
- •1.Предмет і особливості методології.
- •2. Зародження і розвиток макро.
- •3.(4) Особливості методів макроаналізу ex post, ex ante.
- •5. Макровеличини їх види та способи вимірювання
- •Використовувані статистичні показники
- •6. Ввп. Національний обсяг виробництва. Його зміст та показники
- •8. Показники обсягу виробництва, обчислені на основі ввп
- •9. Динаміка загального рівня цін. Національний і реальний ввп
- •10 .Зайнятість населення та її показники.
- •11. Ставка проценту її види та значення для макроекономічних моделей
- •Види процентних ставок:
- •12 . Зайнятість і безробіття. Повна зайнятість і природне безробіття
- •13. Механізм функціонування ринку праці: кейнсіанський і неокласичний підходи
- •14. Чинники, що впливають на природне і циклічне безробіття
- •15. Втрати від безробіття. Закон Оукена
- •16. Стагфляція як макроекономічне явище: сутність та засоби подолання.
- •17. Сукупний попит. Нецінові фактори сукупного попиту.
- •Нецінові фактори сукупного попиту
- •18. Сукупна пропозиція та рівновага товарного ринку.
- •19. Макроекономічна рівновага
- •20. Пропозиція грошей. Грошова маса. Грошовий мультиплікатор
- •23. Причини та наслідки інфляції. Антиінфляційна політика
- •24. Інфляція та безробіття. Крива Філіпса
- •25. Доходи домогосподарств в моделі економічного кругообігу. Особистий дохід і особистий наявний дохід
- •26. Диференціація доходів домогосподарств. Крива Лоренца і коефіцієнт Джіні
- •27. Кейнсіанська теорія споживання.
- •28. Функції споживання с урахуванням фактору часу. Гіпотеза життєвого циклу. Гіпотеза перманентного доходу
- •29. Роль інвестицій в економіці. Валові і чисті інвестиції.
- •30. Інвестиційні функції
- •Неокласична функція інвестицій
- •31. Індуковані інвестиції та ефект акселератору
- •32. Сукупні витрати і рівноважний ввп. Методи «витрати-випуск» і «вилучення-ін’єкції»
- •Метод «витрати-випуск»
- •Метод «вилучення-ін’єкції»
- •34. Мультиплікатор витрат
- •35. Сукупні витрати і потенційний ввп. Рецесійний і інфляційний розриви
- •38.Кейнсіанська теорія економічного зростання
- •39. Модель економічного зростання р. Солоу. «Золоте правило накопичення»
- •40. Внесок факторів виробництва в економічне зростання
- •41. Фіскальна політика: сутність, види та інструменти.
- •42. Стабілізаційна політика. Фіскальна і монетарна політика як інструменти реалізації стабілізаційної політики
- •43. Дискреційна фіскальна політика. Фіскальна експансія і рестрикція
- •44. Недискреційна (автономна) фіскальна політика та її дія протягом економічного циклу. Вбудовані стабілізатори.
- •47. Фіскальна політика і дефіцит бюджету. Структурний і циклічний дефіцити бюджету
- •48. Цілі і інструменти монетарної політики.
- •49. Передатний механізм монетарної політики. Кінцеві і проміжні цілі монетарної політики
- •50. Передатний механізм монетарної політики у кейнсіанській теорії
- •51.Рівновага на товарному і грошовому ринках. Модель is-lm.
- •52.Теорії міжнародної торгівлі: сутність та генезис
- •53. Платіжний баланс, його складові. Взаємозв’язок платіжного балансу з резервними активами центрального банку.
- •54.Валютний курс. Паритет купівельної спроможності.
- •55. Міжнародні валютні системи: сутність та генезис.
- •56.Номінальний і реальний валютний курс. Фіксований та плаваючий валютний курс.
- •58.Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •2. Нетарифное регулирование:
- •59.Чистий експорт та його вплив на макроекономічну рівновагу в моделі ad-as
- •60.Відкрита економіка: характерні ознаки, види.
23. Причини та наслідки інфляції. Антиінфляційна політика
Економічні наслідки інфляції
По-перше, інфляція руйнує нормальні господарські зв’язки, посилює диспропор-ції в економіці, дезорганізує інвестиційний процес, оскільки при нестримному зрос-танні цін мета виробництва (прибуток) може бути досягнута і без зростання вироб-ництва.
По-друге, капітали переливаються з виробництва у сферу обігу, насамперед у спе-кулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні прибутки, а також «втікають» за кордон у пошуках прибутковішого застосування й надійного прибутку. Зростають спе куляція, тіньова економіка, корупція.
По-третє, порушується нормальне функціонування кредитно-грошової систе-ми. Знецінення грошей підриває стимули до нагромадження їх, породжуючи таке явище як «втеча від грошей», коли підприємці й населення надають перевагу вкла-данню грошових заощаджень у товари та інші матеріальні цінності. Розриваються кредитні угоди, бо при інфляції невигідно надавати довгострокові кредити під не-великі проценти, оскільки кредиторові доведеться отримувати борги у знецінених грошах.
По-п’яте, інфляція негативно впливає і на міжнародне економічне та валютно-кредитне становище країни. Вона підриває конкурентоспроможність і експорт вітчиз-няних товарів, водночас заохочує імпорт товарів з-за кордону, оскільки на внутріш-ньому ринку вони продаються за вищими цінами. Інфляція стримує надходження іноземного капіталу, знижує офіційний і ринковий курси національної валюти через її знецінення.
Соціальні наслідки інфляції
По-перше, інфляція знижує життєвий рівень усіх верств населення, особливо тих, які мають сталий дохід, оскільки темпи зростання доходів відстають від темпів зростання цін на товари й послуги.
По-друге, інфляція знецінює попередні грошові заощадження населення в бан-ках, страхових полісах, щорічну ренту та інші паперові активи з фіксованою вартістю.
По-третє, інфляція посилює безробіття, підриває мотивацію до ефективної тру-дової діяльності, посилює соціальну диференціацію населення і соціальну напругу в суспільстві.
Для боротьби з інфляцією держава проводить антиінфляційну політику, яка пе-редбачає:
— зростання виробництва і насичення ринку товарами;
— структурну та конверсійну перебудову економіки;
— обмеження емісії грошей;
— скорочення дефіциту державного бюджету;
— стимулювання нагромаджень та інвестицій;
— приватизацію і стимулювання середнього й малого підприємництва;
24. Інфляція та безробіття. Крива Філіпса
Підтримання інфляції та безробіття на низькому рівні — голов- ні завдання макроекономічної політики держави. Для їх вирішення застосовується теоретичний інструментарій кривої Філіпса у короткостроковому періоді, яка розкриває зв’язок між інфляцією та безробіттям.
Основними завданнями еконо-»-мічної політики є досягнення низького рівня безробіття та низького рівня інфляції.
В короткостроковому періоді між рівнями інфляції та рівнями оез-робіття існує обернена залежність, яка має назву кривої Філіпса (мал. 3.4).
Крива Філіпса стверджує, що рівень інфляції залежить від трьох факторів:
• очікуваної інфляції;
• циклічного безробіття, тобто відхилення фактичного рівня безробіття від його природного значення;
• шокових змін пропозиції.
Три зазначені фактори зводяться воєдино у рівняння кривої Філіпса:
Інфляція=Очікувана інфляція -/3-Циклгчне безробіття+Шоки пропозиції,
де — параметр, який показує, наскільки сильно реаґує інфляція на динаміку циклічного безробіття; цей коефіцієнт завжди більший від нуля.
Зазначте, що перед показником циклічного безробіття стоїть знак "мінус": при високому рівні безробіття спостерігається тенденція до зменшення темпів інфляції.
Таким чином, у короткостроковому періоді економічна політика, спрямована на швидке зниження рівня безробіття, призводитиме до прискорення інфляції. Треба вибрати між:
1) політикою, спрямованою на економічне пожвавлення, з високими темпами приросту ВВП, що швидко знизить безробіття, і
2) політикою пожвавлення, з повільним приростом ВВП, що дає змогу сповільнити інфляцію, але за рахунок тривалого безробіття.
Цей вибір залежатиме від очікуваного рівня інфляції: чим більшим буде цей рівень, тим вище розміщуватиметься крива Філіпса. А це значить, що фактичний рівень інфляції буде вищим для будь-якого рівня безробіття.