1. Предмет, мета, основні поняття курсу «ре», та його звязок з іншими дисциплінами

РЄ – це галузь наукових знань про економіку регіонів, закономірності економічного розвитку і функціональності суб’єктів господарювання на конкретної території.

Вивчає:

1. об’єктивні передумови розвитку регіонів;

2. виробничу структуру господарства;

3. соц. структ. господарства;

4. умови життя людей;

5. сист. Розміщення господарства;

6. економічні зв’язки з іншими регіонами;

7. національну економіку, як сис-му взаємоповяз регіонів

Об’єкт РЄ 1) терит. На якій розміщ населені пункти, виробн. Об’єкти, транспорт системи з власною для дан території спеціалізм виробн. 2) територ. Зі своїми власними прир-ресурс, демограф, економ потенціалом, а також своєю територ організ.господарства.

Предмет РЕ – це закони і закономір виникнення розвитку поселень і виробництва та їх пропорцій по території формув відносно спеціалізм територ-их і економ систем

Суб’єкт РЄ – юридичні та фізичні особи.

Основна мета – забезпечення високого рівня життя населення відповідного регіону.

Предмет: 1. економіка окремого регіону;

2. економічні зв’язки між регіонами;

3. регіональні сист.

4. розм. Продуктивних сил.

5. регіональні аспекти економічного і соціального життя.

Розміщення продуктивних сил – наукова дисципліна, яка обґрунтовує оптимальне розміщення господарських об’єктів з метою збільшення прибутку від виробництва окремими об’єктами, іншими групами в межах регіонів народно господарського комплексу в цілому .

Об’єкт – продуктивні сили.

Предмет – просторова організація об’єкт. сил.

Мета – РПС, яке дозволить підвищити ефективність суспільної праці.

Територія – частина земн поверх, яка харак-зується площою, гео положенням та іншими показниками.

Акваторія – обмеж частина водної поверхні Землі

Аероторія – частина повітр оболон Землі, яка співпада з територією або акваторією

Регіон – цілісна територія, яка відрізняється певними ознаками від інш тер

ПС – с-ма речових і особистих елементів у процесі поєднання яких, здійсн-ся вир-во

РПС – процес наукового обгрунтування та втілення в практику конкретних рішень щодо просторової орг-ції гос-ва

Територіальна організація продуктивних сил – це упорядкований процес розміщення продуктивних сил у межах країни та її регіонів.

Головною метою розміщення продуктивних сил є підвищення соціально-економічної ефективності суспільної праці на основі використання принципів і закономірностей територіального функціонування економіки, зокрема територіально поділу праці, регіонального комплексоутворення, регіонально-цілісного підходу до управління.

2. Проблеми та завдання ре та розміщ продукт сил. Характеристика методів, що викор для обгрунтув розміщ виробництва

Проблеми РЄ:

1. Різний розвиток галузей. Трансформація господарського комплексу.

2. Соціальна підтримка під час незайнятості.

3. Нерівномірне розміщення господарського комплексу на території України.

4. Екологічні проблеми.

5. Інтеграція України у світове господарство.

Завдання РЄ и РПС:

1. Регулювання розвитку регіонів через оптимальне поєднання держави;

2. трансформація господарського комплексу;

3. перебудова господарського комплексу;

4. удосконалення розміщення продуктивних сил на сонові комплексного і оптимального використання природо ресурсного и демографічного потенціалу;

5. вирішення соціальних проблем;

6. ліквідація запобігання екологічним проблемам;

7. розвиток міжрегіональних економічних зв’язків і інтеграція України в світове господарство ( удосконалення структури торгівельного балансу).

Методи РЕ– цк спосіб пізнання предмета РЕ за якого розлядається, як частина націон економ, що сама розвив на основі дії об’єктивних економ законів. Методи, що застосов створені на межі економ, геогр. ,матем наук – аналіз статистичних матеріалів.

Осн. методи:

1. Програмно-цільові. Мають значення при розробцтві комплексних програм по галузям та регіонам (іде збір фактичної інформації, оцінка сист., встановлення закономірностей розвитку, експертиза проектів)

2. Метод техніко-економічних розрахунків і ефективності – питомі матеріаловкладення.

3. Метод районного планування – при проектуванні і розміщ виробництва на рівні регіону.

4. Статистичні. Служать для обробки та налізу різноманітної кількісної інформації, яка характеризує тер. аспекти соц. – економічного життя.

5. Картографічні. Необхідні для пізнання особливості розміщення господарства і населення у різних країнах і регіонах.

6. Балансовий. Дає можливість становити в співвіднош. запасів природних ресурсів і їх використання.

7. Ек. – математичні методи - Мат.-статистичні, Мат. Моделювання, Мат. Програмування.