- •Предмет, мета, основні поняття курсу «ре», та його звязок з іншими дисциплінами
- •Проблеми та завдання ре та розміщ продукт сил. Характеристика методів, що викор для обгрунтув розміщ виробництва
- •Теорії та моделі рпс: Тюнена, Кристаллера, Фрідмана.
- •Теорії та моделі рпс: Вебера, Льоша, Перру.
- •Закономірності рпс а формув економ регіонів: соц спрямованості у розв регіонів і рпс, економічно ефективного рпс, територ поділу праці, планомірності і керованості.
- •1.Соціальна спрямованість як закономірність розвитку і рпс.
- •Економічно ефективне розміщення продуктивних сил
- •Закономірність територіального поділу праці
- •Планомірність і керованість.
- •Закономірності рпс та фотмув економ регіонів: сталого розвитку виробн, комплексного розвитку і рпс, забезпеч нац. Безпеки, глобалізації та регіоналузації.
- •Сталий розвиток виробництва.
- •Закономірність комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил.
- •Забезпечення національної безпеки країни.
- •Глобалізація і регіоналізація.
- •Принципи рпс та формув економ регіонів
- •7)Пр-п комплексного розміщення гос-ва.
- •Природні фактори рпс та формув економіки регіонів
- •1. Демографічний фактор.
- •3. Фактор наукомісткості
- •4. Споживчий фактор
- •Економічні та технічні фактори рпс та формув економіки регіонів
- •2. Фактор ринкової кон’юнктури
- •Фактор економіко-географічного положення
- •Фактори сталого розвитку продуктивних сил
- •Вплив природних передумов на територіальну організацію виробництва. Значення прир-ресурс потенціалу у розвитку і розміщ продукт сил
- •Роль демограф передумов у розміщенні продуктивних сил. Сучасна демографічна ситуація в Україні , її регіон особливості
- •Трудові ресурси України, їх структура. Трудорсурсна ситуація та її регіональні особливості
- •Ринок праці та забезпечення ефективної зайнятості. Проблема безробіття в Україні.
- •Фактори формування єдиного народногосподарського комплексу у та його основні риси
- •Структура єдиного народногосподарського комплексу у та характеристика його основних складових
- •Промисловість у як найважливіша структурна ланка господарського комплексу. Форми організації промислового виробництва.
- •Структура паливно-енергетичного комплексу у та його значення у розвитку регіонів і країни вцілому. Регіональні особливості розвитку пек
- •Вугільна промисловість у, її значення, регіональні особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку
- •Нафтова промисловість у, її знач, регіон особл розміщ, сучасний стан і перспект розв
- •Газова промисловість у, її значення, регіональні особл розміщ, сучасний стан і перспект розвитку.
- •Електроенергетика у, її значення та сучасна структура виробництва і споживання електроенергії. Передумови розміщ різних видів електростанцій
- •Значення металургійного комплексу у розвитку у. Основні проблеми та перспективи розвитку галузей металургійного комплексу
- •Чорна металургія у, її знач у розміщ продуктивних сил, структура, регіональні особливості, сучасний стан і проблеми розвитку
- •Кольорова металургія у, її значення, структура, принципи розміщеня основних галузей та основні центри
- •Машинобудівний комплекс, його галузева структура та народногосподарське значення. Фактори впливу на розвиток і розміщення підприємств машино буд
- •Фактори та регіональні особливості розміщення галузей важкого і загального машинобудування
- •Фактори та регіональні особливості розміщення галузей середнього ы точного машинобудування
- •Роль хімічного комплексу у розміщенні продуктивних сил і розв регіонів. Загальні фактори розміщення підпр хім промисловості
- •Фактори та регіональні особливості розвитку і розміщення підприємств гірничо-хімічної та фармацевтичної промисловості у
- •Регіональні особливості розвитку і розміщення підприємств основні хімії
- •Лісопромисловий комплексу у:регіональні особливості розвитку та розміщення. Проблеми та перспективи розвитку
- •Будівельний комплекс у: регіональні особливості розвитку та розміщення, його роль у народному господарстві
- •Апк у, галузева структура і особливості розвитку в ринкових умовах
- •Галузі, які забезпечують переробку сільськогосподарської продукції (харчова, легка).
- •Терит поділ праці, його роль у формув регіональних соц.-економ систем. Система коефіцієнтів для визначення галузей спеціалізації регіонів
- •Фактори регіонального розвитку. Типологія економічних регіонів
- •Диференціація регіонів за рівнем соц.-економ розв. Депресивні території у
- •Соціально-економічна сутність районування. Фактори економічного районування. Значення економічного районування
- •Еконосічне районування ,як складова процесу розміщення продуктивних сил. Мережа економ районів України
- •Сутність, мета і завдання регіональної економічної політики
- •Загальна характеристика механізму реалізації регіональної економічної політики
- •Бюджетно-фінансове регулювання регіонального розвитку
- •Мета, фактори створення та основні риси вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку
- •Досвід створення вез в Ук.
- •Класифікація вільних економічних зон за організаційно-функціональною ознакою
- •Досвід створення вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку в Україні
- •Значення міжрегіонального та прикордонного співробітництва у розвитку регіонів. Досвід створення євро регіонів вУкраїні
- •Міжнародний поділ праці та його значення у формуванні зовнішньоекономічних зв’язків
- •Участь України у міжнародному поділі праці. Характеристика основних форм зовнішньоекономічних зв’язків
Теорії та моделі рпс: Тюнена, Кристаллера, Фрідмана.
Модель розміщення сільського господарства Іогана Тюнена
Свою теорію розкрив в книзі «Ізольована держава в її відношенню до сільськогосподарської і національної економіки» (1826).
Основні фактори:
транспортні витрати
виробничі витрати
природні умови і природні ресурси
Основну увагу Тюнен приділив трьом основним чинника:
відстані від господарства до міста (ринку збуту);
цінам на різні види сільськогосподарської продукції;
земельній ренті (земельна рента – регулярно одержуваний дохід з землі, який потребує від одержувача постійної підприємницької діяльності) .
Суть теорії: Місто («ізольована держава») розташоване в центрі території. Чим далі від центру, тим більші транспортні витрати для фермера (але ці витрати для різних сільськогосподарських культур різні). Тобто для різного виду сільськогосподарського виробництва є поріг, який робить його виробництво або вигідним, або не вигідним. І.Тюнен шляхом розрахунків обґрунтував зональність сільськогосподарського виробництва залежно від центру збуту товару.
Першим від міста розташоване овочеве, молочне господарство, садівництво,
Другим лісове господарство
Третім зернове господарство (картопля, цукерний буряк, тваринство ).
Четверте пасовище, землеробство для своїх потреб.
Теорія «центральних місць» Вальтера Крісталлера
В. Крісталлер виклав свою теорію в докторській дисертації «Центральні місці в Південній Німеччині» (1933). Це теорія про функції і розміщення системи населених пунктів (центральних місць) у ринковому просторі.
Центральне місце – це економічні центри, які забезпечують своєю продукцією і себе і свою округу (сільську місцевість і поселення міського типу).
За Крісталлером зони обслуговування і збуту мають тенденцію оформлятися в правильні шестикутники, і вся заселена територія покривається такими шестикутниками і вся заселена територія покривається шестикутниками без просвіту (крісталлерівська решітка). Таким чином мінімізується середня відстань для збуту продукції або поїздок у центри для покупок і обслуговування. Кожне центральне місце має тим більшу зону збуту, чим вище його рівень ієрархії. Крім продукції, необхідної для зони свого рангу (свого шестикутника), центр виробляє товари і надає послуги, типові для всіх центрів нижчих рангів.
ВИСНОВОК: Теорія дозволяє сформувати загальні уяви про раціональне розселення на території. На її основі можуть створене:
забезпечені найкоротші маршрути перевезення товарів;
розроб. Оптимально адм. тер., органи управління;
створені екон. ринкові зони.
Модель «центр — периферія»
В класичному вигляді була розроблена Джоном Фрідманом наприкінці 60-х рр. XX ст. і викладена в книзі «Політика регіонального розвитку».
Суть: Кожна економіка являє собою пов'язані воєдино і взаємодіючі між собою зони. У просторі якість економіки, рівень економічного розвитку, техніка, культура змінюються залежно від руху від центральних районів до периферійних. Ці райони - антиподи: центр, що об'єднує найпрогресивніше (місце зародження нововведень), і велика периферія — середовище поширення нововведень. Протилежність центру і периферії проявляється на всіх рівнях: глобальному, регіональному, державному. Периферія неоднорідна — вона має внутрішню (ближню) периферію, яка тісно пов'язана з центром і отримує безпосередньо від нього імпульси до розвитку, і зовнішню (дальню), на яку центр не здійснює впливу.
Постійне домінування центру над периферією забезпечується постійною інноваційною діяльністю: у центрі найбільш інтенсивні контакти, доступ до інформації. Крім агломераційного ефекту, економічне домінування центру забезпечується за рахунок викачування ресурсів із периферійних районів, що посилює і закріплює відмінності між ними. Галузі, які не відповідають більше статусу центру витісняються на ближню, а потім і віддалену периферію. Цей процес, що отримав назву «дифузія застарілих нововведень», сприяє розвитку периферії, але й закріплює її підпорядковане становище відносно центру.