- •Предмет, мета, основні поняття курсу «ре», та його звязок з іншими дисциплінами
- •Проблеми та завдання ре та розміщ продукт сил. Характеристика методів, що викор для обгрунтув розміщ виробництва
- •Теорії та моделі рпс: Тюнена, Кристаллера, Фрідмана.
- •Теорії та моделі рпс: Вебера, Льоша, Перру.
- •Закономірності рпс а формув економ регіонів: соц спрямованості у розв регіонів і рпс, економічно ефективного рпс, територ поділу праці, планомірності і керованості.
- •1.Соціальна спрямованість як закономірність розвитку і рпс.
- •Економічно ефективне розміщення продуктивних сил
- •Закономірність територіального поділу праці
- •Планомірність і керованість.
- •Закономірності рпс та фотмув економ регіонів: сталого розвитку виробн, комплексного розвитку і рпс, забезпеч нац. Безпеки, глобалізації та регіоналузації.
- •Сталий розвиток виробництва.
- •Закономірність комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил.
- •Забезпечення національної безпеки країни.
- •Глобалізація і регіоналізація.
- •Принципи рпс та формув економ регіонів
- •7)Пр-п комплексного розміщення гос-ва.
- •Природні фактори рпс та формув економіки регіонів
- •1. Демографічний фактор.
- •3. Фактор наукомісткості
- •4. Споживчий фактор
- •Економічні та технічні фактори рпс та формув економіки регіонів
- •2. Фактор ринкової кон’юнктури
- •Фактор економіко-географічного положення
- •Фактори сталого розвитку продуктивних сил
- •Вплив природних передумов на територіальну організацію виробництва. Значення прир-ресурс потенціалу у розвитку і розміщ продукт сил
- •Роль демограф передумов у розміщенні продуктивних сил. Сучасна демографічна ситуація в Україні , її регіон особливості
- •Трудові ресурси України, їх структура. Трудорсурсна ситуація та її регіональні особливості
- •Ринок праці та забезпечення ефективної зайнятості. Проблема безробіття в Україні.
- •Фактори формування єдиного народногосподарського комплексу у та його основні риси
- •Структура єдиного народногосподарського комплексу у та характеристика його основних складових
- •Промисловість у як найважливіша структурна ланка господарського комплексу. Форми організації промислового виробництва.
- •Структура паливно-енергетичного комплексу у та його значення у розвитку регіонів і країни вцілому. Регіональні особливості розвитку пек
- •Вугільна промисловість у, її значення, регіональні особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку
- •Нафтова промисловість у, її знач, регіон особл розміщ, сучасний стан і перспект розв
- •Газова промисловість у, її значення, регіональні особл розміщ, сучасний стан і перспект розвитку.
- •Електроенергетика у, її значення та сучасна структура виробництва і споживання електроенергії. Передумови розміщ різних видів електростанцій
- •Значення металургійного комплексу у розвитку у. Основні проблеми та перспективи розвитку галузей металургійного комплексу
- •Чорна металургія у, її знач у розміщ продуктивних сил, структура, регіональні особливості, сучасний стан і проблеми розвитку
- •Кольорова металургія у, її значення, структура, принципи розміщеня основних галузей та основні центри
- •Машинобудівний комплекс, його галузева структура та народногосподарське значення. Фактори впливу на розвиток і розміщення підприємств машино буд
- •Фактори та регіональні особливості розміщення галузей важкого і загального машинобудування
- •Фактори та регіональні особливості розміщення галузей середнього ы точного машинобудування
- •Роль хімічного комплексу у розміщенні продуктивних сил і розв регіонів. Загальні фактори розміщення підпр хім промисловості
- •Фактори та регіональні особливості розвитку і розміщення підприємств гірничо-хімічної та фармацевтичної промисловості у
- •Регіональні особливості розвитку і розміщення підприємств основні хімії
- •Лісопромисловий комплексу у:регіональні особливості розвитку та розміщення. Проблеми та перспективи розвитку
- •Будівельний комплекс у: регіональні особливості розвитку та розміщення, його роль у народному господарстві
- •Апк у, галузева структура і особливості розвитку в ринкових умовах
- •Галузі, які забезпечують переробку сільськогосподарської продукції (харчова, легка).
- •Терит поділ праці, його роль у формув регіональних соц.-економ систем. Система коефіцієнтів для визначення галузей спеціалізації регіонів
- •Фактори регіонального розвитку. Типологія економічних регіонів
- •Диференціація регіонів за рівнем соц.-економ розв. Депресивні території у
- •Соціально-економічна сутність районування. Фактори економічного районування. Значення економічного районування
- •Еконосічне районування ,як складова процесу розміщення продуктивних сил. Мережа економ районів України
- •Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики
- •Загальна характеристика механізму реалізації регіональної економічної політики
- •Бюджетно-фінансове регулювання регіонального розвитку
- •Мета, фактори створення та основні риси вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку
- •Досвід створення вез в Ук.
- •Класифікація вільних економічних зон за організаційно-функціональною ознакою
- •Досвід створення вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку в Україні
- •Значення міжрегіонального та прикордонного співробітництва у розвитку регіонів. Досвід створення євро регіонів вУкраїні
- •Міжнародний поділ праці та його значення у формуванні зовнішньоекономічних зв’язків
- •Участь України у міжнародному поділі праці. Характеристика основних форм зовнішньоекономічних зв’язків
Теорії та моделі рпс: Вебера, Льоша, Перру.
«Штандарт промисловості» Альфреда Вебера
Штандарт (нім.) – місцеположення, там, в тому місці. В 1909 році німецький вчений А.Вебер випустив книгу «Теорія штандарту промисловості».
Суть теорії: розміщення виробництва з врахуванням найменших витрат.
Згідно теорії розміщення промисловості визначається такими факторами:
транспортна орієнтація (будувати підприємства так, щоб зменшити тр витрати);
робоча орієнтація (будувати заводи там де є дешева робоча сила);
наявність агломерації (розміщати заводи в центрах скупчення інших промислових підприємств (таким чином йде зменшення витрат на будівництво транспортних шляхів, створення енергетичного господарства, наявність готової інфраструктури).
Вебер запропонував для кожного виду продукту, що планується вироблятися на підприємстві, будувати геометричну фігуру, яка б дозволила знайти місце будівництва п-ва.
ВИСНОВОК: Теорія Вебера дозволила сформулювати два принципи рпс на території:
на основі мікроекономічного підходу можна побудувати методологічну схему вибору оптимального рішення щодо розміщення окремих підприємств;
мінімізація витрат окремого підприємства є головним критерієм його розміщення.
А. Веберу першому вдалося виробити багатофакторну теорію розміщення промислового підприємства, яка опирається на методи кількісного аналізу (математичне моделювання). А. Вебер не вийшов за межі проблеми розміщення окремого підприємства, проте його дослідження стали стимулом для створення більш загальних теорій розміщення.
Організація господарства Августа Льоша
Головна праця німецького вченого А. Льоша «Просторова організація господарства» вийшла за часів Другої світової війни (1940), тому світове визнання вона отримала трохи пізніше.
Суть міркувань: Льош розширює склад чинників і умов які впливають на розміщення підприємства: транспортні витрати, природні відмінності, технічний прогрес, особисті якості підприємства, ефект монополій, податки, конкуренція на ринку. Він аналізує ситуацію розміщення фірм в умовах конкуренції, коли вибір місцезнаходження визначається не тільки прагненням кожної фірми до максимуму прибутку, а й збільшенням кількості фірм, що заповнюють увесь ринковий простір. Правильно обране місце розміщення підприємства забезпечить отримання максимального прибутку. Теорію найменших витрат Вебера Льош піддав критиці.
ВИСНОВОК: А. Льош дав детальний математичний опис ринкового функціонування системи виробників і споживачів. Основними елементами рівнянь моделі рівноваги є функції попиту і витрат. Стан рівноваги характеризується такими умовами:
1) місцезнаходження кожної фірми має переваги для виробників і споживачів;
2) фірми розміщуються так, що територія повністю використовується;
3) існує рівність цін і витрат (немає надлишкового доходу);
4) усі ринкові зони мають мінімальний розмір (у формі шестикутника);
5) межі ринкових арен проходять по лініях байдужості (ізолініях), що, на думку А. Льоша, забезпечує стійкість знайденої рівноваги.
Теорія полюсів зростання
Родоначальником теорії полюсів зростання і центрів розвитку вважається французький учений Ф. Перру. Він обґрунтував класифікацію галузей виробництва за тенденціями їх розвитку, виокренивши:
- галузі, які розвиваються повільно (текстильна, вугільна, суднобудівна та ін.),
- галузі, які розвиваються, але не здійснюють істотного впливу на розвиток інших галузей (виробництво предметів споживання),
-галузі, які швидко розвиваються і втягують у процес розвитку інші галузі (верстатобудування).
Місце розташування комплексу галузей, які динамічно розвиваються, Перру назвав полюсом розвитку.
ЗНАЧЕННЯ: В основі ідеї полюсів зростання лежить уявлення про провідну роль галузевої структури економіки, і у першу чергу пріоритетних галузей, що створюють нові товари та послуги. Ті центри і ареали економічного простору, де розташовуються підприємства галузей, що лідирують, стають полюсами тяжіння чинників виробництва, оскільки забезпечують найбільш ефективне їх використання. Це веде до концентрації підприємств і формування полюсів економічного зростання.