53. Платіжний баланс, його складові. Взаємозв’язок платіжного балансу з резервними активами центрального банку.

Платіжний баланс – фінансовий документ, який відображає співвідношення валютних надходжень у державу та валютних відрахувань з держави у відповідний період ( рік, місяць, квартал).

Структура платіжного балансу:

1.Счет текущих операций ( чистый експорт) включает:

А) торговый баланс ( экспорт/импорт товаров и услуг); б) баланс доходов ( доходы укр-х производителей за рубежом, доходы иностранцев в Украине); в) баланс переводов ( переводы из-за границы, переводы за границу);

2.Финансовый (капитальный ) счет ( импорт/экспорт капитала):

Сведенный баланс - общий баланс текущего счета и счета движения капитала.

3. Валютные резервы ЦБ ( увеличение/уменьшение валютных резервов).

Платежный баланс в Украине составляется НБУ на основе международных стандартов. Счет текущего баланса в Украине отрицательный ( большая закупка газа и нефти).

54.Валютний курс. Паритет купівельної спроможності.

Валютный курс - это стоимость одной валюты, выраженная в стоимости другой валюты. Для отражения валютного курса используется прямое и обратное котирование. 1.Прямое котирование – оценивание единицы иностранной валюты через определенное количество национальной валюты ( 1$ USA = 8 грн.)

2.Оратное котирование – оценивание единицы национальной валюты через определенное количество иностранной валюты ( 1грн = 12,5 центов)

Виды вал. курсов:

По отношению к нац. Валюте ( прымой, обратный)

По количеству сопоставления валют ( двухсторонний, многосторонний)

По учитыванию ценового фактора ( номинальный, реальный)

По степени регулируемости ( фиксированный, плавающий).

Паритет покупательной способности.(п.п.с.)

Согласно концепции п.п.с. валютный курс зависит исключительно от соотношения между внутренними и иностранными ценами:

е` = Pf/Pd. (е – вал. Курс, Pd,Pf – цены видов товаров в национальной и иностранной валютах соответственно).

55. Міжнародні валютні системи: сутність та генезис.

Міжнародні валютні системи - це сукупність правил і механізмів, що складаються на основі інтернаціоналізації господарських зв 'язків і повинні забезпечувати співвідношення різних валют у міжнародних відносинах. Тобто валютні системи покликані встановлювати "правила гри" для всіх країн, економіка яких є відкритою.

На сучасному етапі держави організовують у певних правових формах і залежно від складу країн-учасниць такі види валютних систем, як національні, регіональні та міжнародні.

Національна валютна система організовується однією країною. Регіональні та міжнародна валютні системи функціонують у межах міжнародних інтеграційних угрупувань і були створені як інструменти економічної інтеграції, що поступово розвиваються, змінюються й вдосконалюються залежно від економічних потреб окремих країн та світової спільноти.

До елементів міжнародної валютної системи належать:

- одна або кілька резервних національних чи колективних валют;

- міжнародні платіжні засоби та активи;

- режим конвертації валют (валютні паритети, валютні курси);

- механізм і форми міжнародних розрахунків;

- міжнародні ринки та ринки золота;

- регламентація й уніфікація законодавства, яке забезпечує функціонування міжнародних валютних систем;

- статус міждержавних організацій та інститутів, які регулюють валютні відносини, а також банківських установ, які здійснюють міжнародні розрахунки й валютно-кредитні операції.

Історію розвитку міжнародної валютної системи можна поділити на три етапи: біметалізму, золотого стандарту та паперово-валютного стандарту. Кожен з етапів розвивається на основі попереднього та має свої проміжні підетапи. Еволюція міжнародної валютної системи заснована на нормах міжнародного валютного регулювання, які приймаються в різні періоди розвитку суспільства.

Еволюція розвитку міжнародної валютної системи.

Перший етап - біметалізм 16-18 ст. Подвійний золото-срібний стандарт.

Недоліком системи було законодавче закріплення за обома металами ролі грошей, що суперечить самій природі грошей - єдиного товару еквіваленту. Причина відміни біметалізму полягає у витісненні сріблом з обігу золота за їхньої однакової, встановленої державою номінальної вартості.

Другий етап - розвиток золотого монометалізму.

Причинами відміни були припинення конвертованості долара на золото, нестабільність внутрішньоекономічної ситуації у США, загострення світового економічного суперництва.

Третій етап - повна демонетизація золота 1976-1978 рр. Паперово-валютний стандарт. Ямайська конференція.

Недоліками стандарту є встановлення курсу валют на основі споживчого кошика, що спричиняє певні похибки, пов' язані з неоднаковою цінністю товарів у різних країнах.

Основними питаннями, які розв' язує та чи інша валютна система, є такі: який механізм курсоутворення, який фінансовий актив прийнятий за резервний, якими методами відновлюється рівновага платіжних балансів.

Залежно від того, як і якими методами будуть вирішені ці питання, існує п'ять типів валютних системи:

1. Система "вільного плавання".

2. Система фіксованого стандарту.

3. Система одновалютного стандарту.

4. Керована міжнародна система.

5. Система єдиної валюти.