36. Загальна характеристика механізму реалізації регіональної економічної політики

Механізм реалізації державної регіональної економічної полі­тики — це система конкретних економічних важелів та організа­ційно-економічних засобів, за допомогою яких здійснюється державний вплив на просторову організацію продуктивних сил, забезпечується соціально-економічний розвиток регіонів, вдосконалюється структура їх господарського комплексу.

Держава впливає на регіональний розвиток за допомогою адміністратив­них, нормативно-правових та економічних важелів.

Економічні важелі впливу:

• податкові інструменти

• митні інструменти

• зовнішньо-торгівельні регулятори

• субсидії, дотації, субстанції

Субстанції –це вид грощової допомоги місцевим органам влади з державного бюджету, на відміну від дотацій чи субсидій надається на фінансування конкретного заходу і підлягає поверненню у разі порушення її цілісного використання.

Адміністративні важелі:

• використання національного багатства в тому числі і природних ресурсів.

• використання при вирішенні геополітичних і економічних проблем

• застосування для соц. захисту.

Нормативно-правові важелі:

• це все законодавче поле в межах якого функціонують всі госп. об’єкти.

Складові механізму є відповідна законодавчо-нормативна база, бю­джетно-фінансове регулювання регіонального розвитку, прогнозу­вання і програмування, стимулювання розвитку нових підприємств, створення вільних економічних зон, прикордонне і міжрегіональне співробітництва.

Першоосновою механізму державної регіональної економічної політики є законодавчо-нормативна база. Законодавчо-нормативна база – це державне регулювання територіального розвитку на основі системи законів і нормативів, програмних методів впливу на ек-ку регіонів і їх поєднань з економічними важелями.

Основні завдання – це створення такого механізму касового виконання бюджету, що забезпечував би її ефективне функціонування в частині зборів на витрачення коштів.

Принципи:

• будь-яка економічна структура повинна в першу чергу забезпечувати наповнення бюджету власного рівня

1995 р. приймається Бюджетний кодекс Ук.

Бюджетна система Ук. складається з 2-х районів:

1)державний (бюджет АРК; бюджет Києва, Севастополя; обл-ні бюджети; рай-ні бюджети; бюдж. тер. громад)

2)місцевий (міські, селищні, сільські)

Місцевий бюджет – це план утворення і використання фінансових ресурсів необхідних для забезпечення та повноважень місцевого самоврядування.

Для виконання бюджету:

• банківська система (в Ук. 1991-1995)

• казначейська система

• змішана система

Функ-ції: розподільна, контрольна, стимулююча.

Прогнозування та програмування у РЕП

Регулюється законом про держ. прогнозування та розробку програм економічного і соціального розвитку.

Прогнозування – це науково-обгрунтоване бачення перспектив розвитку певного соц-ек. явища, а також можливих шляхів досягнення визначених цілей.

За терміном прогноз: оперативні, довгострокові, короткострокові, середньострокові.

За функціональними од: наукові та нормативні.

Етапи рег. прогнозування

1-аналіз і систематизація рег. проблем і розвитку.

2-здійснюється побудова дерева ціни

3- прив’язка цілей (завдань) до фінансових рес.

4-будується модель розвитку.

Програмування – це комплекс заходів, узгоджених стосовно рес-ів, виконавців, термнів виконання, які забезпечують вирішення завдань регіонального розвитку екон., еколог., соц-культурних, науково-технічних сферах.

Принципи рег. програмування:

• висока цільова спрямованість на кінцевий результат

• чітке визначення пріоритетів

• узгодженість завдань з наявними рес-ами регіону

• конкурсні умови формування програм

• керованість і контроль за вихованням програм

Класифікація програм:

1)за рівнем:

- місцеві

регіональні

2) за тривалістю:

- довгострокові

- середньострокові

- короткострокові

3) за характером виріш. проблем:

- компклесні

- функціональні

У регіональній економічній політиці особливе місце посідає економічне стимулювання розміщення нових виробничих об'єк­тів, здатних виготовляти конкурентоспроможну продукцію та швидко реагувати на зміну ринкової кон'юнктури. У першу чергу це стосується розвитку малого та середнього підприємництва, яке має виражену регіональну специфіку. Для досягнення збалансованого розвит­ку господарства певної території необхідно сприяти формуванню регіональних центрів малого і середнього бізнесу, створенню різ­них типів спеціальних (вільних) економічних зон, центрів актив­ної науково-технічної діяльності. . Особливе місце в регіональній економічній політиці зай­має державне сприяння розвитку депресивних регіонів. Ця підт­римка спрямовується на стимулювання розвитку території, від­новлення її потенціалу; активізацію соціальної мобільності насе­лення; створення економічних та інституційних умов для ареалів зростання. Пряма державна підтримка надається: регіонам, де чі­тко відстежуються структурні деформації, внаслідок чого зростає безробіття; слаборозвинутими регіонам; регіонам, які потерпіли від стихійного лиха та техногенних катастроф.