Нецінові фактори сукупного попиту

Обсяг попиту змінюється як під впливом змін у загальному рівні цін (рух по кривій AD), так і під дією нецінових факторів. Ці фактори справляють на обсяг попиту додатні або від’ємні шоки. Додатні шоки попиту – це раптові його зміни у бік збільшення; від’ємні шоки – у бік зменшення. Графічно крива сукупного попиту AD1 зсувається вправо до AD2 під впливом додатних шоків, а вліво до AD5 – під дією від’ємних шоків. (див. мал. 3.2.)

Обсяг попиту змінюється під впливом таких груп нецінових факторів:

зміни грошових доходів суб’єктів економіки;

1. зміни у споживчих витратах:

   1. рівень добробуту споживачів;

   2. інфляційні очікування споживачів;

3. заборгованість;

4. рівень особистих податків;

1. зміни в інвестиційних витратах:

   1. процентні ставки за кредитами комерційних банків;

   2. очікуваний прибуток від інвестицій;

   3. податки з підприємств;

   4. рівень технології виробництва;

   5. обсяг надлишкових потужностей підприємств;

2. зміни у витратах держави на придбання товарів, послуг, ресурсів, які відбуваються при застосуванні фіскальної політики;

3. зміни у витратах на чистий обсяг експорту:

   1. обсяг національного доходу та його зміни в зарубіжних країнах, торгівельних партнерах даної країни. Наприклад, при зростанні національного доходу Росії зростає попит її споживачів на товари українського експорту; обсяг експорту і чистий експорт України зростає, стимулюючи сукупний попит.

   2. зміна валютних курсів. При падінні курсу національної валюти відносно валют інших країн (девальвації) вигідно стає експортувати товари і послуги, що приводить до зростання експорту, тоді як імпортні операції стають менш вигідними. Загалом, чистий експорт зростає у короткостроковому періоді і збільшується сукупний попит. При збільшенні курсу національної валюти (ревальвації) спостерігається зворотна картина.

18. Сукупна пропозиція та рівновага товарного ринку.

Наступним елементом рівноваги товарного ринку є сукупна пропозиція. Сукупна пропозиція – реальний обсяг виробництва України, який може бути виготовлено при різних рівнях цін Р. Сукупна пропозиція являє собою грошову величину усіх кінцевих товарів і послуг, представлених до продажу приватним і державним секторами економіки. Між обсягом пропозиції та рівнем цін складається пряма залежність. Іноді цю залежність можна подати у вигляді лінійної функції:

Уs = c + d ∙ P (3.4)

Уs – обсяг сукупної пропозиції в грошових одиницях;

Р – дефлятора у відсотках;

d – коефіцієнт еластичності пропозиції за цінами як відношення ;

с – автономна пропозиція, тобто обсяг пропозиції при гіпотетичному нулювому рівні цін.

Однак на практиці не існує одностайності серед різних шкіл макроекономіки щодо еластичності пропозиції за цінами. Крива сукупної пропозиції AS має вигляд:

На мал. 3.3 подано криву AS, яка змінює свою еластичність щодо цін у короткостроковому періоді протягом ділового циклу. AS містить такі ділянки:

Горизонтальний відрізок (до точки Уа). Він характерний для фази економічного спаду, коли незайнятою є значна частина робочої сили і виробничих потужностей, тому збільшення виробництва тут відбувається шляхом скорочення циклічного безробіття та залучення надлишкових виробничих потужностей. Залучені ресурси недорогі, тому збільшення реального випуску У відбувається без зростання цін. Цей відрізок ще називається кейнсіанським, оскільки Кейнс та його послідовники наполягали на жорсткості цін в короткостроковому періоді. Причиною цього виступає ефект меню: часта зміна цін для підприємців пов’язана з додатковими витратами. Наприклад, при швидкій зміні цін власник ресторану щодня повинен передруковувати своє меню і нести додаткові витрати.

Проміжний відрізок характерний для фази пожвавлення (від Уа до Уf).

Уа – точка виходу з кризи.

Уf – точка повної зайнятості.

Галузі економіки нерівномірно виходять зі спаду, до виробництва залучаються все більш дорогі виробничі ресурси, тому збільшення обсягу пропозиції У супроводжується паралельним зростанням цін.

Вертикальний (класичний) відрізок притаманний економічному буму. Оскільки спостерігається повна зайнятість Уf і виробляється потенційний ВВП, то спроби збільшити обсяг виробництва у короткостроковому періоді наражаються на небезпеку зростання цін. Обсяг виробництва У при цьому не збільшується.

Загалом, крива сукупної пропозиції побудована виходячи з витрат на одиницю продукції, тому збільшення витрат спричиняє від’ємний шок пропозиції, а крива AS зсувається вліво. При зменшенні витрат на одиницю продукції спостерігається позитивний (додатній) шок пропозиції, AS зсувається вправо.

До нецінових факторів сукупної пропозиції належить:

1. зміна вартості виробничих ресурсів:

1. наявність внутрішніх ресурсів (землі, праці, капіталу);

2. ціни на імпортовані ресурси;

3. стан монополізації ресурсних ринків;

   2. зміни у правових нормах:

1. зміна непрямих податків;

2. запровадження та скасування субсидії;

3. зміна характеру анти циклічного регулювання економіки.