До них належать: міжнародний та транзитний транспорт, іноземний туризм, послуги банків, послуги страхових компаній, послуги охорони здоровя, навчання тощо.
Зявляється нове поняття інжиніринг – надання послуг виробничого, комерційного та наукового характеру (найбільш розповсюджений у галузі капітального будівництва).
Туризм
Міжнародний туризм, як важлива форма міжнародних економічних зв'язків, сприяє розвитку індустрії туризму України. Економіка країни виграє від міжнародного туризму, оскільки прискореними темпами розвивається готельний комплекс, розширюється мережа комплексів, ресторанів, кафе та інших соціальних об'єктів.
Розрізняють три види туризму: рекреаційний, науковий та діловий.
У на в Україні прибуток від туризму приблизно 120 – 150 млн дол.
Бартерний обмін товарів
В умовах економічної кризи і дефіциту грошової маси велике значення Україна надає бартерному обміну товарами. У першу чергу ця форма економічних зв'язків широко використовується Україною в розрахунках за енергоносії з Російською Федерацією, Казахстаном та Туркменістаном, за поставки бавовни з Узбекистану та інших країн Центральної Азії, за продукцію машинобудування та хімічної промисловості, руд кольорових металів, лісоматеріалів та хімічної речовини з Росією, Білоруссю, Казахстаном та іншими країнами СНД.
Організація спортивних турнірів та змагань
Це також форма зовнішньоекономічної діяльності (об’єднує багато країн-учасниць). Найбільш масштабними є літні і зимові Олімпійські ігри., а також чемпіонати світу.
Культурна співпраця
Організація виставок картин, музичних та пісенних конкурсів, фестивалів, обмін кіно-, відео- та аудіо продукцією.
